Рішення № 8075806, 09.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09 Справа № 22/250/09

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак-Україна” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, 11)

до відповідача Відкрите акціонерне товариство “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7)

про стягнення 37630,78 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Янклевич О.Я., на підставі довіреності б/н від 07.12.2009р.

Від відповідача –Салалайко А.А., на підставі довіреності №102 від 12.05.2009р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення 37 630,78 грн. боргу за товар, поставлений за договором №512 від 21.11.2008р.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 22/250/09, судове засідання призначено на 09.12.2009р.

У судовому засіданні 09.12.2009р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги (з урахуванням пояснень від 07.12.2009р. №960) з підстав, викладених в позові. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору №512 від 21.11.2008р. ТОВ “Дунапак-Україна” у період з 27 листопада 2008р. по 25 лютого 2009р. на підставі видаткових накладних було поставлено ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” продукцію на загальну суму 68 130,78 грн. Відповідач в порушення п.3.4 договору здійснив лише часткову оплату, внаслідок чого його заборгованість станом на 07.12.2009р. склала 37 630,78 грн., яка заявлена позивачем до стягнення. Вимоги обґрунтовано ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 692, 712 ЦК України. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суми 1 128 грн. витрат на оплату за надання юридичної допомоги.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позов не визнає з наступних підстав. Позовні вимоги обґрунтовано договором №521 від 21.11.2008р. При цьому, безпосередня передача товару оформлена видатковими накладними, в яких не зазначено, що вони є невід’ємними частинами або їх складено на виконання вказаного договору. В той же час, відповідно до п.3.2 договору поставка здійснюється окремими партіями згідно специфікацій, в якій сторони визначають найменування, асортимент, кількість та ціну товару (п.п.1.2, 2.1). Таким чином, позивачем не доведено, що поставка товару здійснювалася в рамках договору №512, і, відповідно, не доведений факт оплати відповідачем товару за конкретними видатковими накладними.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Дунапак-Україна” (Постачальник, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством “Запорізька кондитерська фабрика” (Покупець, відповідач) укладено договір №512, відповідно до умов якого позивач зобов’язався систематично поставляти, а відповідач –приймати та своєчасно оплачувати гофроящик в асортименті (товар). Найменування, асортимент та загальна кількість товару, належного до поставки, визначається в Специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.п.3.2, 3.4 договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями згідно специфікації. Оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% на рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту надходження товару на склад Покупця.

Сторонами було підписано Специфікації №№1-3 до договору, відповідно до яких сторонами було узгоджено асортимент, кількість та ціну товару.

Матеріали справи свідчать, що згідно з видатковими накладними №ЦО-00226 від 27.11.2008р. на суму 20 292 грн., №ЦО-00005 від 16.01.2009р. на суму 23 761,74 грн., №ЦО-1000683 від 25.02.2009р. на суму 24 077,04 грн. позивач передав, а відповідач на підставі довіреностей №59 від 26.11.20008р., №46 від 16.01.2009р., №237 від 25.02.2009р. отримав обумовлений договором товар на загальну суму 68 130,78 грн.

Відповідач згідно з банківськими виписками по рахунку в період з 24 березня по 08 липня 2009р. здійснював часткові оплати за отриманий гофроящик та вкладши. Всього на рахунок ТОВ “Дунапак-Україна” за вказаний період перераховано суму 30 500 грн., сума 37630,78 грн. (68 130,78-30 500) залишилася несплаченою.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки №512, як на підставу поставки, а також позивачем не доведено, що часткова оплата здійснювалася відповідачем саме за товар, поставлений за цими накладними. Вважає, що підстави для задоволення вимог позивача, що заявлено за договором, відсутні.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що поставки товару не можуть вважатися такими, що здійснювалася за договором №521, так як в накладних не міститься посилання на цей договір. Оскільки в зазначеному договорі не міститься умови щодо зазначення в кожній накладній договору як підстави поставки, така вказівка не є обов’язковою. Товар, отриманий за видатковими накладними, співпадає з найменуванням товару, визначеному у предметі договору №521 та Специфікаціях №№1-3, що є його невід’ємними частинами. В банківських виписках про часткову оплату товару призначенням платежу також зазначено товар, що є предметом договору №521: “гофроящики 380*285*190 та 380*285*142; гофроящики 16, вкладиш”. Саме таке найменування товару вказано у накладних. Відповідачем не доведено і судом не встановлено, що між сторонами існували інші правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу за поставлений товар. Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми 37 630 грн. 78 коп. боргу відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті витрат на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 1 128 грн.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Як слідує із матеріалів справи, судові витрати у розмірі 1 128 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач повинен був звернутися до суду, для цього звернувся за послугами при складанні процесуальних документів та для представництва інтересів у суді до адвоката Янклевича Я.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1095 від 06.07.2005р.). У підтвердження цих витрат наданий договір про надання юридичних послуг від 28.10.2009р., платіжне доручення №4002681 від 28.10.2009р. про перерахування суми 1 128 грн., тому суд визнає обґрунтованими та співрозмірними із складністю справи вимоги щодо стягнення суми витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Артема, 7, р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 00382094) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак-Україна” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Стрілецька, буд.,11, код ЄДРПОУ 30028622, р/р 26009014039 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, м.Львів, МФО 325365) суму 37 630 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять) грн. 78 коп. основного боргу, суму 376 (триста сімдесят шість) грн. 31 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

Суддя Ю.О.Скиданова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.12.2009р.