Рішення № 8076066, 25.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10 Справа № 28/12/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Український графіт», м.Запоріжжя

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Тітова А.Є. –представник на підставі довіреності №028/35 від 01.01.2010р.

від відповідача: Нікітенко Р.В. –представник на підставі довіреності №01/04 від 11.01.2010р.

16.12.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»183.665грн.26коп. заборгованості, яка складається з 168.866грн.83коп. інфляційних втрат та 14.798грн.43коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2009р. порушено провадження у справі №28/12/10, судове засідання призначено на 20.01.10р.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 20.01.2010 представники відповідача зазначили, що копію позовної заяви №16/2918 від 15.12.2009р. не отримували, таким чином пояснень щодо заявлених позовних вимог на даний час надати не можуть.

З метою підготовки представників відповідача до розгляду справи по суті в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.01.2010р.

Розгляд справи продовжено 25.01.2010р.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що грошові зобов’язання ВАТ «Вуглецевий композит»перед позивачем припинились з моменту відкриття виконавчого провадження у справі №7/205/07 від 19.06.2008р. та посилання позивача на норми ст. 625 ЦК України є безпідставними. Також відповідач звернув увагу суду, що заявлені до стягнення позивачем суми є штрафними санкціями і відповідно до ст. 83 ГПК України можуть бути зменшені судом. На підставі зазначеного просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Запорізької області розглянуто позовні вимоги ВАТ «Укрграфіт»до ВАТ «Вуглецевий композит»про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»заборгованості по оплаті поставленої енергії на опалення, стисле повітря та пару енергії за договором №804/41194/04 від 26.11.2007р. у розмірі 297.825грн.10коп, 34.547грн.72коп. інфляційних втрат за період порушення грошового зобов’язання з лютого 2006р. по березень 2007р., 10.109грн.763коп. 3% річних за період з 06.02.2006р. по 17.04.2007р., 15.984грн.64коп. пені за порушення виконання умов договору.

За результатами розгляду справи судом прийнято рішення №7/205/07 від 26.11.2007р. про задоволення заявлених позовних вимог.

30.01.2008р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду рішення суду від 26.11.2007р. у справі №7/205/07 залишено без змін.

У відповідності до норм Господарського процесуального кодексу на виконання рішення суду було видано наказ від 30.01.2008р. про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»на користь ВАТ «Укрграфіт»заборгованості по оплаті поставленої енергії на опалення, стисле повітря та пару енергії за договором №804/41194/04 від 26.11.2007р. у розмірі 297.825грн.10коп, 34.547грн.72коп. інфляційних втрат за період порушення грошового зобов’язання з лютого 2006р. по березень 2007р., 10.109грн.763коп. 3% річних за період з 06.02.2006р. по 17.04.2007р., 15.984грн.64коп. пені за порушення виконання умов договору, 3.584грн.67коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.12.2008р. на підставі заяви позивача (вх.№б/н від 11.12.2008р.) Орджонікідзевським відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду від 30.01.2008р. №7/205/07.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що відповідач ані в добровільному, ані в примусовому порядку не виконав рішення господарського суду (7/205/07 від 26.11.2007р.) позивач у відповідності до норм ст. 625 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»168.866грн.83коп. інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобов’язання з квітня 2007р. по листопад 2009р. та 14.798грн.43коп. 3% річних за період з 18.04.2007р. по 30.12.2009р. неналежне виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язань. Якщо учасники зобов’язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов’язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Факт виконання зобов’язань за договором №804/41194/04 від 18.10.2004р. належним чином відповідач не довів.

Таким чином, на момент розгляду справи за відповідачем існує заборгованість за договором №804/41194/04 від 18.10.2004р. у розмірі 297.825грн.10коп.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред’явлена сума інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов’язання з квітня 2007р. по листопад 2009р. у сумі 168.866грн.83коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем була допущена помилка щодо застосування індексу інфляції –156,7%, в той час, як індекс інфляції за вказаний період складає –156,68%.

За таких обставин, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 168.812грн.72коп., в решті заявлених вимог щодо стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Розрахунок інфляційних втрат:

297.825,10 х 156,68% = 466637грн.82коп.

466637грн.82коп. –297.825грн.10коп. = 168.812грн.72коп.

Також до стягнення пред’явлена сума 3% річних за період прострочення грошового зобов’язання з 18.04.2007р. по 30.12.2009р. у розмірі 14.798грн.43коп.

В той же час, позивачем також була допущена арифметична помилка при здійснені розрахунку суми 3% річних. Відповідно до зробленого судом власного розрахунку сума 3% річних складає –15.201грн.32коп.

Позивач клопотань щодо уточнення заявленої до стягнення суми 3% річних суду не надав.

За таких обставин, враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача слід стягнути інфляційні витрати у розмірі 168.812грн.72коп. та 14.798грн.43коп. - 3% річних.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

Стосовно посилань відповідача на те, що заявлені до стягнення суми є штрафними санкціями слід зазначити наступне:

Статтею 549 ЦК України встановлено поняття неустойки, а саме зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання (ст. 550 ЦК України).

Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В той же час, заявляючи позовні вимоги позивач посилається на норми ст. 625 ЦК України, які не регулюються правові наслідки неналежного виконання умов договору, а передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання.

Тобто поняття штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних є різними видами відповідальність, мають різні підстави виникнення та засоби доказування.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.625 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»(69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982, код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»(69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 20, 69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в АБ «Металург», МФО 313582)168.812(сто шістдесят вісім тисяч вісімсот дванадцять)грн.72коп. інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2007р. по листопад 2009р., 14.798(чотирнадцять тисяч сімсот дев’яносто вісім)грн.43коп. 3% річних за період прострочення з 18.04.2007р. по 30.12.2009р., 1836(одна тисяча вісімсот тридцять шість)грн.11коп. державного мита та 235(двісті тридцять п’ять)грн.93коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 26 січня 2010р.