Рішення № 80762686, 18.03.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1785/16-ц

Провадження № 2/211/328/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності :

представника позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку у подальшому було уточнено, та в обґрунтування уточненої позовної заяви зазначив, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 28.07.2011 року, ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення умов Договору станом на 31.01.2019 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.07.2011 року у загальному розмірі 131152,99 грн., яка складається із:290,72 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 124162,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6700,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, тому заборгованість яка підлягає до стягнення становить 90583,09 грн., і складається із: 290,72 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 90292,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом

До теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.07.2011 року у добровільному порядку не погасила, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Просять стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 90583,09 грв., та судові витрати у розмірі 1762,00 грв.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до суду не з'явилися, про слухання справи повідомлялися відповідно до ст. 128 ЦПК України.

За даних обставин, з урахуванням позиції сторін та відсутності їх бажання приймати участь в судовому засіданні, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 28.07.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПРИВАТБАНК» № 0014121300235166521, яка по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України (а.с.5, 8-31).

З даної ОСОБА_1 - заяви вбачається, що ОСОБА_2 ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач ОСОБА_2 мала здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до 25 числа кожного місця кошти на погашення кредиту та відсотків у розмірі 7 % (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), упродовж строку кредитування (а.с. 6-7).

З довідки банку вбачається, що кредитна картка № 5211537420444692 оформлена на ОСОБА_2 почала діяти з 29 червня 2012 року, ОСОБА_2 отримала кредит в початково визначеному розмірі 300 грн.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, після отримання Банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, ОСОБА_5 проводе перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, а клієнт надає право Банку у будь який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Таким чином судом встановлено що ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та вона отримала кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 300,00 грн.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов'язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК».

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 6-7 ), ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії зі сплатою відсотків за користування ним за ставкою 2,5 % на місяць (30% річних відповідно) річних.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз’яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Крім того, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за пільговою ставкою 0,01% річних в межах пільгового періоду 55 днів від суми операцій за рахунок кредиту, що визначено п.2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг та в графі «Пільговий період» довідки про умови кредитування.

Випискою по рахунку підтверджується, що відповідач користувалась кредитними коштами.

Дійсність кредитного договору в установленому законом порядку не оспорювала.

На момент оформлення кредитного договору банком було встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5 % на місяць (30 % на рік). У подальшому відсоткова ставка була змінена з 01.09.2014 року на 2,9 % на місяць (34,8 % на рік), та з 01.04.2015 року на 3,6 % на місяць (43,2 % на рік).

Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п.2.1.1.2.11, п.2.1.1.2.12 договору, кредитна картка є дійсною до останнього календарного дня зазначеного на ній місяця. По закінченню строку дії відповідна картка пролонгується банком на новий строк (шляхом надання клієнтові картки з новим строком дії) на підставі звернення клієнта до банку.

Як слідує з довідок ПРИВАТБАНКУ, за умовами кредитного договору ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та вона отримувала кредитну картку №5211537420444692 з її відкриттям 29.06.2012 року по строку дії до 05/2016 року, та кредитну картку № 5457082901446455 з її відкриттям 29.06.2012 року по строку дії до 07/2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за погодженням сторін строк дії договору, який співпадає зі строком дії кредитної картки, визначено до 31.07.2016 року.

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України,зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини стосовно виконання відповідачем умов укладеного кредитного договору. У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником зобов`язань та їх розмір.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

В силу ст.ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Так, «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором б/н від 28.07.2011 року виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконувала належним чином, допускаючи прострочення, що слідує з наданого розрахунку заборгованості та виписки по банківському рахунку позичальника ОСОБА_2

Відповідно до розрахунку заборгованості, розрахованої на дату 31.01.2019 року, сума заборгованості за кредитним договором б/н від 28.07.2011 року визначена до стягнення в розмірі 90583,09 грн. та включає заборгованість: за тілом кредиту - 290,72 грн., по процентам за користування кредитом - 90292,37 грн.

Такий розрахунок в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами, відповідач не спростувала належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ст.ст.76-78,81,83 ЦПК, а тому суд приймає його за основу суми боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Як слідує із матеріалів справи та вже вище зазначалось, ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 28.07.2011 отримала картки №5211537420444692, № 5457082901446455, остання з яких має термін дії до липня 2016 року.

Таким чином, враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався відносно сроку виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 справа №6-61цс14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) що до місячних платежів починається, після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня липня 2016 року.

Таким чином, банк звернувся до суду з позовом до відповідача 22.04.2016 до спливу строку позовної давності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, так як ОСОБА_2 порушила зобов'язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 1378 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 264-265,354-355 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 64/10, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.07.2011 року, що виникла станом на 31.01.2019 року, у розмірі 90583 (дев’яносто тисяч п’ятсот вісімдесят три ) грн. 09 коп., з яких: 290 ( двісті дев’яносто) грн. 72 коп. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 90292 (дев’яносто тисяч двісті дев’яносто дві ) грн. 37 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 64/10, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_7

Повний текст рішення складено 27.03.2019 року