Рішення № 8076175, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 12/2/10

Суддя

Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж, 71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25

Відповідач - Національний спортивний комплекс “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський”, 01005, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55; 71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 50А (код ЄДРПОУ 20512506)

про стягнення 11 088,59 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Довгорук І.С., дов. № 235, від 22.10.2009 року

від боржника –не з’явився

Розглядається позовна заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж до Національного спортивного комплексу “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський” про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 402 від 05.11.2004р. у розмірі 11 088,59 грн., з яких 7 241,98 грн. - основного боргу, 2 689,74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії, індекс інфляції –283,69 грн., 3% річних –122,90 грн., пені 786,58 грн. за спожиту електроенергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2009р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/2/10 з призначенням судового засідання на 21.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2010р. судове засідання відкладалося до 01.02.2010р.

У судовому засіданні 21.01.2010 р. від представника позивача надійшла заява в якій зазначено про часткову сплату відповідачем основного боргу за спожиту електричну енергію з січня 2009р. по травень 2009р. у розмірі 7 241,98 грн. та пені у сумі 243,98 грн. просив задовольнити позовні вимоги у розмірі 2 689,74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії, втрати від інфляції у розмірі 283,69 грн., 3% річних у сумі 122,90 грн., пеню у розмірі 542,60 грн. та судові витрати.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 21.01.2010р.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до довідки № 15-7/235 від 21.01.2010р. головного управління статистики у Запорізькій області Національний спортивний комплекс “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 20512506 та зареєстроване за адресою: 71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 50А.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Національний спортивний комплекс “Олімпійський” значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 14297707 та зареєстроване за адресою: 01005, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За вказаними адресами відповідачу направлено ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.12.2009р. та відкладення розгляду справи від 21.01.2010р.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

У судовому засіданні 01.02.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в заяві від 21.01.2010р. про зменшення позовних вимог, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 28.10.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

05.11.2004р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Постачальник електричної енергії) і Національним спортивним комплексом “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський” укладено договір про постачання електричної енергії № 402.

Згідно вказаного Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в межах 30 кВА (кВт) дозволеної потужності; в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, Додатком № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, Додатком № 2 “Порядок визначення та коригування граничних величин”, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору.

П.2.2.2. Договору зі змінами внесеними додатковою угодою про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 01.09.2005р. без номеру обумовлені зобов'язання Споживача в частині дотримання режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу Договору і Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" , Додатку № 2 "Порядок визначення та коригування договірних величин".

Наявність боргу відповідачем підтверджується актами про спожиту активну електричну енергію, протягом періоду з січня 2009 р. по травень 2009 р., виставленими рахунками за спожиту електричну енергію, актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку та частковою оплатою спожитої електричної енергії.

У зв'язку із не виконанням своїх зобов'язань на день подання заяви у відповідача виник борг в сумі 7241,83 грн. за період з січня 2009 р. по травень 2009 р.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Разом з тим, на день розгляду спору, позивачем суду надані докази часткової сплати відповідачем основного боргу у розмірі у розмірі 7 241,98 грн. та пені у сумі 243,98 грн., а саме банківські виписки за 22.12.2009р.

Оскільки відповідач розрахунок основного боргу у розмірі 7 241,98 грн. та пені у сумі 243,98 грн. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, що підтверджується банківськими виписками, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 4.2.1 Договору який передбачає, що у випадку недотримання термінів сплати рахунків Відповідач сплачує Позивачу пеню за весь період часу, протягом якого невиконані зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % суми платежу за кожний день прострочення ( але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

На день розгляду спору, позивачем суду надані докази часткової сплати відповідачем пені у сумі 243,98 грн., а саме банківські виписки за 22.12.2009р.

Оскільки відповідач розрахунок пені у сумі 243,98 грн. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, що підтверджується банківськими виписками, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином на день розгляду справи сума пені за порушення відповідачем термінів оплати складає 542,60 грн. Розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційне збільшення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 283,69 грн. та сума трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 122,90 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Позивачем також заявлено вимоги щодо нарахування 2 689,74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати вартість електроенергії згідно з умовами додатку №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка №5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії) до договору.

Згідно п. 1 Додатку № 5 Споживач самостійно здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку, що відповідають споживанню активної електричної енергії та фіксує покази обліку «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

Умовами додатка № 4 від 28.08.2006 р. до Договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»зазначено, що розрахунковим періодом вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за умовами п.7 цього додатку здійснюється відповідачем протягом 5 операційних днів з дати виписки рахунку.

Так відповідачем 02.02.2009р. було надано акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію - за січень 2009 року. На підставі наданого акту про використану електричну енергію позивачем виставлено рахунок № 402 від 02.02.2009 р. за спожиту електричну енергію в січні 2009р. на суму 1403,04 грн. Виставлений рахунок відповідач частково оплатив. Так 10.02.2009 р. було оплачено 686,04 грн.

Відповідачем 02.03.2009 р. було надано акт про спожиту протягом розрахункових періодів активної електричної енергії за лютий 2009 р. .На підставі наданого акту було виставлено рахунок № 402 від 02.03.2009 р. на суму 1 052,28 грн. Проте в порушення умов Договору відповідачем не було здійснено оплату по Договору за використану електричну енергію належним чином.

Відповідач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за березень 2009р. в обумовлений термін. Позивач самостійно виставив рахунок за спожиту електричну енергію (1600 кВт.г.) за березень 2009р. від 01.04.2009р. на підставі п.8 Додатку №4 від 28.08.2006р. до Договору. Сума платежу розраховувалася виходячи з середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.

30 травня 2009 р. було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку згідно якого показання приладу обліку на 30.05.2009р. склали 022010 по приладу обліку № 746844 типу СА 4 - И 678.. Цей акт було надано для розрахунку до відділу збуту електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію. З метою з'ясування кількості спожитої електричної енергії було визначено різницю показання електричного лічильника між актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку ( 022010) та актом № 402 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (0142210) за лютий 2009 р. та виставленим самостійно рахунком за спожиту електричну енергію (1600 кВт.г.) за березень 2009р. від 01.04.2009р. на підставі п.8 Додатку №4 від 28.08.2006р. до Договору. Кількість спожитої електричної енергії у травні 2009р. склала 6201 кВт.г.

Відповідно з додатком 1 до Договору заявлений очікуваний Споживачем обсяг споживання електричної енергії у травні 2009 р. - 1 600 кВт. год..

Згідно п. 6.16 Правил користування електричною енергією, Постанова НКРЕ № 910 від 17.10.05 р., оплата за перевищення договірних величин здійснюється на поточний рахунок Позивача зі спеціальним режимом використання.

Відповідно пункту 4.2.2. Договору в редакції додаткової угоди про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 01.09.2005р. без номера та додаткової угоди про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 28.08.2006р. встановлено, що «за перевищення за розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість різниці фактично спожитої та договірної величини за середньозваженим тарифом , у розмірі передбаченому ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику»

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, Постанова КМ України від 09.04.2002 р. № 475, «у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини».

Дії щодо обсягів споживання електричної енергії обумовлені абзацом 6 п. 74.2 Правил користування електричною енергією "Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформляються додатком до договору як договірні величини". На виконання цього пункту ПКЕЕ сторони уклали додаток №1 до Договору про обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2009рік.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 689,74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Документальних доказів погашення заборгованості відповідач не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 542,60 грн., 3% річних у розмірі 122,90 грн. та втрат від інфляції у розмірі 283,69 грн. та 2 689,74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 837, 838, 854 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Національного спортивного комплексу “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський” (71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 50А, р/р 2600170011223 в Бердянській філії АКБ “Укрсоцбанк” МФО 313452, код ЄДРПОУ 20512506) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання 260333141415 у Філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 2 689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев’ять) грн..74 грн. за понад договірну величину споживання електричної енергії. Видати наказ.

Стягнути з Національного спортивного комплексу “Олімпійський” в особі Бердянської філії національного спортивного комплексу “Олімпійський” (71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, 50А, р/р 2600170011223 в Бердянській філії АКБ “Укрсоцбанк” МФО 313452, код ЄДРПОУ 20512506) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25, на поточний рахунок № 260054184 в ЗОД “РайффайзенБанкАваль” МФО 313827 код ЄДРПОУ 00130926) втрат від інфляції у розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн.. 69 коп., 3% річних - 122 (сто двадцять дві) грн.. 90 коп., пеню в сумі 542 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн.. 60 коп., 110 (сто десять) грн. 88 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ. В частині стягнення 7 241,83 грн. основного боргу провадження припинити. В частині стягнення 243,98 грн. пені провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.02.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко