Рішення № 8076136, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 27/28/10

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 5 308 грн. 27 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Вознюк А.Л., дов. № 21 від 04.01.2010 р.

Від відповідача: не зявився

На підставі статті 85 ГПК України - 01 лютого 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 4398 грн. 24 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 400 грн. 21 коп. пені за порушення договірних зобовязань, 138 грн. 32 коп. 3 % річних, 371 грн. 50 коп. суму інфляції.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/28/10 та призначено судове засідання на 01.02.2010 р.

01.02.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 01.02.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 01.02.2010 р. не зявився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка ФОП ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено, що 01.10.02 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 296 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.2 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району взяв на себе зобовязання постачати теплову енергію в гарячій воді споживачу в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 3.2.2 пункту 3.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Концерном “Міські теплові мережі” були виконані всі умови договору, теплова енергія постачалася відповідачу кожного місяця, починаючи з січня 2008 р. по березень 2008 р., з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р. включно, відповідно до умов договору, а саме: 2008 рік: січень - на суму 1 512.52 грн., лютий - на суму 959,7 грн., березень - на суму 838,18 грн., серпень - на суму 146,32 грн., вересень - на суму 146,32 грн.; 2009 рік: квітень - на суму 406,45 грн., травень - на суму 159,75 грн., червень - на суму 159,75 грн., липень - на суму 159,75 грн., серпень - на суму 159,75 грн., вересень - на суму 159,75 грн., жовтень - на суму 224,46 грн. Всього на загальну суму 5 032 грн. 70 коп. Відповідачем частково було оплачено заборгованість в сумі 634 грн. 46 коп.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином та у повному обсязі не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію складає 4 398 грн. 24 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 138 грн. 32 коп. 3 % річних та 371 грн. 50 коп. суму інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 400 грн. 21 коп. пені за порушення договірних зобовязань.

Відповідно до підпункту 7.2.3 п. 7.2 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5 % від належної сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пеня нараховується з наступного дня після закінчення терміну розрахунку, визначеного у п.6.6 договору.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За недотримання термінів оплати за договором пеня складає 400 грн. 21 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69000 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ЗРУ КБ Приватбанк МФО 313399) на користь Концерну «»Міські теплові мережі»в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458 р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя МФО 313849) 4398 (чотири тисячі триста девяносто вісім) грн. 24 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді, 400 (чотириста) грн. 21 коп. пені за порушення договірних зобовязань, 138 (сто тридцять вісім) грн. 32 коп. 3 % річних, 371 (триста сімдесят одна) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 01.02.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова