Рішення № 8076218, 03.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.10 Справа № 21/15/10

Суддя

За позовом –Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “Іст-Захід” (79026, м.Львів, вул. Володимира Великого,29)

до відповідача–Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 12/4; код за ЄДРПОУ 35365973)

про стягнення 6110 грн.

                                                                                          Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –Горенштейн Р.М., довір. № 49 від 14.01.2010 року;

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

17.12.2009 року Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством “Іст-Захід” подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” на користь позивача 6110 грн. основного боргу.

Ухвалою від 17.12.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 03.02.2010 року.

В судове засідання 03.02.2010 року відповідач не з’явився, не надав суду документи, витребувані ухвалою від 17.12.2009 року.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу від 17.12.2009 року було спрямовано на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” слід вважати таким, що належним чином повідомлене про час і місце розгляду судом справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 03.02.2010 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем-Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством “Іст-Захід” (постачальник послуг) та відповідачем (замовником) укладено заявки-договори про надання транспортно-експедиційних послуг № 171 від 17.02.2009 року, № 214 від 16.04.2009 року, № 206 від 08.04.2009 року, № 229 від 30.04.2009 року, № 185 від 12.03.2009 року.

У відповідності із ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В зазначених заявках-договорах визначений маршрут перевезення вантажу, дата, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажу, вартість фрахту. Відповідно до п.2 вищевказаних заявок-договорів про надання транспортно-експедиційних послуг замовник зобов’язався забезпечити завантаження та розвантаження транспортного засобу. Пунктом 5 заявок-договорів визначено, що такі договори, отримані за факсимільним зв’язком, мають юридичну силу за наявності печатки сторін.

Тобто, між сторонами виникли зобов’язальні відносини, в силу яких позивач взяв на себе обов’язок з організації та виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а відповідач –сплатити позивачеві за організацію та перевезення вантажу встановлену плату.

Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 27.02.2009 року підтверджується надання позивачем та отримання відповідачем транспортно-експедиційних послуг на суму 4800 грн. за заявкою-договором № 171 від 17.02.2009 року, актом від 30.04.2009 року –на суму 2600 грн. за № 214 від 16.04.2009 року, актом від 27.04.2009 року –на суму 2200 грн. за № 206 від 08.04.2009 року, актом від 26.05.2009 року –на суму 1800 грн. за № 229 від 30.04.2009 року, актом від 31.03.2009 року –на суму 2400 грн. за № 185 від 12.03.2009 року.

Вказані акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) підписано сторонами та скріплено їх печатками (копії актів містяться в матеріалах справи).

Відповідач частково сплатив надані позивачем транспортно-експедиційні послуги у сумі 6690 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарським судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією № 1268 від 16.07.2009 року, яка містила вимогу про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг у розмірі 7110 грн., оскільки укладені заявки-договори не містили строку оплати відповідних послуг.

Після отримання претензії відповідач частково сплатив отримані послуги у сумі 1000 грн.

Таким чином, у строк визначений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач не виконав в повному обсязі свій обов’язок з оплати позивачеві транспортно-експлуатаційних послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 6110 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на 03.02.2010 року, має заборгованість в сумі 6110 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 12/4; код за ЄДРПОУ 35365973, р/р № 260080100891 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “Іст-Захід” (79026, м.Львів, вул. Володимира Великого,29, код ЄДРПОУ 30822981, р/р № 26000017712 в ПЛФ АТ «Кредобанк», МФО 325365) суму 6110 грн. 00 коп. основного боргу, суму 102 грн. 00 коп. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –05.02.2010)