Рішення № 8076117, 21.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10 Справа № 5/156/09

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а)

До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1)

про стягнення 4 295, 17 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Лисенко Н.В., довіреність № 254 від 21.01.2010

Маципанов О.В., довіреність № 25 від 04.01.2010

Від відповідача ОСОБА_4, довіреність № 2332 від 18.07.2008. СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.10.2009 Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію за період лютий 2008 серпень 2009 у розмірі 4339, 17 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2009 порушено провадження у справі № 5/156/09, розгляд якої призначено на 14.12.2009. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 № 5/156/09 строк розгляду справи було продовжено строком на 1 місяць до 21.01.2010. Розгляд справи відкладався.

14.01.2010 на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява № б/н від 14.01.2010 про відвід судді Проскурякова К.В. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області № 5/156/09 від 15.01.2010 заяву було відхилено.

20.01.2010 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла повторна заява від відповідача № б/н від 18.01.2010 про відвід судді Проскурякова К.В. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області № 5/156/09 від 20.01.2010 заяву було залишено без задоволення.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 21.01.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Здійснюється звукозапис судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, пояснив, що 04.05.2007 господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 1/1д/06-8/44д/06 про узгодження договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101750 від 01.11.2006 між СПД ОСОБА_1 та Концерном “МТМ”. За умовами даного договору Концерн “Міські теплові мережі” зобовязався забезпечити подачу теплової енергії, а ПП ОСОБА_1 прийняти та оплатити її за встановленими цінами (тарифами) в передбачені договором терміни. Позивачем були виконані взяті зобовязання, теплова енергія постачалась відповідачу кожного місяця, починаючи з лютого 2008 року по серпень 2009 року на суму 4904, 46 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконує свої зобовязання по оплаті отриманої теплової енергії. Відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 565, 29 грн. до подачі позовної заяви до суду, що підтверджується матеріалами справи.

Також, відповідачем була проведена часткова оплата у сумі 44, 00 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості по абоненту ПП ОСОБА_1 від 15.01.2010 № 225. Заборгованість відповідача станом на 21.01.2010 перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району з врахуванням часткової сплати складає 4 295, 17 грн., яку позивач просить стягнути.

Крім того, позивач пояснив, що відкрита водяна система теплопостачання система теплопостачання, в якій теплоносій (вода), що циркулює в тепловій мережі, відбирається для технологічних потреб гарячого водоспоживання; закрита водяна система теплопостачання водяна система теплопостачання, в якій вода, що циркулює в тепловій мережі, використовується тільки як теплоносій і з мережі не відбирається. У місті Запоріжжі існує тільки закрита водяна система теплопостачання.

Приєднане (максимальне) теплове навантаження по договору № 101750 від 01.11.2006 (Додаток № 1 до договору) розраховане Державним проектним інститутом “Запоріжцивільпроект” і становить 0, 006163 Гкал/годину.

Розділом 5 “Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України та Міненерго України від 01.07.1996 №57/112, передбачено визначення витрати теплової енергії у споживачів при відсутності приладів обліку. Розрахунок відпущеної теплової енергії відповідачу здійснюється згідно п.п. 5.1.1. цих правил.

В обґрунтування позову посилається на договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101750 від 01.11.2006, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України та на розрахунок фактичного теплоспоживання магазину “Лаура” по АДРЕСА_2, розраховане Державним проектним інститутом “Запоріжцивільпроект” і становить 0, 006163 Гкал/годину. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що теплоспоживання зворотньо-пропорційно розрахованому тепловому навантаженню, яке характеризує кількість спожитого тепла. Тобто при збільшенні теплового навантаження, теплоспоживання зменшується. Відповідач зазначає, що ним було зменшено площу поверхні приладів для обігріву з 60 до 39 секцій, що в свою чергу призводить до зменшення теплоспоживання, оскільки між площою поверхні приладів для обігріву та теплоспоживанням прямо-пропорційна залежність. Відповідач стверджує, що це є загальновідомий науковий факт. Заперечення відповідача викладені в письмових відзивах на позовну заяву від 24.10.2009, від 06.11.2009 та від 15.12.2009.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2007 господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 1/1д/06-8/44д/06 про узгодження договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101750 від 01.11.2006 (далі Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями) між ПП ОСОБА_1 та Концерном “МТМ”.

28.11.2007р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду вказане рішення залишено без змін і воно набрало чинності, в касаційному порядку не оскаржено.

Пунктом 1.1. розділу 1 договору визначено, що позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (далі Споживач), а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися Законом України “Про теплопостачання”, Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води”, “Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж”, та іншими актами цивільного законодавства і нормативноправовими актами та документами.

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Відповідно до п.п. 6.3., 6.4., 6.5., 6.6. вказаного договору підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачи (п. 6.3.).

Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4.).

При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5.).

При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди (п. 6.6.).

Відповідно до п. 6.7. розділу 6 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3, тел. НОМЕР_2, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачи теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно п.п. 6.6.1., 6.6.2. розділу 6 договору отриманий Акт приймання-передачи теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача;

-при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області 5- днів, по Україні 7 днів) (п. 6.6.1)

У разі не отримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді (п. 6.6.2).

Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району теплова енергія до ТОВ “Матріца” постачалась кожного місяця, починаючи з лютого 2008 по серпень 2009 на загальну суму 4 339, 17 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2008, від 31.03.2008, від 31.08.2008, від 31.09.2008, від 31.10.2008, від 31.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 30.07.2009 та від 31.08.2009.

29.09.2009 супровідним листом № 1-14/2260 від 28.09.2009 Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району на адресу ПП ОСОБА_1 були направлені рахунки за період з лютого 2008 по серпень 2009 на 15 аркушах, Акти приймання-передачі теплової енергії за договором №101750 від 01.11.2006 за період з лютого 2008 по серпень 2009 на 15 аркушах, про що свідчить фіскальний чек № 1262 від 29.09.2009.

Також, 10.12.2009 супровідним листом № 1-14/3183 від 09.12.2009 Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району на адресу ПП ОСОБА_1 був направлений Акт звірки взаємних розрахунків згідно договору № 101750 від 01.11.2006, про що свідчить фіскальний чек № 4559 від 10.12.2009.

Відповідачем заборгованість у сумі 4 339, 17 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була. Доказів зворотного суду не надано.

15.01.2010 до господарського суду Запорізької області надійшла заява № 1-14/3209 від 11.12.2009 позивача у якій вказано, що відповідач провів часткове погашення заборгованості у розмірі 44, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком позовних вимог по договору на постачання теплової енергії № 101750 за № 225 від 15.01.2010.

Позивач у звязку з частковим погашенням заборгованості просить стягнути з відповідача суму у розмірі 4 295, 17 грн., а також державне мито у розмірі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором № 101750 від 01.11.2006 не виконав, оплату наданих послуг не здійснив в повному обсязі.

З метою стягнення з ПП ОСОБА_1 суми заборгованості у примусовому порядку, Концерн “міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся із позовом до суду.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обовязкову силу для сторін. Будучи повязаними взаємними правами та обовязками (зобовязаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобовязання.

Як свідчать надані до суду документи, договір від 01.11.2006 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101750 був узгоджений у судовому порядку.

За умовами договору позивач (далі - Теплопостачальна організація) бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (далі Споживач), а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Договором встановлено порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію: підставою для розрахунків ПП Шамрицької Валентини Григорівни з Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району є рахунок та акт приймання-передачи.

Відповідно до п. 6.4. договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату

Відповідно до п. 6.6. договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

На виконання вказаного договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району постачав Товариству з обмеженою відповідальністю “Матріца” теплову енергію кожного місяця, починаючи з лютого 2008 року по серпень 2009 року на загальну суму 4 904, 46 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2008, від 31.03.2008, від 31.08.2008, від 31.09.2008, від 31.10.2008, від 31.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 30.07.2009 та від 31.08.2009.

29.09.2009 супровідним листом № 1-14/2260 від 28.09.2009 Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району на адресу ПП ОСОБА_1 були направлені рахунки за період з лютого 2008 по серпень 2009 на 15 аркушах, Акти приймання-передачі теплової енергії за договором №101750 від 01.11.2006 за період з лютого 2008 по серпень 2009 на 15 аркушах.

Відповідач провів часткове погашення заборгованості у розмірі 44, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком суми позову.

Таким чином, станом на 21.01.2010 сума основного боргу за договором складає 4 295, 17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.

15.01.2010 до господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача у якій вказано, що відповідач провів часткове погашення заборгованості у розмірі 44, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком суми позову. Враховуючи, що часткове погашення заборгованості відбулося після порушення провадження у цій справі, в зазначеній частині провадження у справі підлягає припиненню у звязку з відсутність предмета спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, станом на 21.01.2010 заборгованість відповідача становить 4295,17 грн., яка підлягає стягненню.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки відповідач у своїх запереченнях не посилається на жодний нормативно-правовий документ, який би підтверджував правову позицію відповідача, його висновки та заперечення. Оперуючи науковими, на його думку, поняттями та визначаючи їх як загально відомий факт, представник відповідача окрім свого власного внутрішнього переконання не підтвердив його належними та допустимими доказами , а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім цього, відповідачем на вимогу суду також не надано належних та допустимих доказів як правомірності здійснення реконструкції тепломережі у опалювальному приміщенні, так і доказів самого факту проведення реконструкції шляхом зменшення секцій опалювальних приладів. До того ж вказана реконструкція, за його ж твердженнями, була здійснена за багато років до укладення діючого договору.

Однак, з матеріалів справи , зокрема вказаних вище судових рішень, які мають для суду преюдиціальний характер у цій справі, вбачається, що

Відповідно до Рішення № 372 виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.11.2003 р. виробником послуг з постачання теплової енергії визнано Концерн "Міські теплові мережі". В наведеному рішенні також зазначено, що використання теплової енергії допускається лише на підставі договору, укладеного між Концерном та споживачем чи виконавцем послуг.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.09.2005 № 327 комунальні підприємства “ВРЕЖО” визначені виконавцями послуг з теплопостачання лише для населення у житловому фонді міста Запоріжжя.

Матеріали справи свідчать, що відповідач ( ПП ОСОБА_1) отримує теплову енергію як субєкт підприємницької діяльності при здійсненні господарської діяльності у нежитловому приміщенні.

Згідно зі ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, плата за житлово-комунальні послуги ( в тому числі за опалення) нараховується щомісячно відповідно до умов договору; розмір плати за надані комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку .

У пункті 5.1 спірного проекту договору № 101750 передбачено, що облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Зазначена умова договору не суперечить приписам законодавчих актів України, в тому числі наведеним вище, які регулюють спірні відносини.

Розділом 6 проекту договору “Розрахунки за теплову енергію”визначено, що при наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку, якщо прилади обліку відсутні - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

У Додатку № 1 до проекту договору позивачем було визначено обсяги річного теплового навантаження у розмірі 9.774 Гкал., з яким не погодився відповідач.

Матеріали справи свідчать, що господарським судом, з метою вирішення переддоговірного спору та встановлення нормативної (планової) річної потреби в тепловій енергії на опалення приміщення відповідача, було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам ДПІ "Запоріжцивільпроект". З причин відсутності у проектного інституту повноважень на проведення саме судових експертиз, виконавцем зроблено висновок спеціаліста з розрахунку потреби тепла по фактичному теплоспоживанню відповідно до діючих СНТП (стандартів).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на вимогу відповідача проектним інститутом "Запоріжцивільпроект" проведено додатково огляд приміщення відповідача та здійснено розрахунок теплового навантаження і фактичного теплопостачання. За уточненими висновками спеціаліста теплове навантаження приміщення відповідача складає 6163 Гкал/годину, відповідно, плановий річний обсяг тепла складає 11,85 Гкал/рік.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції висновок спеціалістів ДПІ "Запоріжцивільпроект" прийнято в якості допустимого та належного доказу по справі та покладено в основу договірних взаємовідносин між сторонами у спорі при визначенні обсягу постачання теплової енергії . З вказаним висновком погоджується і сам відповідач, про що ним було заявлено в судовому засіданні.

Прилади обліку на будинку №3 по проспекту Металургів не пройшли державну повірку та не прийняти на комерційний облік (Акти від 05.01.2004 р., від 18.01.2010 р.) а тому посилання відповідача на необхідність здійснення обліку по приладах обліку є необґрунтованими. Розділом 5 „Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії", затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України та Міненерго України від 01.07.96 № 57/112, передбачене визначення витрати теплової енергії у споживачів при відсутності приладів обліку. Розрахунок відпущеної теплової енергії Відповідачу здійснюється згідно п.п. 5.1.1. цих Правил.

Таким чином, розрахунок відпущеної Відповідачу тепловій енергії здійснюється на підставі відповідних нормативних актів.

Посилання Відповідача на Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України від 14.12.1993 року (КТМ 204 України 244-94), як на нормативний акт на підставі якого повинні бути здійснені розрахунок спожитої тепловій енергії безпідставне. Ці Норми застосовуються лише для нормування витрат теплової енергії при розрахунках планових показників.

Клопотання представника відповідача про призначення у цій справі експертизи, яка не була проведена в справі №1/14д/06-8/44д/06 не підлягає задоволенню, оскільки вказане рішення набрало чинності, договір між сторонами укладено на певних умовах, які і покладені позивачем в обґрунтування виставлених відповідачу рахунків на оплату.

Крім цього, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за теплову енергію, а питання визначення порядку розрахунків, обсягу спожитої теплоенергії, тарифів, які застосовуються було вирішено у вказаній вище справі, і є обовязковими для виконання сторонами.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 11 ст. 80, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р №26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) заборгованість за договором № 101750 від 01.11.2006 у сумі 4 295 (чотири тисячі двісті девяносто пять) грн. 17 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

3.Провадження у справі в частині стягнення 44 (сорок чотири) грн. 00 коп. припинити

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 29.01.2010.