Ухвала суду № 80758990, 07.02.2019, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/435/15-ц

Провадження 6/574/2/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», стягувач Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив замінити стягувача ПАТ «Фідобанк» його правонаступником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, але у своїй заяві просив розгляд заяви провести у його відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Представник ПАТ «Фідобанк» про розгляд справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але надав заперечення, в якому заяву про заміну сторони виконавчого провадження категорично не визнав, оскільки відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Пунктом 5 вказаної статті вказано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Вважає, що вказані положення закону не надають права звернення до суду з даною заявою правонаступнику. Крім того, зазначає, що ПАТ «Фідобанк» до ДВС з виконавчим листом про стягнення з нього 93258 грн. не звертався і ним пропущений трирічний строк, який визначений ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» для пред’явлення виконавчого документу для виконання. Враховуючи вище викладене просив відмовити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» в заміні сторони виконавчого провадження у зв’язку з необґрунтованістю.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки сторони у судове засідання не з’явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 15.09.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором №014/5150/22037 від 26.08.2008 року у сумі 93258 (дев’яносто три тисячі двісті п’ятдесят вісім) грн. 78 коп., та 932 (дев’ятсот тридцять дві) грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору (а.с.55).

07.11.2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір б/н про відступлення прав вимоги, за умовами якого за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-09-21-000016-b, ПАТ «Фідобанк» передав, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняло у власність право вимоги за Кредитним договором, зокрема №014/5150/22037 від 26.08.2008 року (а.с.75-87).

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи боржника ОСОБА_1, які були викладені ним у запереченні на заяву є необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права і не знайшли свого підтвердження в судовому процесі.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні (ст. 512 ЦК України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 55 ЦПК України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори:

1) передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб’єктивного права та (або) обов’язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві;

2) одним із суб’єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі;

3) зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов’язків правопопередника.

Отже, що процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 2. ст. 442 ЦПК України передбачено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише на стадії виконавчого провадження (під час виконання рішення суду за виконавчим листом), а і до відкриття виконавчого провадження у справі за умов настання певних обставин, що мають юридичне значення, зокрема вибуття стягувача із зобов'язання після постановлення щодо нього судового рішення.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При таких обставинах, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 55, 247, 260-261, 263, 353-354, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», стягувач Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити повністю.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: