Рішення № 8076365, 11.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10 Справа № 26/225/09

за позовом – Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000”(пр-т Возз’єднання, 15, м. Київ, 02160)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Діком-С”(вул. Стартова, 91, м. Запоріжжя, 69013)

про стягнення 165401,50грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники сторін:

Від позивача – Петренко В.О., довіреність №8/29 від 02.01.2010

Від відповідача – не з’явився

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Хімагромаркетинг 2000” з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діком-С” заборгованості у розмірі 165 401,50 грн., з яких 118900,42 грн. – штраф, 21275,40 грн. – пені, 13297,10 грн. – 15 % річних, 11928,62 грн. – інфляційних витрат.

04.12.2009 порушено провадження у справі №26/225/09, судове засідання призначено на 21.12.2009. У зв’язку із неприбуттям у судове засідання уповноважених представників сторін розгляд справи відкладався до 13.01.2010 та до 29.01.2010.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 29.01.2010 року строк розгляду справи продовжено на один місяць, до 01.03.2010 року, судове засідання відкладене до 11.02.2010 року.

У судовому засіданні, відкритому 11.02.2010 року справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, обґрунтовує умовами договору, положеннями ст.ст. 173, 188, 193, ГК України, 525, 526, 530, 632 ЦК України 1, 4, 12, 54 ГПК України просить позов задовольнити., стягнути з відповідача 165 401,50 грн., з яких 118 900,42 грн. – штрафу, 21 275,40 грн. – пені, 13 297,10 грн. – 15 % річних, 11 928,62 грн. – інфляційних витрат.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

31 березня 2008 року, між Приватним підприємством “Хімагромаркетинг 2000” - Продавець (позивач) та - Товариством з обмеженою відповідальністю “Діком-С” Покупець (відповідач) було укладено договір поставки № Х2-07-0049, відповідно до умов якого продавець прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин (товар).

Загальна вартість договору становить 231420,00 грн. Кількість та асортимент товару, якій підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням покупця, кількість та асортимент товару може бути збільшено, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати (розділ 1 договору).

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили строки оплати поставленого товару: не пізніше 01.05.2008 – 115 710,00 грн., не пізніше 30.09.2008 – 115 710,00 грн.

31.03.2008 сторонами укладено ряд додаткових угод, якими збільшено кількість товару, що підлягає поставці, та узгоджено строки оплати поставленого товару. Остаточний строк оплати поставного товару – 07.11.2008.

На виконання умов договору поставки та додаткових угод позивачем поставлено товару на загальну суму 795 669,50 грн.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав не в повному обсязі, станом на 07.11.2008 сплатив лише 392 500,00 грн. остаточний розрахунок за поставлений товар був здійснений 13.04.2009.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов’язання відповідачем, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути на його користь 118 900,42 грн. – штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару, 21 275,40 грн. – пені, 13 297,10 грн. – 15 % річних, 11 928,62 грн. – інфляційних витрат.

Згідно ст. 193 ГК України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до чинного законодавства України, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Пунктом 5.4. договору сторони узгодили, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених п. 2.1. даного договору, більше ніж на 30 днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Як визначено ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Позивач просить стягнути з відповідача 118 900,42 грн. штрафу та 21 275,40 грн. пені. Розрахунки штрафу та пені виконано вірно.

Згідно ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи, що відповідачем сума заборгованості сплачена в повному обсязі, суд вважає за доцільне зменшити суму пені та стягнути з відповідача 10637,70 грн. Штраф стягнути в розмірі 118900,42 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. , сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 15%.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 297,10 грн. 15 % річних та 11928,62 грн. інфляційних витрат.

Вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень чи пояснень по суті спору не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 83, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діком-С” (вул. Стартова, 91, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 33431305, р/р 26003319479431; МФО 313010, ЗАТ АКБ УСБ) на користь приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000”(пр-т Возз’єднання, 15, м. Київ, 02160; код ЄДРПОУ 30369454 р/р 26008233, ф-я ЗАТ “ПУМБ” в м. Сімферополі МФО 308092) 118 900 (сто вісімнадцять тисяч дев’ятсот) грн. 42 коп. штрафу, 10637 (десять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 70 коп. пені, 13 297 (тринадцять тисяч двісті дев’яносто сім) грн. 10 коп. 15 % річних, 11 928 (одинадцять тисяч дев’ятсот двадцять вісім) грн.62 коп. інфляційних витрат, 1 654 (одну тисячу шістсот п’ятдесят чотири) грн. 02 коп., 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.