Ухвала суду № 80763179, 28.03.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1561/19

№ провадження 1-кс/208/941/19

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2019 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, при секретарі – Сухомлин Є.О., за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, слідчого СВ Кам’янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, захисника – ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам’янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, холостого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, останній раз судимого:

- 21.12.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. З підстав передбачених ст. 104 КК України, звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України;

- 18.03.2011 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3-х років позбавлення волі. Згідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення покарання призначеного за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.12.2010 року, до 3-х років позбавлення волі. Звільнений від відбуття призначеного покарання, на підставі ст. 104 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України;

- 06.03.2012 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки. Згідно до ч. 1 ст. 71 КК України, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.03.2011 року, до позбавлення волі строком на чотири роки і один місяць. Звільнений 24.10.2014 року з Бердянської ВК Запорізької області № 77, умовно-достроково на невідбуту частину строку 10 місців 5 днів;

- 05.10.2015 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі Ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.07.2016 року скасовано іспитовий термін, та направлено до ВК строком на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 01.02.2019 року з Синельниківської ВК № 94 по відбуттю строку покарання.

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно підозрюваного ОСОБА_5, як особи що підозрюється у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, та наявність ризиків, що передбачені ст..177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

В судовому засіданні слідчий СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 підтримав своє клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому та просить суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підозра є обґрунтованою та вина ОСОБА_5 підтверджена зібраними доказами, в тому числі протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколом впізнання особи потерпілою ОСОБА_6, протоколом огляду речей та речовим доказом (мобільний телефон «HUAWEI» «Y6 PRO TIT-U02» ІМЕІ 1: 861855035613020, ІМЕІ 2: 861855037665739) та іншими матеріалами кримінального провадження, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Вважає, що інший запобіжний захід не забезпечить усунення ризиків заявлених у клопотанні. ОСОБА_5 ніде не працює, не має дітей, осіб на утриманні, маючи реєстрацію у місці постійно не проживає за вказаною адресою, перебуває за межами міста, що підтверджує його можливість ухилитися від слідства та суду, та вчинити інший корисливий злочин.

В судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 підтримала клопотання у повному обсязі, пояснила, що заявлені ризики є цілком обґрунтовані. Також враховуючи тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_5, особу підозрюваного, а тому ризики згідно до ст.. 177 КПК України, заявлені слідчим у клопотанні є обґрунтованими. Крім того, інший більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти уникненню заявлених ризиків, так як ОСОБА_5 має не зняту та не погашену судимість за корисливі злочини, звільнився із місць позбавлення волі 01.02.2019 року та через місць вчинив новий корисливий злочин, що підтверджує ризик можливості вчинення ним нового злочину. Крім того, враховуючи тяжкість покарання, яке можливо бути призначено ОСОБА_5, особа, не маючи стійких соціальних зв’язків, офіційного місця роботи, може ухилитеся від слідства та суду, а тому єдиним запобіжним заходом який може бути застосований до підозрюваного є тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорюючи факти викладені у клопотанні, зазначив про обґрунтованість пред’явленої йому підозри, на своє визнання вини та каяття у скоєному, але заперечував проти клопотання слідчого, вважав що більше не вчинить злочину та може перебувати за адресою прописки. Офіційної роботи не має, але підробляє у Верхньодніпровському лісництві, вантажником.

Захисник ОСОБА_4 враховуючи позицію підзахисного, вважав що доцільним буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, що забезпечить можливість знаходження підзахисного в денний час на роботі. Також він вважав, що ні прокурором ні слідчим не доведено що застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не є можливим, що є суттєвим. Крім того, ОСОБА_5 за першим викликом прибув до слідчого та добровільно видав телефон, а тому клопотання слідчого не підлягає задоволенню.

Вислухавши сторони, вивчивши клопотання, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, приходжу до наступного:

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо обрання міри запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Як встановлено судом, 27.03.2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч.2 ст.186 КК України.

28.03.2019 року ОСОБА_5 вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ч.2 ст.186 КК України кримінального правопорушення, що підтверджується: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколом впізнання особи потерпілою ОСОБА_6, протоколом огляду речей та речовим доказом (мобільний телефон «HUAWEI» «Y6 PRO TIT-U02» ІМЕІ 1: 861855035613020, ІМЕІ 2: 861855037665739) та іншими матеріалами кримінального провадження, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

В ході розгляду клопотання, ОСОБА_5 зазначив що факти викладені в підозрі відповідають місцю події, учасникам події, часу та місце події є відповідними.

Фактичні данні щодо обставин що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються судом під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися судом з зазначених підстав.

Крім того, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку про наявність передбаченого п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України ризику того, що вказана особа не дотримується покладних на нього обов’язків, а особливо те, що останній підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186 КК України, та є особою яка раніше судима за корисливий злочин, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та доходу, стійких соціальних зв’язків, а тому заявлені ризики стороною досудового слідства, що ОСОБА_5 у подальшому не буде дотримуватись покладених на нього обов’язків є обґрунтованими.

Так відповідно до КПК України, підозрюваний та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, не відхиляючи доводи на користь підозрюваного, вважаю, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Щодо позиції захисту що з боку слідчого та прокурора не зазначено не можливість застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу, враховуючи клопотання у його сукупності та обґрунтування і підтримання прокурором та слідчим його під час судового розгляду, зазначені доводи захисту не знайшли свого підтвердження.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того жоден із запобіжних заходів, не пов’язаних з примусовим позбавленням волі підозрюваного ОСОБА_5, в тому числі й домашній арешт, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а тому, враховуючі характеризуючи данні на особу, який має не зняті та не погашені судимості за корисливі злочини, звільнившись з місць позбавлення волі 01.02.2019 року, та вже підозрюється у скоєнні 09.03.2019 року нового корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно. А тому, оцінюючи у сукупності підстави та обґрунтування заявленого клопотання, враховуючи обґрунтованість підозри протоколом допиту потерпілої, протоколом пред’явлення особи для впізнання, протоколом допиту підозрюваного, протоколом огляду предмету, підстав для застосування більш м’якого виду запобіжного заходу, який би забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, не вбачається.

А тому, оцінивши в сукупності встановлені в ході розгляду клопотання обставини, а також доведеність слідчим та прокурором заявлених ризиків (п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України), доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обов’язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства до потерпілого, яке не є небезпечним для життя та здоров’я особи, то зазначені обставини не передбачають визначення розміру застави.

На підставі вище зазначеного та керуючись ст.ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196, 207, 211 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, визначити строком до 24.05.2019 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Т. П. Івченко