Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.09 Справа № 12/173/09
Суддя
Позивач: Державний науково-дослідний і проектний інститут титан, м. Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180
Відповідач: Казенне підприємство “Запорізький титано - магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя, 69600, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 18
про стягнення 3% річних –314 грн. 89 коп., втрати від інфляції –935 грн..,64 коп.; пені - 3 336,00 грн.; штрафу 1 540,00 грн.
Суддя Владимиренко І.В.
Представники сторін:
від позивача –Астапєєв В.М., дов. № б/н, від 05.02.2009р.
від боржника –Кіктенко О.В., дов. № 13, від 29.01.2009р.
Заявлено позов Державним науково-дослідним і проектним інститутом титан, м. Запоріжжя до Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя за договором № 11/08н/57 від 01.02.2008р. про стягнення 28 523,64 грн., з яких 22 000,00 грн. - основного боргу, 3% річних –660,00 грн., пені - 3 388,00 грн., інфляційних витрат –935,64 грн., штраф –1 540,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 29.09.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 04.11.2009р.
У судовому засіданні 04.11.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 11.09.2009р. № 053-424, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 04.11.2009р. від представника позивача надійшла заява в якій зазначено про сплату відповідачем основного боргу у розмірі 22 000,00грн. Просить суму позову зменшити на 22 000,00 грн. та стягнути 3% річних –660,00 грн., пені - 3 388,00 грн., інфляційних витрат –935,64 грн., штраф –1 540,00 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, про що надав відповідний відзив № 21-02.21/б30 від 04.11.2009р. Відповідач вважає що вимоги позивача щодо нарахування 3% річних, пені, інфляційних витрат та штрафу неправомірними та необґрунтованими та надав контррозрахунок .
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
01.02.2008 року між Державним науково-дослідним і проектним інститутом титана (Виконавець) та Казенним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат”(Замовник) був укладений договір №11/08н/57 на виконання робіт.
Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що за виконану науково-технічну продукцію замовник (відповідач) перераховує виконавцю (позивач) згідно з протоколом про договірну ціну 40 000,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.2.2. Договору оплата здійснюється поетапно на основі двосторонніх Актів приймання-здачі науково-технічної продукції платіжними дорученнями замовника на протязі 30 днів від дня підписання обома сторонами.
Відповідно до п.п.3.1,3.2 Договору по закінченню робіт виконавець направляє замовнику Акт здавання-прийняття виконаних робіт. Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать, що роботи виконані позивачем були здані замовнику в два етапи.
Роботи виконані позивачем були здані 22.12.2008р. по акту здавання-прийняття №3, який підписаний замовником (відповідачем) 05.01.2009р. на суму 18 000,00грн.
Також виконавцем (позивачем) були виконані по цій же темі роботи, що здані Замовнику (відповідачу) 26.06.2009р. по Акту №4 здавання-прийняття на суму 4 000,00грн., який підписаний замовником (відповідачем) 08.07.2009р.
У зв’язку з тим, що відповідач у встановлений договором термін не здійснив кінцевий розрахунок за виконані та прийняті роботи, позивач направив відповідачу претензію №053-2631 від 23.06.2009р. та № 053-326 від 27.07.2009р. та лист №053-331 від 30.07.2009р. з вимогою сплатити заборгованість.
Відповідач згідно з листами №16-1/1635 від 15.05.2009р., №25-02.15/2409 від 24.07.09р. свою заборгованість визнавав, однак просив відстрочити строк оплати.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Підстави виникнення господарських зобов’язань встановлені також ст.174 ГК України.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач під час розгляду справи перерахував на рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 22 000,00грн. за договором №11/08н/57, що підтверджується довідкою позивача, та платіжних доручень № 1137 від 27.10.2009р. наданого відповідачем.
Враховуючи, що сума боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі №12/173/09 в частині стягнення з відповідача суми 22 000,00 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, а судові витрати в цій частині потрібно стягнути з відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача за Актом №3 здавання-прийняття за період з 23.01.2009р. по 23.07.2009р. індекс інфляції –935,64 грн., 3% річних в сумі 540 грн. та за Актом №4 здавання-прийняття за період з 27.07.2009р. по 01.09.2009р. 3% річних в сумі 120 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору виконавець та замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом в судовому засіданні перевірено правильність нарахування втрати від інфляції та 3% річних та встановлено, що позивачем невірно проведено розрахунок та невірно вказаний період нарахування, а саме за актом № 3 повинен бути вказаний з урахуванням п.2.2. Договору період з 04.02.2009р. по 01.09.2009р., так як акт № 3 підписаний відповідачем 05.01.2009р., а не 22.12.2008р. як зазначив позивач. Акт № 4 здавання-прийняття підписаний сторонами 08.07.2009р., тобто період з урахуванням п.2.2. Договору повинен бути вказаний з 07.08.2009р. по 01.09.2009р.
Таким чином, суд, позовні вимоги в частині стягнення втрати від інфляції та 3% річних задовольняє частково, а саме втрати від інфляції за актом № 3 за період з 04.02.2009р. по 01.09.2009р. складає 935,64грн. та 3% річних за період з 04.02.2009р. по 01.09.2009р. складає 307,72 грн. За Актом № 4 три проценти річних за період з 07.08.2009р. по 01.09.2009р. складає 7,89 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.01.2009р. по 23.07.2009р. за Актом № 3 здавання-прийняття у розмірі 3 240,00 грн. та суму штрафу у розмірі 1260,00 грн. та за Актом № 4 здавання-прийняття за період з 27.07.2009р. по 01.09.2009р. у розмірі 148 грн. та суму штрафу у розмірі 280 грн. на підставі ст.231 ГК України за прострочку більше 30 днів.
Як вищезазначено пунктом 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору виконавець та замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Частиною 2 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Судом в судовому засіданні перевірено правильність нарахування пені та штрафу та встановлено, що позивачем невірно проведено розрахунок та невірно вказаний період нарахування, а саме за актом № 3 повинен бути вказаний з урахуванням п.2.2. Договору період з 04.02.2009р. по 04.08.2009р., так як акт підписаний 05.01.2009р., а не 22.12.2008р. як зазначив позивач. Акт № 4 здавання-прийняття підписаний сторонами 08.07.2009р., тобто період з урахуванням п.2.2. Договору повинен бути вказаний з 07.08.2009р. по 01.09.2009р.
Таким чином, суд, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу задовольняє частково, а саме розмір пені за Актом № 3 за період з 04.02.2009р. по 04.08.2009р. та за актом №4 за період 07.08.2009р. по 01.09.2009р. у загальному розмірі складає 3 336,00 грн. та розмір штрафу за актом № 3 за період з 04.02.2009р. по 04.08.2009р. та за актом № 4 за період з 07.08.2009р. по 01.09.2009р. у загальному розмірі складає 1540,00 грн.
На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 530, 533, 524-526, 549, 599, 611, 625, 629, 631, 632, 655, 692, 694 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 80, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Казенного підприємства “Запорізький титано - магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 18, р/р 26005976712532 в Запорізькій філії Першого Українського міжнародного банку МФО 313623, код ЄДРПОУ 00194731) на користь Державного науково-дослідного та проектного інституту титану (69035, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 180, р/р 26005303167644 БВ “Орджонікідзевське відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 00201081) 3% річних –315 (триста п’ятнадцять) грн. 61 коп., втрати від інфляції - 935(дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 64 коп.; пеню - 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн.; штрафу –у розмірі 1 540 (тисяча п’ятсот сорок) грн..; 267 (двісті шістдесят сім) грн..91 коп. - державного мита, 221 (двісті двадцять одна) грн. 66 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Припинити провадження у справі №12/173/08 у частині позовної вимоги про стягнення суми 22 000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.11.2009р.
Суддя І.В. Владимиренко
Судове рішення № 8075693, Господарський суд Запорізької області було прийнято 04.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/173/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: