Рішення № 80759193, 27.03.2019, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/10/19

Провадження № 2/581/73/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2019 року сел. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання – Самілик Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. ОСОБА_1 цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори про визнання відмови у вчиненні нотаріальної дії незаконною, зобов’язання вчинити дію,

ВСТАНОВИВ:

Сутність заявлених до суду вимог

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 31 січня 2015 року в с. Шафранне Сімферопольського району АРК померла її сестра ОСОБА_4 та після її смерті відкрилася спадщина у виді земельної ділянки площею 3,46 га, що розташована на території Калінінської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Позивачці, як спадкоємцю другої черги за законом, у судовому порядку визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті сестри, оскільки вона не знала про її смерть. Після набранням законної сили рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 квітня 2017 року вона подала до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. На підставі її заяви від 19 липня 2017 року за № 140/2017 у ОСОБА_3 держнотконторі заведено спадкову справу після смерті зазначеного вище спадкодавця. Із того часу, жодних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину, державним нотаріусом не вживалися. 01 листопада 2018 року вона отримала постанову державного нотаріуса ОСОБА_3 держнотконтори про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на неможливість встановити факт прийняття чи неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_5 (рідним сином спадкодавця), який проживає на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, та відсутність від вказаної особи заяви про відмову від спадщини. Уважає, що такі дії державного нотаріуса грубо порушують право позивача на реалізацію своїх спадкових прав, не відповідають змісту матеріалів спадкової справи, ґрунтуються на домислах та припущеннях та абсолютно ігнорують положення діючого законодавства. Зазначає, що вказані обставини свідчать про те, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, суперечить положенням діючого законодавству, є протиправною та підлягає скасуванню з зобов’язанням відповідача видати на її ім’я свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку.

Позиція позивача, представника відповідача по даній справі

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та додатково суду пояснила, що якщо спадкодавець, був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив'язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило статті 1221 ЦК України), а встановлюється за місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів. Уточнила, що її старша рідна сестра ОСОБА_6 померла 31 січня 2015 року в с. Шафранне АРК, яка зараз є окупованою територією, спадкодавець заповіту за свого життя не складав, проте разом із нею на день смерті мешкав її рідний син ОСОБА_5, якого вона виховувала як мати-одиначка; син її сестри в телефонному режимі інформував її про те, що він як інвалід, отримавши поранення під час військових дій в Афганістані, не має змоги в’їхати на територію України для оформлення нотаріальної заяви про відмову від спадщини після смерті його матері, про відсутність претензій на спадкове майно після її смерті, яке залишилося на неокупованій території України, про це він писав заяви до нотаріуса й направляв їх поштою до ОСОБА_3 держнотконтори. Уточнила, що вона на даний час спілкується зі своїм племінником в АРК лише в телефонному режимі по засобам мобільного зв’язку, із території України пошта не надходить до АРК (у зворотньому напрямку її племінник може надіслати відповідне листування), на даний час її племінник не надіслав їй ні додаткових довідок, ні нотаріально посвідчених заяв щодо спадщини з АРК, а лише в усній формі підтвердив відсутність у нього будь-яких претензій щодо спадкового майна її матері, розміщеного на території України. Уважала, що відповідач незаконно не оформляє на її ім’я свідоцтво про право на спадщину за законом на земельний пай, який залишився після смерті її рідної сестри.

Представник відповідача за посадою, державний нотаріус ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, позовні вимоги не визнав та пояснив, що 25 березня 2016 року до нотаріальної контори звернувся позивач із заявою про прийняття спадщини після смерті її сестри ОСОБА_6, яка померла 31 січня 2015 року на тимчасово окупованій території в АРК, при цьому позивач усно повідомила нотаріуса про існування спадкоємця першої черги за законом – рідного сина спадкодавця ОСОБА_5, який проживає та проживав на тимчасово окупованій території АРК, а саме в с. Шафранне Сімферопольського району АРК, станом на день смерті спадкодавця та зі слів позивача він мав статус інваліда у зв’язку з пораненням, отриманим під час бойових дій. На виконання вимог ст.11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" після установлення в судовому порядку факту смерті спадкодавця на окупованій території за заявою позивача ОСОБА_3 райдержнотконтора завела спадкову справу № 14/2017, перевіривши родинні зв’язки позивача та спадкодавця й склад сім’ї позивача на день відкриття спадщини в с. Московське шляхом надсилання відповідних запитів на території неокупованої частини України, проте вищевказаний закон не врегульовує питання оформлення (видачі) відповідних свідоцтв для осіб, що залишилися на окупованих територіях та для громадян, які є спадкоємцями для спадщини, яка відкрилася на таких територіях, а тому застосовується у такому випадку загальний порядок їх видачі та оформлення. Також витребувати додаткову інформацію щодо спадкування сином спадкодавця майна після смерті його матері не представилось можливим, оскільки ПАТ «Укрпошта» не доставляє офіційні поштові відправлення на територію АРК та відомості і документи з цієї території не мають юридичного значення для нотаріальних органів України, а з березня 2014 року відомості щодо спадкових правовідносин, які виникають на території АРК, не вносяться до Спадкового реєстру у зв’язку з тимчасовою окупацією цієї територією та дією на ній російського законодавства. Оскільки витребування та отримання зазначених відомостей в офіційному порядку не відбулося, він, як державний нотаріус, запропонував позивачці самостійно отримати та надати йому довідку про склад сім’ї спадкодавця на день її смерті, нотаріально посвідчену в держнотконторі м. Ростов-на-Дону чи в українській держнотконторі заяву сина померлої про відмову від спадщини, про небажання отримувати та оформляти спадкові права на майно його матері, яке залишилося на не окупованій території України, та визначати в судовому порядку додатковий строк для прийняття спадщини, проте таких документів станом на день розгляду даної справи в суді нею не подано. Зазначив, що при наявності спадкоємця за законом першої черги спадкування, при його реєстрації та фактичному проживанні сина разом із спадкодавцем на день смерті та при наявності у нього інвалідності й фактичне прийняття ним спадщини фактичним постійним проживанням, він не має повноважень видати свідоцтво на спадщину позивачу.

Процесуальні дії суду в даній справі

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 січня 2019 року в даній справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 25 січня 2019 року о 11 год. 00 хв. з викликом сторін. 25 січня 2019 року протокольною ухвалою суду за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладено на 06 лютого 2019 року. 06 лютого 2019 року протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 06 березня 2019 року для подачі сторонами додаткових доказів. 06 березня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою сторін. 27 березня 2019 року суд розглянув по суті даний спір.

Установлені судом обставини справи

Відповідно до фотокопії запису акта про народження № 105, ОСОБА_6 народилася 03 березня 1938 року, її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 54).

Згідно з фотокопією запису акта про народження № 371, ОСОБА_10 народилася 27 грудня 1940 року, її батьками зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_9 (а.с. 59).

19 листопада 1963 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб із ОСОБА_12, після реєстрації шлюбу обрала прізвище чоловіка «Субота» (а.с. 55).

24 лютого 1995 року ОСОБА_13 зареєструвала шлюб із ОСОБА_14, після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище чоловіка «Демиденко» (а.с. 56).

ОСОБА_15 на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації №87 від 25 лютого 2009 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,4679 га, яка розташована на території Калінінської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

31 січня 2015 року в с. Шафранне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим у віці 76 років померла ОСОБА_6 (а.с. 13).

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 квітня 2017 року визначено ОСОБА_2 додатковий, тривалістю два місяці, строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка настала 31 січня 2015 року, та встановлено факт смерті ОСОБА_6 31 січня 2015 року на тимчасово окупованій території України в с. Шафранне Сімферопольського району АРК, Україна (а.с.45-46).

Згідно з листом-повідомлення державного нотаріуса ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті 31 січня 2015 року ОСОБА_6, 19 липня 2017 року в зазначеній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 140/2017 (а.с. 49).

Позивач 08 лютого 2018 року повторно звернулась до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка зареєстрована по книзі обліку спадкових справ за №59 та приєднана до спадкової справи №140/2017 (а.с. 40).

Згідно з довідкою Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 30 жовтня 2018 року № 768-02-34, ОСОБА_6 проживала в с. Перемога Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області разом із матір’ю ОСОБА_16 та сином ОСОБА_5 до 14 листопада 1972 року (а.с. 63).

01 листопада 2018 року державним нотаріусом ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті її сестри ОСОБА_6, померлої 31 січня 2015 року. Постанова нотаріуса мотивована тим, що ОСОБА_2 відповідно до статі 1262 Цивільного кодексу України є спадкоємцем другої черги, а син спадкодавця ОСОБА_5 відповідно до статі 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцем першої черги, який відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, так як відповідно до статті 1273 Цивільного кодексу України не відмовився від прийняття спадщини.

За паспортними відомостями громадянина України ОСОБА_5 із 1989 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51-52).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

У статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам та інші. Нотаріус є безспірним органом, а у випадку спірних питань роз'яснює право громадян звернутись за захистом до суду.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з положеннями ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

П. 1.13 п. 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою.

Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Однак ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна або вимоги кредиторів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнана тимчасово окупованою територією, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зазначено, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України,-не раніше зазначених у цих статтях строків. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Для спадкоємця,який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини,заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Висновки суду по суті двох позовних вимог

Позивач ОСОБА_2 правомірно з урахуванням приписів ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст.11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" звернулась до Липодолинської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець другої черги в праві на спадкування після померлої сестри.

На виконання вищенаведених норм права та поданих документів державний нотаріус ОСОБА_17 завів спадкову справу за заявою позивача у спадковий реєстр, витребував від позивача необхідні документи для видачі свідоцтва про право на спадщину, опитав позивача з приводу наявності чи відсутності інших спадкоємців за законом. Також державним нотаріусом сформовані витяги з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо наявності спадкових справ, свідоцтв про право на спадщину та наявності заповітів та спадкових договорів; надіслано запит до Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області з вимогою надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_6

Інших відомостей щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_6 та інформації, хто на день смерті проживав з останньою, матеріали спадкової справи не містять та позивачем на вимогу нотаріуса не надано.

Після отримання відповіді з Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про те, що в ОСОБА_6 є син ОСОБА_5, який до 14 листопада 1972 року проживав разом із спадкодавцем в с. Перемога Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, та який є спадкоємцем першої черги за законом, державним нотаріусом фактично виявлено спадкоємця за законом першої черги спадкування, який станом на день смерті сестри позивача був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 АРК, зі слів позивача проживав разом з матір’ю, доглядаючи її.

На думку суду, при непідтвердженні позивачем та при неможливості отримання в порядку витребування інформації державним нотаріусом інформації про постійне і точне місце проживання, відомостей про склад сім’ї сина спадкодавця на території АРК станом на день відкриття спадщини, про вжиття чи невжиття ним офіційних дій по прийняттю спадщини чи відмови від неї у встановленому національним законодавством України порядку, а також складання чи нескладання на території АРК до її окупації Російською Федерацією спадкодавцем заповіту, підстав для визнання оскаржуваної постанови відповідача про відмову у вчиненні нотаріальної дії та для його зобов’язання вчинити певну нотаріальну дію відсутні, оскільки, як підтверджено матеріалами спадкової справи, при фактичній наявності спадкоємця першої черги за законом, який реєстрацією місця проживання та фактичним проживанням зі спадкодавцем на день смерті прийняв спадщину після її смерті, видавати свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю другої черги є порушенням принципу черговості спадкування за законом і призведе до істотного порушення прав спадкоємця першої черги спадкування за законом.

Під час розгляду даного спору, у порядку судового контролю за діяльністю державного нотаріуса ОСОБА_17 у структурі ОСОБА_3 райдержнотконтори, судом не виявлено нотаріальних помилок, помилкового тлумачення чинного нотаріально-спадкового законодавства, а відомості та письмові докази, здобуті в даній справі, підтверджують відсутність підстав для задоволення заявленого позову. На думку суду, як позивач, так і відповідач вжили всіх можливих заходів по досудовому вирішенню даного спору, виконання вимог законодавства щодо спадкових правовідносин, які відповідають нормі ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті забезпечення ефективних національних механізмів юридичного захисту прав позивача. Проте, ініційоване в даному спорі питання потребує окремого законодавчого та практичного врегулювання щодо перевірки додаткової інформації відносно спадкоємців та щодо оформлення спадкових прав особами (громадянами України та іноземцями та особами з подвійним громадянством) спадщина для яких відкрилася на тимчасово окупованій території відносно майна, розташованого на неокупованій території України.

За таких обставин, постанова державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є законної та обґрунтована посиланнями на достовірні факти та переконливі аргументи, дії державного нотаріуса відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Довід позивача про те, що їй за місцем подання заяви про прийняття спадщини відповідач зобов’язаний видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку її сестри не є переконливим, оскільки за місцем подання першої заяви позивачем державний нотаріус ОСОБА_7 прийняв заяву про прийняття спадщини та завів спадкову справу після смерті спадкодавця на тимчасово окупованій території, проте через неврегульованість особливостей оформлення та видачі свідоцтв про право на спадщину в таких випадках їх видача здійснюється згідно з нормами ст. 1296,1297,1298 ЦК України, ст. 66-68 Закону України «Про нотаріат», глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пов’язується з перевіркою додаткових обставин і з дотриманням правил черговості у спадкуванні за законом.

Розподіл судових витрат по справі

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 оплатила відповідний розмір судового збору по двом вимогам немайнового характеру, однак, оскільки в задоволенні заявленого нею позову повністю відмовлено, то відповідно до ч.1 ст.140 ЦПК України предмет розподілу цих витрат як такий відсутній.

Керуючись ст. 2,5,10-13,19,76-82, 89,141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори про визнання відмови незаконною та зобов’язання вчинити дію в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори (адреса місцезнаходження: вул. Загорянка, 2, сел. Липова Долина Сумської області, код ЄДРПОУ 02900340).

Повне рішення суду складено 27 березня 2019 року.

Суддя Д. В. Бутенко