Рішення № 8076246, 27.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.10 Справа № 18/300/09

Суддя

за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області” (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр.Ентузіастів, 28)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торговельне підприємство “Дон-Сервіс” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11)

про стягнення 820369, 50 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Дяченко Т.М. (довіреність бланк ВМО № 833130 від 10.11.2009 р., паспорт серії СА 026465 від 21.07.1995 р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.11.2009 р. звернувся позивач –публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області»з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-торговельне підприємство «Дон-Сервіс»про стягнення 811956,95 грн., а саме: 650000,00грн. –основного боргу; 98921,91 грн. –процентів за користування кредитом; 6860,00 грн. –комісійної винагороди за обслуговування кредитної лінії та 56175,04 грн. –пені за несвоєчасну сплату кредиту, на підставі кредитного договору № 32-08К від 24.07.2008 р. та ст.ст. 562, 1054 Цивільного кодексу України.

04.12.2009 р. порушено провадження у справі № 18/300/09, справу призначено до розгляду на 17.12.2009 р. Ухвалою суду від 17.12.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв’язку із неявкою відповідача, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 27.01.2010 р.

Представник позивача неодноразово уточнював позовні вимог: заява про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог від 17.12.2009 р. та відповідна заява від 27.10.2010р.

Згідно заяви від 27.01.2010 р. представник позивача просив суд стягнути із відповідача 650 000,00 грн. основного боргу, 98921,90 грн. –процентів за користування кредитом; 6860,00 грн. комісійної винагороди за обслуговування кредитної лінії та 81833,31грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту. Вказане уточнення позивача відповідало вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечило чинному законодавству України, було прийняте судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені (збільшені) позовні вимоги.

В судовому засіданні 27.01.2010 р. представник позивача підтримав уточнені (збільшені) позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, що зазначена у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 844511 від 15.12.2009 р., до суду не поверталися. Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка направлена рекомендованим листом, отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується повідомленнями про вручення 12.12.2009 р. поштового відправлення №6534597. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розгляд справи закінчений 27.01.2010 р. і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2008 р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філію “Відділення Промінвестбанк в м.Дніпрорудне Запорізької області” правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (банк і позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче-торговельне підприємство «Дон-Сервіс»(позичальник та відповідач у справі) уклали кредитний договір № 32-08К (далі –кредитний договір).

Згідно п. 2.1. кредитного договору, банк зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 650 000,00 грн. на умовах, встановлених даним договором, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №06-09К від 05.05.2009 р.) сторони узгодили, що кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 20.07.2009 р.

Кредит надається відповідачу –для кредитування поточних виробничих потреб (п.2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору, кредит надається банком відповідачу шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20625306276133, відкритого банком, на рахунки контрагентів відповідача відповідно до цільового призначення кредиту.

Договір діє до повного повернення відповідачем кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання відповідачем будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору (п. 6.7. кредитного договору).

Судом встановлено, що зобов’язання за кредитним договором позивачем було виконано у повному обсязі, відповідачу видано кредит для кредитування поточних виробничих потреб у сумі 650 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором виконав не належним чином, сплатив: 650 грн. –одноразова комісійна винагорода за надання кредиту та укладання кредитного договору, згідно п. 4.2.6. договору; 96727,83 грн. –проценти за користування кредитом у розмірі 20 %, згідно п. 3.2. договору та 8820 грн. –щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредитної лінії, (вказані проплати відповідача, по кредитному договору від 24.07.2008 р., підтверджується довідкою банку станом на 27.01.2010 р.).

Таким чином, на момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач має перед позивачем 650 000 грн. –заборгованості за кредитним договором від 24.07.2008 р.

Оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події…

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання (кредитний договір від 24.07.2008 р. № 32-08К) господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за кредитним договором, складає 650000,00 грн., а вимога про її стягнення є законною і підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 98 921,90 грн. –процентів за користування кредитом.

Згідно до п. 3.2. кредитного договору сторони узгодили, що проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20 % річних.

Згідно до п. 3.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №06-09К від 05.05.2009 р.) сторони узгодили, що проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 23 % річних починаючи із 05.05.2009 р.

Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів кредиту використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2. договору. Проценти сплачуються відповідачем щомісячно на протязі 5 банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку позичальника (п.п. 3.3., 3.4. договору).

Крім того, відповідно до п. 3.5. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №06-09К від 05.05.2009 р.) сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем встановленого п. 2.2. договору строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 28 % річних.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, згідно якого, нарахування процентів за користування кредитом, здійснювалося відповідно до внесених змін, а саме:

нарахування, відповідно до п. 3.2. договору від 24.07.2008 р. у розмірі 20 % річних за травень 2009 р. у сумі 11610,96 грн.;

нарахування, відповідно до п. 3.2. договору (в редакції договору про внесення змін №06-09К від 05.05.2009 р.) у розмірі 23 % річних за травень-липень 2009 р. у розмірі 27946,58 грн.

нарахування, відповідно до п. 3.5. договору (в редакції договору про внесення змін №06-09К від 05.05.2009 р.) у розмірі 28 % річних за липень-листопад 2009 р. у розмірі 69194,50 грн.

Як встановлено статтею 1054 ЦК України … позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом (з урахуванням змін) є вірним та обґрунтованим, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6860,00 грн. –комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості за травень-листопад 2009 р.

Відповідно до п. 4.2.6. договору, позичальник сплачує банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у сумі 980 грн. Комісія нараховується банком в останній робочий день місяця та сплачується відповідачем щомісячно протягом 5 банківських днів з дати її нарахування з поточного рахунку позичальника.

Наданий позивачем розрахунок комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 6860,00 грн. за травень-листопад 2009 р. є обґрунтованим, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 81833,31 грн. –пені за несвоєчасну сплату суми кредиту, з яких 8081,93 грн. пені несвоєчасну сплату процентів за травень-листопад 2009 р. та 73751,38 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за травень-листопад 2009 р.

У пункті 5.3. кредитного договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та процентів за користування кредитом або процентів за неправомірне користування кредитом, відповідач сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, ...; сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок пені - вірним, а вимогу про стягнення 81833,31 грн. пені - обґрунтованою.

Таким чином, збільшені позовні вимоги –задовольняються повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-торговельне підприємство «Дон-Сервіс»(71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Василькова, буд. 11, код ЄДРПОУ 31704610, р/р № 260003011276133 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області», МФО 313054) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області»(71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 28, код ЄДРПОУ 09313054, р/р 373949017, в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне Запорізької області», МФО 313054) 650 000 (шістсот п’ятдесят тисяч) грн. основного боргу; 98921 (дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот двадцять одну) грн. 90 коп. процентів за користування кредитом; 6680 (шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості; 81833 (вісімдесят одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 31 коп. пені за несвоєчасну сплату суми кредиту; 8376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 08.02.2010 р.