Рішення № 8076041, 20.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.10 Справа № 7/275/09

Суддя

За позовом: ОСОБА_1, м. Мелітополь, Запорізька область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольпроект”, м. Мелітополь Запорізька область

про стягнення 133623,49 грн.

Суддя Кутіщева Н.С.

Від позивача ОСОБА_2, дов. № 696618 від 24.12.2008 р.

Від відповідача Борисенко Л.Л. директор (протокол від 05.03.2009 р.)

Ярошенко О.П., дов. б/н від 01.01.2010 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 729 900,00 грн.

08.09.2009 р. порушено провадження у справі № 7/275/09, судове засідання призначено на 19.10.2009 р.

В судовому засіданні, розпочатому 19.10.2009р., сторонами заявлено письмове клопотання про ведення засідання без застосування технічних засобів фіксації.

Клопотання відповідає ст. 22 ГПК України, судом задоволено.

Представник позивача наполягає на задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у позові.

Представники відповідача проти позову заперечують, в обґрунтування заперечень посилаються на те, що вартість майна, яка зазначена в позові документально не підтверджена та визначена не вірно, суперечить статуту товариства.

В судовому засіданні 19.10.2009 р. представниками відповідача заявлено клопотання про призначення та проведення судово-економічної експертизи для обєктивного визначення вартості майна, поскільки позивач не погоджується з визначеною в балансі вартістю майна.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду і судом задоволено.

Ухвалою від 19.10.2009 р. по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ “Регіональне судово-експертне бюро”, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Ухвалою суду від 03.12.2009 р., у звязку з надходженням заяви від ТОВ “Регіональне судово-експертне бюро”, було розяснено зміст першого та третього питання в резолютивній частини ухвали № 7/257/09 від 19.10.2009 р. та супровідним листом на адресу “Регіональне судово-експертне бюро” були надіслані додаткові матеріали для проведення експертизи по заяві експертного бюро.

Ухвалою суду від 29.12.2009 р. провадження у справі поновлено, в звязку з усунення обставин, які заважали розгляду справи по суті.

Судове засідання призначено на 20.01.2010 р.

В продовженому судовому засіданні 20.01.2010 р. представники сторін по справі підтримали раніше заявлене клопотання (письмове) від 19.10.2009 р. про проведення судового засідання без застосування засобів технічної фіксації.

Представником позивача заявлено клопотання про залучення до справи додаткових матеріалів (звіт про оцінку нерухомого майна, (оцінювач Трошина О.Д.). Клопотання відповідає ст. ст. 22, 33 ГПК України, судом задоволено, додаткові документальні матеріали долучено до справи.

Представником позивача також заявлено клопотання про призначення судової економічної експерти, яка необхідна, як вважає позивач, для встановлення ринкової вартості майна ТОВ “Мелітопольпроект” і ринкової вартості частини майна ТОВ “Мелітопольпрект”, що належить ОСОБА_1 на момент її виходу з товариства.

Клопотання судом залишено без задоволення, як необґрунтоване обєктивними підставами і доказами, обставини, на які посилається заявник в клопотанні суперечать змісту статуту ТОВ “Мелітопольпроект” і нормативно (норми матеріального права) не обґрунтувані. Крім того, в матеріалах справи вже міститься висновок судової експертизи цієї ж організації, якій позивач просить доручити проведення експертизи. Суд не вбачає правових підстав необхідності призначення ще однієї судово-економічної експертизи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час судового засідання, а фактично вже під час розгляду спору по суті, представник позивача заявив суду, що він відмовляється від підтримання раніше заявленого клопотання про ведення судового процесу без технічної фіксації, і наполягає про ведення судового процесу із застосуванням засобів технічної фіксації.

Суд попередив сторони про обовязок дотримання представниками сторін ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України, і про відповідальність, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України, звернув увагу сторін на необхідність дотримання сторонами ст. ст. 4-2, 4-3, ч. 1 ст. 22 ГПК України, з якими суд раніше знайомив сторони.

Але суд зважив на доцільність, з врахуванням вищевикладених обставин, закінчувати ведення судового процесу з судовий процес з його фіксацією.

В судовому засіданні оголошувалась пятихвилинна перерва для підготовки технічних засобів для подальшої фіксації судового процесу.

Було продовжено судове засідання і подальший розгляд справи здійснювався із допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.

Судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною другою статті 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Одними з законодавчо закріплених прав людини в Україні є корпоративні права.

Відповідно до Статуту (зі змінами від 02.06.2008 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольпроект”, ОСОБА_1 є учасником товариства, доля якої в статутному капіталі складає 3,065% (п.1.2. статуту).

Відповідно до статей 126, 135, 148, 151 ЦК України, учасники повних товариств, створених на невизначений строк, командитних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю мають право вийти з цих товариств.

Разом з тим, слід зазначити, що обрахування повинно здійснюватися у відповідності з порядком, встановленим чинним законодавством та з урахуванням статутних документів товариства.

27.02.2009 р. на загальних зборах учасників ТОВ “Мелітопольпроект” було прийнято рішення про вивід зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та виплату її долі в статутному капіталі, в розмірі 519 грн. та вартості майна та прибутку за 2008 рік, пропорційно моєї долі в статутному капіталі, в розмірі 12041,5 грн., про що свідчить виписка з протоколу від 27.02.2009 р.

Пунктом 8.5 статуту товариства передбачено, що визначення вартості майна здійснюється за балансовою вартістю майна, а в разі, коли балансова вартість занижена або учасники не дійшли згоди, за експертною оцінкою.

Позивач, не погоджуючись з визначенням відповідачем вартістю майна пропорційно долі позивача в статутному капіталі, у вищезазначеному розмірі, вважає, що виплаті підлягає 519 грн. долі в статутному капіталі та вартості майна за 2008 р., пропорційно долі позивача в статутному капіталі, в розмірі 133104,49 грн., що підтверджує висновком незалежного оцінювача Трошиної О.Д. від 30.06.2009 р.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Так, згідно з ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

По суті, спір сторін іде навколо розбіжностей даних позивача і відповідача щодо визначення сум виплати вартості частини майна та виплати частини в статутному капіталі.

При розгляді даної справи суд дослідив всі обставини справи і, відповідно до ст. 43 ГПК України, за клопотанням відповідача, було призначено судово економічну експертизу.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 39/09 ,проведення якої було доручено Регіональному судово-експертному бюро, встановлено що:

-згідно даних бухгалтерського обліку, вартість майна, ТОВ “Мелітопольпроект”, на момент виходу учасника ОСОБА_1 з товариства, за даними балансу, станом на 31.12.2008 р., згідно наданих на дослідження документів, складає 409,7 тис. грн., в тому числі: статутний капітал 16,9 тис. грн.., додатковий капітал 285,9 тис. грн., резервний капітал 81,1 тис. грн., сума нерозподіленого прибутку 25,8 тис. грн.

-згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ “Мелітопольпроект”, сума нерозподіленого прибутку у 2008 році за даними балансу, станом на 31.12.2008 р., складає 25,8 тис. грн.

-вартість частини майна ТОВ “Мелітопольпроект”, в тому числі нерозподіленого прибутку, що належить ОСОБА_1, на момент виходу, за даними бухгалтерського обліку та балансу, станом на 31.12.008 р., пропорційно її частки в статутному капіталі в розмірі 3,065 відсотків, складає 12557 грн., в тому числі:

-розмір внеску у статутний фонд 519 грн.;

-частина додаткового капіталу-8762 грн.;

-частина резервного капіталу-2485 грн.;

-частина нерозподіленого прибутку-791 грн.

З огляду на вищевикладене вимога позивача про стягнення вартості частини майна підлягає задоволенню частково в сумі 12557 грн., оскільки саме таку суму становить вартість частини майна, згідно висновку судово-економічної експертизи № 39/09, яка досліджена наданими на експертизу документами. В решті позовних вимог про стягнення суми вартості частини майна слід відмовити, як необґрунтованих і таких, що суперечать вимогам законодавства і матеріалам справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача частини вартості нерозподіленого прибутку, на момент виходу, пропорційно її частки в статутному капіталі в розмірі 3,065 відсотків є обґрунтованою і підлягає стягненню в сумі 791 грн., згідно висновку судово-економічної експертизи № 39/09.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольпроект” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 40, р/р 26000373301 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, код ОКПО 30000607) на користь ОСОБА_1 (72309, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 12557 грн. вартості частини майна, 791 грн. частини вартості нерозподіленого прибутку, 133,48 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписане “22” січня 2010 р.

Суддя Н.С. Кутіщева