Рішення № 8075741, 19.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.09 Справа № 11/58/08

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватне підприємство “Ельба-Інвест” (вул. Молдавська, 2/55, м.Київ, 03151)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин” (Мелітопольське шосе, буд. 77, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)

у присутності представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача:           Ігнатов З.М. –дов. б/н від 23.01.2009р.;

                              Бордюг О.В. –дов. б/н від 23.01.2009р.

про: стягнення 36290,32 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява Приватного підприємства “Ельба-Інвест” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин” 36290,32 грн. заборгованості за Договором про надання охоронних послуг № 178 від 22.02.2005 р.

09.01.2009 порушено провадження у справі і справа призначена до розгляду.

Провадження у справі неодноразово зупинялось у зв’язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг.

24.09.2008р. позивач збільшив суму позовних вимог, додатково просить стягнути 1992,34 грн. пені, 7460,13 грн. втрат від інфляції та 737,40 грн. 3% річних.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав і охоронюваних інтересів сторін та інших осіб, забезпечена державним митом, тому до розгляду приймаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36290,32 грн. основного боргу, 1992,34 грн. пені, 7460,13 грн. втрат від інфляції та 737,40 грн. 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про надання охоронних послуг № 178 від 22.02.2005р. а саме відсутністю оплати наданих послуг за вересень та 19 днів жовтня 2007р. За порушення виконання грошового зобов’язання просить стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та суму втрат від інфляції.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає безпідставним твердження позивача в частині наявності боргу в сумі 36290,32грн. оскільки по-перше: збільшення вартості послуг здійснено в односторонньому порядку, без згоди відповідача; по-друге: відповідач припинив дію договору 01.10.2007р. на підставі п. 8.4 у зв’язку із не виконанням ПП “Ельба-Інвест” своїх договірних зобов’язань, а відтак нарахування за 19 днів жовтня вважає безпідставним. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В додаткових поясненнях відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 73750,45 грн., але повідомив, що має грошові вимоги до позивача в сумі 69014,50 грн. за заподіяні матеріальні збитки, 28123,41 грн. втрат від інфляції та 3976,38 грн. 3% річних. Вимогу про виконання своїх зобов’язань позивач проігнорував, тому 30.09.2009р. ТОВ “Південний завод гідравлічних машин” звернувся до ПП “Ельба-Інвест” з заявою про залік зустрічних однорідних вимог в порядку ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України. Для заліку достатньо заяви однієї із сторін, відсутні обставини, які виключають зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не визнана в судовому порядку недійсною або такою, що суперечить закону.

Вивчивши матеріали справи і заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

          Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

22.02.2005р. між сторонами по справі укладений договір про надання охоронних послуг № 178, згідно якого позивач надавав відповідачеві послуги по охороні об’єкту за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 77, про що зазначено у дислокації об’єктів, які передаються під охорону (додаток № 1).

Вартість послуг охорони по Договору на день його укладення складала 19250,00 гривень за місяць разом з ПДВ, про що вказано в п. 7.1 Договору.

Але сума Договору змінювалася на підставі умов п. 7.3. внаслідок зміни норм витрат позивача на послуги охорони. Так, згідно листа-пропозиції позивача № 653 від 18.12.2006р. та наданого розрахунку про зміну норм витрат охорони, було збільшено суму Договору, яка склала 22500,00 грн. за місяць разом з ПДВ.

Згідно п. 7.4 Договору факт надання послуг Замовнику підтверджується Актами здачі прийняття робіт (надання послуг), які складаються щомісячно та затверджуються представниками сторін, які підписали Договір.

Пунктами 7.2.2, 7.2.3 Договору та Додаткової угоди до нього від 01.09.2006р. передбачено, що оплата здійснюється щомісячно до 25 числа місяця, що слідує за звітнім в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок охорони без попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати.

20.10.2007р. дію Договору було припинено, що підтверджується двостороннім актом зняття постів, з якого вбачається зняття всіх цілодобових постів охорони.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем зобов’язань по наданню послуг охорони в межах Договору № 178 від 22.02.2005р.

Статтями 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач взяте на себе зобов’язання щодо сплати вартості послуг охорони належним чином не виконав, за вересень 2007р. та 19 днів жовтня 2007р. заборгованість склала 36290,32 грн., яка на час вирішення спору залишається не погашеною.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В п. 7.5 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Охорони згідно договору, Замовник зобов’язаний сплатити Охороні пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Виходячи з цього позивач за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню в сумі 1992,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач нарахував відповідачу суму втрат від інфляції –7460,13 грн. та 3 % річних в сумі 737,40 грн.

Розрахунок сум пені, 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36290,32 грн. основного боргу, пені в сумі 1992,34 грн. втрат від інфляції в сумі 7460,13 грн. та 3 % річних в сумі 737,40 грн. позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. ПП “Ельба-Інвест” заперечує наявність у нього будь-яких зобов’язань перед ТОВ “Південний завод гідравлічних машин”.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач стверджує про наявність у позивача грошових зобов’язань по відшкодуванню завданої майнової шкоди, яка заподіяна внаслідок крадіжки майна ТОВ “Південний завод гідравлічних машин” у період дії Договору охорони, але не надав суду жодного доказу в обґрунтування цього. Так, не можливо встановити чи була вина позивача у заподіянні шкоди, якої саме шкоди і у якому розмірі. В підтвердження факту крадіжки відповідач посилався на постанову про порушення кримінальної справи, тоді як належним доказом може слугувати рішення суду або вирок у кримінальні справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин” (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Мелітопольське шосе 77, ЄДРПОУ 32440612) на користь Приватного підприємства “Ельба-Інвест” (03151 м.Київ, вул.Молдавська 2/55, ЄДРПОУ 31808088) 43750грн. 45коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за надані послуги з охорони, 1992грн. 34коп. пені, 737грн. 40коп. річних, 464грн. 80коп. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 19.11.2009р. за згодою представників відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 24.11.2009р.