Вирок № 80763400, 25.03.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6453/18

Провадження № 1-кп/204/238/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Сироти І.О.,

за участю захисника: ОСОБА_1,

за участю представника

потерпілої: ОСОБА_2,

за участю потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12014040680003430 відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого директором ПП «Приват-Ескорт», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009, 2013 років народження, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5, 15 лютого 2007 року, будучи директором приватного підприємства «Приват-Ескорт» (ЄДРПУО 30714523), яке надає послуги із проведення розслідувань та забезпечення безпеки, уклав договір №04/17 від 15.02.2007 про надання послуг з охорони об’єктів нерухомості належних ТзОВ «Луцький завод Прогрес» розташованих за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, яка має загальну площу 19,6 га, та перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та обліковується за квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська.

В результаті укладеного договору ОСОБА_5, маючи доступ до об’єктів нерухомості розташованих, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, облаштував на вказаній території офіс приватного підприємства «Приват-Ескорт». ОСОБА_5, здійснюючи охорону об’єктів нерухомості розташованих, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, достовірно розуміючи, що вказана земельна ділянка за територіальною громадою в особі Дніпропетровської міської ради не значиться, перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та обліковується за квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, об’єкти нерухомості на цій земельній ділянці належать ТзОВ «Луцький завод «Прогрес», а приватне підприємство «Приват-Ескорт», лише здійснює їхню охорону.

В подальшому, у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами ОСОБА_6, шляхом пропонування оформлення права власності на земельну ділянку під будівництво житлового будинку, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ.

Так, ОСОБА_5, діючи з умислом спрямованим на заволодіння коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою, між якими склались дружні відносини, в січні 2012 року, запросив до себе в офіс приватного підприємства «Приват-Ескорт» за адресою:вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, ОСОБА_6 та почав рекламувати йому земельну ділянку, яка розташована на вказаній території.

При цьому, ОСОБА_5 розповідав ОСОБА_6 про будівництво в майбутньому котеджного містечка, показував на місцевості де будуть розташовані інфраструктурні об’єкти та дороги. Запевняв, що у приватного підприємства «Приват-Ескорт», директором якого він являється, є всі правовстановлюючі документи на вищезазначену земельну ділянку площею 19,6 га. В подальшому ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 терміново передати грошові кошти в сумі 9 000 доларів США, оскільки начебто в цей час готується проект рішення Дніпропетровської міської ради та в лютому-березні 2012 року можна отримати рішення Дніпропетровської міської ради про виділення земельної ділянки, загальною площею 0,07 га у власність ОСОБА_6 та іншим майбутнім мешканцям котеджного містечка, яке б, з його слів, складалось лише з друзів та знайомих.

Таким чином, ОСОБА_5 повідомивши завідомо неправдиві відомості про те, що за кошти в сумі 9 000 доларів США, ОСОБА_6 отримає всі необхідні документи на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, 96-к, заздалегідь не маючи наміру та відповідних повноважень на вчинення будь-яких дій направлених на передачу земельної ділянки ОСОБА_6, в приміщенні офісу приватного підприємства «Приват-Ескорт» уклав з останнім усний договір на оформлення права власності на земельну ділянку, а ОСОБА_6 в свою чергу, помиляючись в намірах ОСОБА_7, надав останньому кошти в сумі 9000 доларів США (згідно архіву валютних курсів НБУ на 17.02.2012 дорівнює 71887,5 грн.) у якості оплати за послуги із вирішення питання по виділенню та оформленню права власності на земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території розташованої за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, тим самим ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, перебуваючи на території розташованої, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м.Дніпропетровськ, у ОСОБА_5 повторно виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами ОСОБА_4, шляхом пропонування оформлення права власності на земельну ділянку під будівництво житлового будинку, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ

Так, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на заволодіння грошовими коштами, весною 2012 року зустрівся з ОСОБА_4 та почав рекламувати йому земельну ділянку, на якій розташовувався його офіс приватного підприємства «Приват-Ескорт» за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, загальною площею 19,6 га, частину якої площею 0,075 га, нібито можливо оформити у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи, що земельна ділянка за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, за територіальною громадою в особі Дніпровської міської ради не значиться, перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та обліковується за квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, об’єкти нерухомості на цій земельній ділянці належать ТОВ «Луцький завод «Прогрес», а приватне підприємство «Приват- Ескорт» лише здійснює їхню охорону, 08.06.2012 в офісі приватного підприємство «Приват-Ескорт», розташованого за адресою вул. Наримська,96-к, м.Дніпропетровськ, завірив ОСОБА_4 про те, що всі документи на право власності на об’єкти нерухомості колишнього військового містечка готові та у ОСОБА_5 є довіреність, якою останнього уповноважено на здійснення всіх юридичних і фактичних дій з майном і земельною ділянкою за адресою: вул.Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ.

Так, 08 червня 2012 року ОСОБА_4, будучи впевненими, що ОСОБА_5 дійсно має повноваження по розподілу земельних ділянок в майбутньому котеджному містечку, розпорядженню землею і майном розташованого за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, погодився на пропозицію ОСОБА_5 та в приміщенні офісу приватного підприємства «Приват-Ескорт» уклав договір про надання послуги щодо оформлення права власності на земельну ділянку та передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_5 повідомивши завідомо неправдиві відомості про те, що за кошти в сумі 10000 доларів США, ОСОБА_8 отримає всі необхідні документи на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га., що розташована за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, заздалегідь не маючи наміру та відповідних повноважень на вчинення будь-яких дій направлених на передачу земельної ділянки, діючи умисно, повторно заволодів грошима в сумі 79925 грн. (згідно архіву валютних курсів на 08.06.2012 дорівнює 10 000 доларів США), які отримав від ОСОБА_4 у якості оплати за послуги із вирішення питання по виділенню та оформленню права власності на земельну ділянку площею 0,075 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території колишнього військового містечка за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, тим самим ОСОБА_5 повторно заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, перебуваючи на території розташованої, за адресою:вул.Наримська,96-к, м.Дніпропетровськ, у ОСОБА_5 повторно виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами ОСОБА_3, шляхом пропонування оформлення права власності на земельну ділянку під будівництво житлового будинку, за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ

Так, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на заволодіння грошовими коштами, з метою його реалізації, наприкінці квітня 2014 року зустрівся з ОСОБА_3 та запропонував прийняти участь у приватизації однієї земельної ділянки площею 0,1 га за кошти у розмірі 5000 доларів США, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території на якій розташовувався його офіс приватного підприємства «Приват-Ескорт» за адресою: вул. Наримська, 96-к, м.Дніпропетровськ, загальною площею 19,6 га. При цьому, повідомив, що вказана земельна ділянка знаходиться в довгостроковій оренді його приватного підприємства «Приват-Ескорт» у зв’язку з чим, він має право розпоряджатися земельними ділянками на цій території і визначати осіб, яким буде оформлено право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи, що земельна ділянка за адресою: вул. Наримська, 96-к, м. Дніпропетровськ, за територіальною громадою в особі Дніпровської міської ради не значиться, перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та обліковується за квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, об’єкти нерухомості на цій земельній ділянці належать ТОВ «Луцький завод «Прогрес», а приватне підприємство «Приват- Ескорт» лише здійснює їхню охорону, 05 квітня 2014 року, знаходячись біля магазину «АТБ- Маркет» розташованого по вул. Каверіна в м. Дніпро отримав від ОСОБА_3 5 000 доларів США за виділення та оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: вул. Наримська, 96-к м.Дніпропетровськ.

Таким чином, ОСОБА_5 повідомивши завідомо неправдиві відомості про те, що за кошти в сумі 5 000 доларів США, ОСОБА_3 отримає всі необхідні документи на право власності на земельну ділянку площею 0,1га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, 96-к, заздалегідь не маючи наміру та відповідних повноважень на вчинення будь-яких дій направлених на передачу земельної ділянки, діючи умисно, повторно заволодів грошима в сумі 56 110 грн. (згідно архіву валютних курсів на 05.04.2014 року дорівнює 5 000 доларів США), які отримав від ОСОБА_3 у якості оплати за послуги із вирішення питання по виділенню та оформленню права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території колишнього військового містечка за адресою: м. Дніпро, вул.Наримська, 96-к. тим самим ОСОБА_5 повторно заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих злочинах визнав частково, підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що умислу на шахрайство відносно потерпілих в нього не було, а він лише намагався допомогти своїм знайомим в приватизації земельних ділянок за допомогою свого знайомого з ОСОБА_9, який обманув його у зв’язку із чим виникла така ситуація. Просить застосувати до нього ЗУ«Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIIІ, оскільки в нього на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджується доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні про те, що з обвинуваченим ОСОБА_5 він знайомий з 2012 року. Їх познайомила ріелтор ОСОБА_10. В 2012 році він шукав собі земельну ділянку під будівництво будинку. Вони зустрілися в офісі ОСОБА_5 на території колишньої військової частини по вул.Наримська в м.Дніпро. ОСОБА_5 сказав, що він є директором охоронної фірми «Приват-Ескорт», яка здійснює охорону цієї території, де він пропонує купити земельну ділянку. Він бачив довіреність видану ТОВ «Прогрес» на ім’я ОСОБА_5 на охорону вказаної території. ОСОБА_5 казав, що на цій території буде побудоване котеджне містечко тільки для «своїх», сусідами будуть судді, прокурори, всі хто пов’язаний з правоохоронною системою. ОСОБА_5 представився йому, як колишній працівник генеральної прокуратури. Він бачив в офісі портрет ОСОБА_5 у формі, з нагородами. ОСОБА_5 казав, що може вирішити будь-яке питання по прокуратурі і в загалі в інших сферах. За кілька днів вони домовилися про ділянку на розі вул.Наримської та Чиркова. ОСОБА_5 сказав, що все буде коштувати 20 тис. доларів США. Ділянка, яку пролунав ОСОБА_11 була 10 соток. Умовою було те, що він відразу дає ОСОБА_5 10 тис.доларів, а інші 10 тис. доларів, коли буде вирішено питання щодо отримання державного акту на землю. Він зобов’язувався отримати всі документи в ОСОБА_9 раді, коли пройде чергова сесія щодо виділення земельної ділянки на вказаній території. Все це повинно було відбутися протягом пів року. При цьому ОСОБА_5 пообіцяв вирішити питання протягом 3-х місяців. В липні 2012 року вони домовилися, що документи повинні бути у ОСОБА_4 на руках до 1 грудня 2012 року. Щоб підстрахуватися, він як юрист, самостійно склав договір про передачу ОСОБА_5 грошей у сумі 10 тис. доларів США. ОСОБА_5 підписав цей договір, а він передав йому гроші на вказану суму. Через декілька днів ОСОБА_5 подзвонив йому і попросив у нього ще 10 тис. доларів, при цьому запропонувавши купити ще одну ділянку землі. ОСОБА_4 це насторожило і він відмовився. Час шов і чим ближче дата виконання зобов’язань, тим рідше ОСОБА_5 став спілкуватися із ним, не брав трубку телефону, коли ОСОБА_4 телефонував йому, а потім взагалі перестав спілкуватися. Він почав наводити довідки відносно ОСОБА_5 і зрозумів, що це мошенник. Він зрозумів, що з самого початку ОСОБА_5 взяв гроші і не збирався їх повертати. ОСОБА_5 показував йому довіреність від ТОВ «Луцький завод «Прогрес» на розпорядження цією землею, але точно, які саме повноваження були прописані у цій довіреності він не пам’ятає. Він також видав ОСОБА_5 довіреність представляти його інтереси при оформленні документів на землю. При підписані складеного мною договору, ОСОБА_5 підписав його, взяв у мене гроші і навіть їх не перерахував. В момент підписання договору та передачі грошей, вони були самі у кабінеті. ОСОБА_11 завірив його, що документами по землі він будить займатися особисто і більше ніхто, він всі питання вирішить самостійно. З іншими потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_3 він раніше не був знайомий. ОСОБА_5 лише вирішував питання по землі, а будівництвом все повинні займатися особисто. Коли в грудні 2012 року закінчився строк договору укладеного з ОСОБА_5, документи на землю він так і не отримав, гроші йому повернуті не були, то він звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 з даного приводу. Крім вказаного договору, він також підписав із ОСОБА_5 додаткову угоду щодо 30% річних у зв’язку із простроченням виконання основного договору. Потім було рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, яким його позов було задоволено. ОСОБА_5 подав апеляцію на вказане рішення. Тільки після всіх судів, в 2015 році, він отримав виконавчі листи, які подав до Виконавчої служби Ленінського району, начальником якої є кум ОСОБА_5 - Никитюк. Було накладено арешт на майно ОСОБА_5, а саме на автомобіль Лексус, який державний виконавець продавав рік. Після виконання рішення суду, йому було повернуто лише приблизно 6000,00 доларів США. Тобто матеріальна шкода завдана злочином ОСОБА_5 була йому відшкодована завдяки рішення суду. Тому, він подав цивільний позов тільки про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 200000,00 гривень., який підтримує і просить задовольнити у повному обсязі;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 у судовому засіданні про те, що з обвинуваченим ОСОБА_5 її познайомила мати ОСОБА_12, яка працювала в спортивній лотереї. ОСОБА_5 часто бував у неї, покупав лотереї. Він представився їй як помічник генерального прокурора, генерал-лейтенант, показував посвідчення. В особі ОСОБА_5 мати бачила чоловіка, який може захистити та допомогти вирішити проблеми. Якось мати попросила прийти її до неї на роботу з резюме, щоб познайомити її з ОСОБА_5 і, що нібито він зможе допомогти з працевлаштуванням. Так, вони познайомилися, з початку ОСОБА_5 справив не неї приємні враження. Однак, з роботою так і не допоміг. В 2014 році, коли курс долару почав підніматися, в неї були проблеми з оплатою іпотечного кредиту. У матері були вклади у банку, у гривні. Про всі проблеми та про гроші мати розповіла ОСОБА_5 Він сказав, що зможе допомогти і, що потрібно поміняти гривні на долари, що він допоможе вигідно поміняти. Вони погодилися і надали йому суму еквіваленту 1000 доларів США. Через декілька днів він поміняв гроші, приніс їх і в той же день запропонував прийняти участь у приватизації земельної ділянки. Він казав, що допоможе оформити 10 соток земельної ділянки на неї. На його машині вони поїхали за адресою вул.Наримська, 96к в м.Дніпрі, де він показав нам земельну ділянку, це була земля, яка раніше належала військовим, сказав, що на цьому місці буде побудовано котеджне містечко. Також, він назвав прізвище чоловіка, який неподалік вже побудував такі котеджі і, що нібито він буде у на цьому місці будувати такі котеджи. Того чоловіка знала змінниця її матері. Вони порадилися з матір’ю і в травні 2014 року, зняли всі грошові кошти з депозиту, що підтверджується виписками з рахунку і обміняли їх на долари. Потім вона зустрілася з ОСОБА_13 біля АТБ на Робочій і передала йому 5000,00 доларів США, а він пообіцяв оформити приватизацію земельної ділянки на неї. Через два тижні вона передала йому копії своїх документів: паспорту, код. Він передав їй документ, який нібито посвідчував підписання угоди щодо приватизації земельної ділянки. Він також пояснював, що його фірма орендує вказану земельну ділянку площею 19га на 50 років і закони дозволяють йому приймати участь у приватизації вказаної земельної ділянки. Він казав, що бажає, щоб всі його знайомі прийняли участь у цій приватизації. Також, він запропонував приватизувати ще одну земельну ділянку-10 соток на її мати, щоб потім продати цю землю і заробити грошей. В середині червня 2014 року вони обміняли гривні на долари і разом із мамою зустрілися із ОСОБА_5 і передали йому ці гроші. Після чого, коли через пів року нічого не відбувалося, вона почала тривожитися і дзвонити ОСОБА_5, щоб дізнатися, як проходить приватизація. Він сказав, що відбулися зміни в структурі, яка займається приватизацією, але він все вирішить. В неї з’явилися сумніви щодо правдивості слів ОСОБА_5 і в листопаді 2014 року, щоб їх перевірити, вона звернулася до міської ОСОБА_9 для з’ясування, чи проводиться процес приватизації земельних ділянок за адресою: вул. Наримська, 96к. В міській ОСОБА_9 їй повідомили, що приватизація за вказаною адресою не проводиться. Тоді вона звернулася із заявою до поліції про шахрайські дії ОСОБА_5 Для цієї приватизації вона передала копії своїх документів та копії документів матері. ОСОБА_5 обіцяв що протягом трьох місяців оформить приватизацію. Потім сказав що потрібен ще час приблизно три місяці. Вона зрозуміла, що ОСОБА_5 їх обманув, забравши їх гроші. Декілька раз ОСОБА_5 дзвонив їй і казав, що віддасть 2000 доларів протягом 3-х місяців, якщо вона забере заяву з поліції. Вона сказала, що забере, якщо він поверніть всі кошти. До теперішнього часу ОСОБА_5 гроші не повернув. Всього вона передала обвинуваченому 10 000 доларів США, по 5000 доларів за два рази. З приводу шахрайських дій ОСОБА_5 вона дуже переживала, оскільки це були останні заощадження. В неї на утриманні знаходиться неповнолітня дитина на яку потрібні гроші. Нею поданий цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди завданої злочином;

- показаннями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні про те, що з ОСОБА_5 вона познайомилася на робочому місці у «Спортивні лотереї». Він бував дуже часто, купував лотереї. Вони спілкувалися, він здавався дуже приємною людиною. В процесі спілкування вона зрозуміла, що він заробляє дуже багато грошей. Вона запитала, де він працює. Він сказав, що він заступник генерального прокурора. В той момент її дочка ОСОБА_14 була безробітна і вона попросила ОСОБА_5 допомогти їй з працевлаштуванням. Він сказав, щоб вона підготувала резюме і прийшла поспілкуватися. Наступного разу дочка прийшла з резюме і познайомилася з ОСОБА_5 у неї на роботі. Він обіцяв допомогти дочці з працевлаштуванням, але так і не допоміг. Потім в 2014 році, коли курс долара почав рости, ОСОБА_5 запропонував свою допомогу у вигідному обміні гривні на долари. Вона сказала йому що в неї є заощадження. ОСОБА_5 пообіцяв вигідно поміняти 1000 доларів. Вона принесла йому гроші в гривні і віддала. Він обміняв. Вона сказала, що бажає обміняти ще гривні на долари. ОСОБА_5 запропонував вигідно вложити гроші у придбання земельної ділянки, які потім можна буде вигідно продати і заробити гроші. Вони з дочкою порадилися і вирішили прийняти пропозицію ОСОБА_5 щодо приватизації земельної ділянки. Зняли кошти з депозитів, обміняли на долари. В травні 2014 року дочка поїхала на зустріч із ОСОБА_5 віддала йому гроші -5000 доларів США, а він передав їй якій документ на підтвердження цієї угоди. Потім, ОСОБА_5 знаючи, що в них ще залишилися гроші, запропонував їй приватизувати ще одну земельну ділянку. У зв’язку із тим, що в них були проблеми з іпотечним кредитом, вони погодилися. Після чого вони разом передали йому ще 5000 доларів США. Отримавши кошти, ОСОБА_5 став бувати у них на роботі все ріже, а потім пропав зовсім, на телефон не відповідав. Вони зрозуміли що ОСОБА_5 обманув їх і її дочка написала заяву в поліцію про притягнення його до кримінальної відповідальності. Пізніше ОСОБА_5 дзвонив і просив забрати заяву з поліції, обітявши повернути 2 доларів США. До теперішнього часу гроші не повернуті.

- показаннями свідка ОСОБА_15 у судовому засіданні про те, що він є ветераном МВС. Із ОСОБА_6, який є потерпілим по даній справі, знайомий давно. Обвинуваченого ОСОБА_5 також знає, неодноразово зустрічав на ветеранських зустрічах працівників МВС. В середині січня 2012 року йому подзвонив ОСОБА_6 і запропонував проїхати до свого знайомого, який нібито є директором охоронної фірми, поспілкуватися. Також, сказав, що він приглядає ділянку для будівництва. Вони прихали до офісу ОСОБА_5, який розташований на першому поверсі будівлі на перехресті вул.Наримська та вул. Чиркова в м. Дніпро, де колись були складські приміщення військових частин. Приїхавши на місце, вони поспілкувалися про охоронний бізнес, потім пішли дивитися на земельну ділянку під котеджне містечко розміром приблизно 5 га. ОСОБА_5 казав, що земельні ділянки, які будуть виділятися приблизно від 7 до 10 соток. Люди, які будуть жити у цьму котеджному містечко, всі раніше знайомі, сторонніх не буде. Він точно не пам’ятає, що казав ОСОБА_5 щодо належності земельної ділянки, чи вона належить йому, як фізичній особі чи, як юридичній особі – його охоронній фірмі. ОСОБА_5 казав, що документи всі в порядку. Потім, у лютому 2012 року вони з ОСОБА_6 знов поїхали до ОСОБА_5 у офіс. ОСОБА_6 вирішив купити вказану земельну ділянку. Вони приїхали в офіс, де був накритий стіл. ОСОБА_5 також пропонував йому придбати ділянку, щоб бути сусідом ОСОБА_6, але він відмовився, оскільки в цьому не було необхідності. Знаходячись в кабінеті ОСОБА_5, ОСОБА_6 дістав гроші-9000,00 доларів США і передав ОСОБА_5 Помічниця ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_8, яка також була присутня, писала розписку під диктовку ОСОБА_5 щодо передачі грошей. Після чого, ОСОБА_6 було виданий касовий талон. Також, помічниця принесла квитанцію в якій було написано про передачу грошей по курсу гривні. Вважаю, що цей проект котеджного містечка був не довготривалий, оскільки ОСОБА_6 вже планував будівництво. Відповідальним за продаж ділянок був ОСОБА_5. Коли він знаходився у кабінеті ОСОБА_5, то бачив фотографій останнього з працівниками правоохоронних органів. Також, в офісі був портрет ОСОБА_5 у якійсь формі. Також, ОСОБА_5 казав, що він колишній працівник охорони Президента України. Він бачив лише схему ділянки, яку показав ОСОБА_5, інших документів не бачив. ОСОБА_16 передав ОСОБА_5 гроші за отримання права власності на ділянку і оформлення необхідної документації на землю. Була розмова про те, що раніше ця земля належала Міністерству оборони України, однак змінила своє призначення. ОСОБА_5 сказав, що були перевірки і з прокуратури, і з СБУ, всі документи по землі в порядку. При цьому ніяких документів на землю, він особисто не бачив.

- показаннями свідка ОСОБА_17 у судовому засіданні про те, що він був директором ТОВ «Лідерінвестсервіс». З обвинуваченим ОСОБА_5, він знайомий, ОСОБА_5 колись організував охорону одного з будівельних об’єктів підприємства. Ніяких стосунків з обвинуваченим не мав. Потерпілих не знає. У 2015 році його викликали до поліції з приводу продажу земельної ділянки за його підписом та печаткою ТОВ «Лідерінвестсервіс» у договорі. Хоча прізвище у договорі його «Мороховець», однак ім’я зазначено не його і, підпис у договорі не його, у договорі стоїть печатка ТОВ «Лідерінвестсервіс». Також, пояснив, що коли він був директором ТОВ «Лідерінвестсервіс», то печатки та штампи зберігалися у сейфі на підприємстві, він нікому із сторонніх їх не давав. Коли відбувався процес ліквідації ТОВ «Лідерінвестсервіс», він передав печатки і штамп арбітражному керуючому ОСОБА_18 Підприємство було ліквідовано у зв’язку із банкрутством у судовому порядку. Знищити печатки та штамп не встигли, віддали слідчому. Період ліквідації підприємства точно не пам’ятає, можливо 2012-2013 рік. Про Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» він взагалі нічого не знає;

- показаннями свідка ОСОБА_18 у судовому засіданні про те, що вона була арбітражною керуючою в ТОВ «Лідерінвестсервіс» з 2006 року. Обвинуваченого та потерпілих не знає. З 2013 року здійснювала повноваження ліквідатора ТОВ «Лідерінвестсервіс». В 2015 році її викликали до поліції і запитали, чи передавала вона печатки, штампи чи якісь документи ТОВ «Лідерінвестсервіс» стороннім особам. Вона відповіла, що нікому нічого не передавала. Після визнання підприємства банкрутом і виключення з єдиного реєстру юридичних осіб, вона всі печатки та штампи передала ОСОБА_17, документи були передані до архіву. В неї ніхто не просив ні печатки, ні штампи, вони зберігалися у сейфі. Процедура банкрутства закінчилася в 2013 році, а в 2014 році за апеляцією податкової служи, справа розглядалася в апеляційній інстанції. Пам’ятає, що була кругла печатка, штамп вхідної документації, вони зберігалися у сейфі за юридичною адресою підприємства.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має. Просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Крім показань потерпілих та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується також наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

-письмовою заявою ОСОБА_3 від 22 грудня 2014 року щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, який шляхом зловживання довірою, наприкінці квітня 2014 року заволодів належними їй грошовими коштами у розмірі 5000,00 доларів США, а 24.06.2014 року у тій самий спосіб заволодів грошовими коштами її матері ОСОБА_12 (т.1, а.п.3-4);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 29 серпня 2015 року, під час проведення якого, ОСОБА_3 на фотознімку №4 впізнала ОСОБА_5, який із нею 05.05.2014 року уклав договір про надання послуг, якому вона передала 5000,00 доларів США, а ОСОБА_5 повинен був оформити документи на земельну ділянку за адресою: м.Дніпро, вул.Волховського, 15 і передати вказану ділянку (т.1, а.п.7-8);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 02 вересня 2015 року, під час проведення якого, ОСОБА_12 на фотознімку №1 впізнала ОСОБА_5, який на початку весни 2014 року взяв в неї 5000,00 доларів США і пообіцяв оформити документи на земельну ділянку за адресою: м.Дніпро, вул.Волховського, 15, але по теперішній час документи не оформив і гроші не повернув (т.1, а.п.9-11);

- виписки за рахунком №2630090021998 з 01.01.2013року по 01.01.2015 року, з 01.01.2012 року по 01.01.2015 року про зняття ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 62300,00 грн., 67703,70 грн. (т.1, а.п.13,14);

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2015 року, згідно якої ОСОБА_4 просить притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, який шляхом зловживання довірою, заволодів його грошовими коштами у розмірі 10000,00 доларів США для вирішення питання щодо оформлення земельної ділянки та отримання акту на право власності земельною ділянкою (т.1, а.п.15-16);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 28 серпня 2015 року, під час проведення якого, ОСОБА_4 на фотознімку №3 впізнав ОСОБА_5, з яким 08.06.2012 року уклав договір про надання послуг щодо оформлення документів на земельну ділянку на перехресті вул. Вольховського та вул.Чиркова у м.Дніпрі, а в подальшому передачу вказаної земельної ділянки у власність (т.1, а.п.17-18);

- додатковою угодою до договору про надання послуг від 08.06.2012 року, укладеною між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 02 серпня 2012 року (т.1, а.п.26);

- договір про надання послуг від 08 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.1, а.п.23);

- карта-схема до договору про надання послуг від 06.06.2012 року (додаток №1) (т.1, а.п.24);

- розпискою до договору про надання послуг від 08.06.2012 року (додаток №2), згідно якої ОСОБА_4 відповідно до договору від 08.06.2012 року передав ОСОБА_5 10000,00 доларів США (т.1,а.п.25);

- копією договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13 вересня 2006 року, згідно якого Держава в собі Верховної ОСОБА_9 України, в особі Міністерства оборони України, в особі заступника директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» ОСОБА_19, продала належне їй на праві державної власності, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес», в особі ОСОБА_20, купило нерухоме майно-об’єкти нерухомого майна військового містечка №1 Міністерства оборони України по вул.Наримська,96-к в м.Дніпропетровську (т.1, а.п.44-46);

- копією додатку №1 «Об’єкти нерухомого майна військового містечка №1» Міністерства оборони України до договору купівлі-продажу від 13.09.2006 року (т.1, а.п.47-49);

- копією акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.09.2006 року (т.1, а.п.50);

- копією ОСОБА_15 з державного реєстру правочинів від 13.09.2006 року (т.1, а.п.51-52);

- копією ОСОБА_15 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.11.2006 року, згідно якого ТОВ «Луцький завод «прогрес» є власником об’єкта по вул.Наримська, 96к в м.Дніпропетровську (т.1, а.п.53);

- копією додаткової угоди №2 до договору №04/07 від 15.02.2007 року про надання послуг з охорони, укладеного між генеральним директором ПП «Приват-Ескорт» ОСОБА_5 та директором ТОВ «Луцький завод «Прогрес» ОСОБА_21 (т.1, а.п.54);

- копією довіреності ТОВ «Луцький завод «Прогрес» від 05 квітня 2011 року, вих.№12 про уповноваження ОСОБА_5Д, на здійснення всіх юридичних і фактичних дій від імені ТОВ «Луцький завод «Прогрес», пов’язаних з триманням витягу з реєстру прав власності в Дніпропетровському БТІ на нерухоме майно, яке належить на праві власності «Луцький завод «Прогрес» (т.1, а.п.56);

- копією довіреності ТОВ «Луцький завод «Прогрес», вих.№12 від 05 квітня 2011 року про уповноваження ОСОБА_5Д, на здійснення всіх юридичних і фактичних дій від імені ТОВ «Луцький завод «Прогрес», пов’язаних з майном і земельною ділянкою за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Наримська, 96-к, яке належить на праві власності «Луцький завод «Прогрес» (т.1, а.п.57);

- копіями договорів про надання адвокатських послуг від 06.04.2017 року, укладених між ТОВ «Луцький завод «Прогрес» та адвокатом ОСОБА_22 (а.п.58,59,60);

-копією ордеру серії ВЛ№000,016755 від 06.04.2018 року (т.1, а.п.61);

- Відповіддю Управління Дерземагентства у м.Дніпропетровську від 20.03.2015 року, згідно якого, земельна ділянка площею 18.9447 га по вул.Наримська,96-к, згідно наданої план-схеми, перебуває на обліку у державній статистичній звітності з кількісного обліку земель, станом на 01.01.2015 року за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська по фактичному розміщенню в/ч А3018 (т.1, а.п.63);

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 15.04.2015 року, будівлі та споруди за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Наримська, 96-к, належать на праві приватної власності ТОВ«Луцький завод «Прогрес» (т.1, а.п.66-67);

- Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_5 засновник-фізична особа Приватного підприємства «Приват-Ескорт» (т.1, а.п.69-71);

- копією Статуту Приватного підприємства «Приват-Ескорт» (т.1, а.п.79-82);

- копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Приват-Ескорт» (т.1, а.п.83);

- інформацією Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015 року щодо ліквідації ТОВ «Лідерінвестсервіс» (т.1, а.п.86-87);

- заявами щодо прийняття на знищення штампу, гербової печатки, печатки для документів ТОВ «Лідерінвестсервіс» (т.1, а.п.89-91);

- актом інвентаризації печаток та штампів ТОВ «Лідерінвестсервіс» (т.1, а.п.92-93);

- довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.02.2014 року, згідно якої ТОВ «Лідерінвестсервіс» припинено (т.1, а.п.95);

- інформацією ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.01.2015 року, згідно якої станом на 22.01.2015 року ТОВ «Лідерінвестсервіс» перебуває на податковому обліку в стані 16-припинено (ліквідовано, закрито) (т.1, а.п.100);

- довідкою Національного банку України щодо офіційного курсу гривні до долара США, (гривні за 100 доларів США) 17.02.2012 рок-798,7500; 08.06.2012 року -799,2500. Офіційний курс гривні до долара США, встановлений з 14 год.04.04.2014 року,діяв 05.04.2014 року і становив 1160,1102 гривні за 100 доларів США (т.1, а.п.192);

- інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.03.2018 року, згідно якої земельна ділянка площею 18,9447 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, 96-К перебуває на обліку згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма№6-зем) за Квартирно-експлуатаційним відділом мсіт Дніпропетровська (ЄДРПОУ 08004581) (а.п.104,105);

- протоколом обшуку від 29 травня 2018 року в офісі ПП «Приват-Ескорт» за адресою: м.Дніпро, вул. Наримська,96К, в присутності ОСОБА_5 (т.1, а.п.112-117);

- висновком експерта №28/2.3/106 від 23.02.2018 року, згідно якого відбиток круглої печатки з реквізитами ТОВ „ЛІДЕРІНВЕСТСЕРВІС”, що є в договорі про надання послуг ОСОБА_3 від 05.05.2014 ТОВ „ЛІДЕРІНВЕСТСЕРВІС”, нанесений не круглою печаткою з реквізитами ТОВ „ЛІДЕРІНВЕСТСЕРВІС”, кліше та зразки відбитків якої надані на дослідження. Відбиток круглої печатки з нанесеними реквізитами ТОВ „ЛІДЕРІНВЕСТСЕРВІС”, що є в договорі про надання послуг ОСОБА_3 від 05.05.2014 року ТОВ „ЛІДЕРІНВЕСТСЕРВІС”, контактним способом, а саме - рельєфним еластичним кліше високого друку (т.1, а.п.135-139);

- висновком експерта №24/4.2/647 від 11.06.2018 року, згідно якого фрагмент аркуша паперу розміром 146x151 мм (прибутковий касовий ордер), вилучений при проведенні обшуку в офісі ПП „Приват-ескорт” та фрагмент аркуша паперу розміром 64x151 мм (квитанція про прийом від ОСОБА_6 грошових коштів) раніше, до розрізу, складали єдине ціле, а саме один аркуш паперу розміром 151x210мм (бланк прибуткового касового ордеру) (т.1, а.п.145-149);

- висновком експерта №31/10.9/140 від 15.06.2018 року, згідно якого на накопичувачі на жорстких магнітних дисках «Samsung», модель: «8Р0822№», серійний номер:«SO6QJ20A183198» серед наявного та відновленого інформаційного наповнення виявлено 19 (дев’ятнадцять) текстових файлів, які місять наступні пошукові реквізити: «ЛАЙФ», «Луцький завод Прогрес», «Лідерінвестсервіс» та «Лидеринвестсервис». На накопичувані на жорстких дисках «Samsung» модель: «8Р0822№», серійний номер:«SO6QJ20A183198» серед наявного та відновленого інформаційного наповнення, текстових файлів в текстах, яких зустрічається пошуковий реквізит: «прибутковий касовий ордер», не виявлено. На накопичувані на жорстких магнітних дисках «Seagate», модель: «SТ314220А», серійний номер: «7ВW01S30» серед наявного та відновленого інформаційного наповнення виявлено 1 (один) текстовий файл, який містить пошуковий реквізит: «Лидеринвестсервис». На накопичувані на жорстких магнітних дисках «Seagate», модель: «SТ314220А», серійний номер: «7ВW01S30» серед наявного та відновленого інформаційного наповнення текстових файлів в текстах, яких зустрічаються пошукові реквізити: «ЛАЙФ», «Луцький завод Прогрес», «Лідерінвестсервіс» та «прибутковий касовий ордер», не виявлено. Виявлені файли та їх списки збережено на один диск для лазерних систем зчитування, який додається до висновку експерта у Додатку 2. Метадані виявлених текстових файлів, а саме дата створення, дата виведення на друк, дата останнього доступу та редагування зазначено в електронному вигляді у файлах з іменами «Список виявлених текстових файлів накопичувач №1.х1sх» та «Список виявлених текстових файлів накопичувач №2.х1sх», які збережено на одному диску для лазерних систем зчитування, та додаються до висновку експерта у Додатку 2 (т.1, а.п.156-161);

- висновком експерта № 31/10.9/139 від 12.06.2018 року, згідно якого на накопичувачі на жорстких магнітних дисках «Samsung», модель: «HD082GJ», серійний номер:«SOVPJ90P948249», серед наявного та відновленого інформаційного наповнення виявлено 165 (сто шістдесят п'ять) текстових файлів, які місять наступні пошукові реквізити: «ЛАЙФ», «Луцький завод Прогрес», «Лідерінвестсервіс», «Лидеринвестсервис», «прибутковий касовий ордер». Виявлені файли та їх список збережено на один диск для лазерних систем зчитування, який додається до висновку експерта у Додатку 2. Метадані виявлених текстових файлів, а саме дата створення, дата виведення на друк, дата останнього доступу та редагування зазначено в електронному вигляді у файлі з іменем «Список виявлених текстових файлів.х1sх», який збережено на одному диску для лазерних систем зчитування, та додається до висновку експерта у Додатку 2. (т.1, а.п.168-171);

- протоколом обшуку від 29.05.2018 року в домоволодінні №34 по вул.Прокатна в м.Дніпро, в присутності ОСОБА_5, під час проведення кого було виявлено посвідчення№157 прокуратури України на ім’я ОСОБА_5, видане 07.04.2009 року (т.1, а.п.179-182);

- листом Дніпровської міської ОСОБА_9 від 19.07.2018 року щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки від громадян ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (т.1,а.п.200);

- листом з Прокуратури Дніпропетровської області від 14.04.2015 року, згідно якого ОСОБА_5 в органах прокуратури Дніпропетровської області не працює (т.1,а.п.208);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.06.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_3, яка показала на місцевості-території ТОВ «Луцький завод «Прогрес» (колишнє військове містечко) за адресою: м.Дніпро, вул.Наримська, 96к, земельну ділянку, яка пропонувалася їй ОСОБА_5 для отримання у приватну власність (т.1, а.п.237-240),

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.06.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_4, під час проведення якого відомості, викладені в свідченнях потерпілого ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження. Потерпілий показав на місцевості земельну ділянку, яку йому пропонував ОСОБА_5 отримати у приватну власність (т.2, а.п.1-4);

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.06.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_6, під час проведення якого відомості, викладені в свідченнях потерпілого ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження. Потерпілий показав на місцевості земельну ділянку, яку йому пропонував ОСОБА_5 отримати у приватну власність (т.2, а.п.5-8),

а також речовими доказами у кримінальному провадженні (т.1, а.п.119,183).

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_5, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.190 КК України визнав частково, зазначивши, що саме він не мав умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілих шляхом зловживання довірою, суд розцінює, як обрану останнім лінією захисту і бажання будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинення ним умисних корисливих злочинів середньої тяжкості, і вважає, що показання обвинуваченого не впливають будь-яким чином на доведеність його вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння або на кваліфікацію вчиненого, тому суд критично ставиться до показань ОСОБА_5

Всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_5 отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України порядку, є належні та допустимі.

Недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або доказів та відомостей, які стосуються особи обвинуваченого не має.

Так, надані обвинуваченим ОСОБА_5 показання у судовому засіданні, спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15 наданими суду, які не змінювалися, під час судового розгляду. Обставини та причини щодо можливої обмови потерпілими, свідками - обвинуваченого ОСОБА_5, судом не встановлено.

Також, згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання від 29.08.2015 року, потерпіла ОСОБА_3 серед пред’явлених їй для впізнання осіб, впізнала особу під №4 –ОСОБА_5, зазначивши при цьому, що саме з ОСОБА_5, вона 05.05.2014 року уклала договір про надання послуг, якому вона передала 5000,00 доларів США, а ОСОБА_5 повинен був оформити документи на земельну ділянку і передати їй вказану ділянку у власність.

Крім того, згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання 28.08.2015 року, потерпілий ОСОБА_4 на фотознімку №3 впізнав ОСОБА_5,зазначивши при цьому, що саме з ОСОБА_5 08.06.2012 року він уклав договір про надання послуг щодо оформлення документів на земельну ділянку, а в подальшому передачу вказаної земельної ділянки у власність.

Також, згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання від 02 вересня 2015 року, свідок ОСОБА_12 на фотознімку №1 впізнала ОСОБА_5, зазначивши при цьому, що саме ОСОБА_5 на початку весни 2014 року взяв в неї 5000,00 доларів США і пообіцяв оформити документи на земельну, але по теперішній час документи не оформив і гроші не повернув.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.190 КК України , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого,обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений раніше не судимий, вчинив умисні корисливі злочини, передбачені ч.2 ст.190 КК України за обставинами, викладеними у вироку, які відповідно до ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює директором ПП «Приват-Ескорт», одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно яких не позбавлений батьківських прав. Обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.190 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від покарання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

В частині 2 статті 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» зазначено, що, установивши в стадії судового розгляд кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIIІ.

Відповідно до пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5, відповідно до ст.12 КК України, вчинив злочини середньої тяжкості, має на утриманні двох дітей, яким на день набрання чинності цим Законом, не виповнилося 18 років, не позбавлений відносно них батьківських прав.

Враховуючи, що обмежень, передбачених ст. 4 закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 закону України «Про амністію у 2016 році», щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії судом не встановлено, суд вважає, можливим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, звільнити від його відбування призначеного покарання.

Крім того, враховуючи, що під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді цілодобового домашнього арешту відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити – цілодобовий домашній арешт.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок.

Згідно наданої суду заяви потерпілого ОСОБА_6, він не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_5 не заявлений.

Під час досудового розслідування потерпілою ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 10000,00 доларів США, а також моральної шкоди у розмірі 140000,00 грн.

Під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 200000,00 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 128,129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність часткового задоволення.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України. У даному кримінальному провадженні встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 56110 грн., що згідно архіву валютних курсів на 05.04.2014 року дорівнює 5000,00 доларів США.

Під час судового розгляду вказаний цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 10000,00 доларів США позивачем ОСОБА_3 не доведений.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений цивільний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково у розмірі 56 110 грн., що згідно архіву валютних курсів на 05.04.2014 року дорівнює 5 000 доларів США.

Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її завдала.

При вирішенні питання стосовно обґрунтованості вимог позивача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, суд виходить із наступного. Діями обвинуваченого дійсно потерпілій ОСОБА_3 спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях в наслідок позбавлення грошей, порушення життєвого укладу. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілої, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, вимоги розумності та справедливості, а також майновий стан обвинуваченого та приходить до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

При вирішенні питання стосовно обґрунтованості вимог позивача ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, суд виходить із наступного. Діями обвинуваченого дійсно потерпілому ОСОБА_4 спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях в наслідок позбавлення грошей, порушення життєвого укладу. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілого, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, вимоги розумності та справедливості, а також майновий стан обвинуваченого та приходить до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання: 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_5, до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 56 110,00 грн. (згідно архіву валютних курсів на 05.04.2014 року дорівнює 5 000 доларів США), в рахунок відшкодування моральної шкоди –100000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог потерпілої ОСОБА_3- відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_25 в рахунок відшкодування моральної шкоди – 50000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_4- відмовити.

Речові докази: посвідчення №001827 «видане асоціацією офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю», службове посвідчення всеукраїнського козацького війська центрального оперативного округу серії ДН№00091, видане на ім’я ОСОБА_5Д, посвідчення №000994 видане ОСОБА_5 в МВС України, візитку ОСОБА_5 від асоціації спецслужб України «Приват Ескорт», фрагмент аркушу паперу в спец пакеті №4180439,службове посвідчення військової прокуратури України №157, видане на ім’я ОСОБА_5, які знаходяться в камері схову речових доказів СУ ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №164914) - залишити в камері схову речових доказів СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення судової почеркознавчої експертизи № 286/1.1/49 від 22.02.2018 року у розмірі 1716,00 грн., одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення судово-технічної експертизи № 28/2.3/106 від 23.02.2018 року у розмірі 1144,00 грн., одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення судово-трасологічної експертизи № 24/4.2/647 від 11.06.2018 року у розмірі 1144,00 грн., одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення комп’ютерно-технічної експертизи № 31/10.9/139 від 12.06.2017 року у розмірі 3432,00 грн., одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення комп’ютерно-технічної експертизи № 31/10.9/140 від 15.06.2017 року у розмірі 3432,00 грн., одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик