Рішення № 8075477, 15.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

15.02.2010р. Справа № 2/1

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Тересва Тячівського району

ДО державного підприємства „Мокрянське лісомисливське господарство”, с. Красна Тячівського району

ПРО стягнення суми 116826грн. вартості проведених покращень орендованого майна,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 15.01.10р.

від відповідача Цубера О.Ю. юрисконсульт, предст. за довіреністю та

Сойма І.І. предст. за довіреністю №38 від 11.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні суду 02.02.2010р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.02.2010р. для надання відповідачу можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень, в тому числі письмово викладену позицію з приводу спору з врахуванням заперечень директора ДП „Мокрянське лісомисливське господарство”, наведених в засіданні суду 02.02.2010р. Однак, відповідачем письмово викладеної позиції з приводу позовних вимог суду не подано.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, в підтвердження своїх доводів вказує на погодження орендодавцем проведення орендарем покращення орендованого майна в сумі, що визначена кошторисом. Факт здійснення робіт підтверджує актом приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами за договором оренди та відсутністю заперечень орендодавця з цього приводу щодо якості та обсягів виконаних робіт. Зазначає про дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавцем та настанням обовязку по відшкодуванню проведених покращень орендованого майна у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники відповідача заперечують з приводу заявлених позовних вимог, однак, письмового пояснення по суті спору та витребуваних судом документів не подали. Зокрема, самого факту погодження проведення орендарем покращень орендованого майна та їх вартості не заперечують, однак, спростовуються відповідність обсягів проведених робіт порівняно з фактичним станом. Разом, відповідних підтверджуючих доказів до наведеного суду не подали.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.02.2010 року по справі № 2/1

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23.08.2006р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, смт. Тересва Тячівського району та державним підприємством „Мокрянське лісомисливське господарство”, с. Красна Тячівського району було укладено договір №68 оренди нерухомого майна навісу та цеху переробки деревини загальною площею 138 м. кв., розташованого в урочищі „Бобрувка” Усть - Чорнянського лісництва, на умовах зазначених у договорі.

Згідно п. 10.8. цього договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З урахуванням додаткової угоди №1 від 19.09.2006р. до договору оренди №68 від 23.08.2006р., його термін було продовжено до 20 липня 2008р.

Однак, 22.01.2008р. відповідачем було прийнято наказ №10 „Про розірвання договорів оренди об'єктів державної власності”, п. 1 якого передбачено також розірвання договору №68 від 23.08.2006р. Наведене дає підстави стверджувати про розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавцем без згоди на це орендаря та без складання додаткової угоди до договору, як це передбачено п. 10.10 договору чи за рішенням суду.

Того ж дня орендоване майно було передано орендарем орендодавцю на консервацію (зберігання) згідно наказу відповідача №12а від 22.01.2008р.

З огляду на це, позивач у відповідності до вимог ч.2 ст. 27 Закону України „Про оренду державного майна” звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування поліпшень орендованого майна , зроблених зі згоди орендодавця і за кошти орендаря, які неможливо відокремити від орендованого майна не заподіявши йому шкоду. У підтвердження проведених поліпшень орендованого майна зі згоди відповідача позивачем надано суду:

- копію заяви позивача на ім'я відповідача за №87 від 18.08.2006р. з обгрунтуванням необхідності проведення капітального ремонту;

- копію відношення (дозвіл) відповідача за №401 від 27.09.2006р. про початок здійснення робіт по ремонту цеху переробки деревини та навісу в урочищі „Бобрувка”;

- копію дефектного акту, затвердженого відповідачем 10.10.2006р.;

- копію кошторису на капітальний ремонт об'єкту оренди, затвердженого відповідачем 10.10.2006р. у сумі 111716 грн.

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного сторонами на суму 116826 грн.

З огляду на це, стверджує про обґрунтованість факт надання відповідачем дозволу на проведення поліпшень орендованого майна та факт виконання цих поліпшень належними і допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи доводи та заперечення сторін з приводу спірних правовідносин, суд констатує наступне.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.02.2010 року по справі № 2/1

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами при укладенні договору оренди №68 від 23.08.2006р., зокрема, п.п.6.1.5., 7.1.3 та 10.7 було визначено право орендаря на проведення покращень орендованого майна та обовязок орендодавця на відшкодування вартості таких покращень у випадку розірвання чи дострокового розірвання договору оренди.

Частиною 2 ст. 27 Закону України „Про оренду державного майна”, а також ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України передбачено обовязок орендодавця відшкодувати орендарю витрати, зроблені ним зі згоди орендодавця та за кошти орендаря на поліпшення орендованого майна, які не можливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди.

У підтвердження проведення відповідних покращень орендованих приміщень позивачем подано суду кошторис вартості проведених робіт, акт приймання-передачі виконаних ремонтних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства. Згідно наданих позивачем документів вартість проведених ним покращень складає суму 116826грн., що в свою чергу складає суму позовних вимог. Просить суд стягнути вартість проведених покращень у відповідності до умов договору та вимог п.3 ст. 778 ЦК України.

Статтею 778 Цивільного кодексу України закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Як вбачається з матеріалів справи, письмова згода наймодавця наймачу про ведення відповідних робіт була надана у відповідності до вимог чинного законодавства та була втілена у відповідну письмову форму (відношення №401 від 27.09.2006р.).

Водночас, фактичні дії сторін з приводу надання такої згоди та намірів відповідача по їх проведенню свідчать про здійснення орендарем покращень орендованого майна, а не його капітального ремонту, оскільки ні договір оренди, ні акт приймання-передачі орендованого майна не містять в собі відомостей про необхідність проведення саме капітального ремонту або реконструкції обєкту. Крім того, сторонами не заперечується здійснення модернізації (покращення) орендованих приміщень порівняно із станом, в якому вони були передані.

Відтак, вищенаведене дає підстави стверджувати про те, що позивачем було проведено саме поліпшення орендованого майна, а не його капітальний ремонт або реконструкцію, оскільки саме поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно із станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Тобто, ЦК надає наймачу альтернативне право щодо вибору відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відтак, позивачем було обрано спосіб захисту свого права шляхом предявлення до відповідача вимоги про відшкодування вартості проведених покращень орендованого майна в сумі 116826грн., вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню.

В свою чергу, заперечення відповідача щодо невідповідності обсягів проведених покращень фактичним обставинам справи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки не підтверджують жодними наявними в справі документами. Навпаки, акт приймання передачі виконаних підрядних робіт, який підписано

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.02.2010 року по справі № 2/1

позивачем та відповідачем, свідчать про прийняття орендодавцем покращень орендованого майна в обсягах, що ним визначені, і заперечень щодо їх обсягів не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

2. Стягнути з державного підприємства „Мокрянське лісомисливське господарство”, с. Красна, вул. Підчос, 87 Тячівського району (рах. 26008301135619 у ПІБ м. Тячів, МФО 312215, код ЄДРПОУ 32467828) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (рах. НОМЕР_2 у Закарпатському РУ „ПриватБанк”, МФО 312378, ідент код НОМЕР_1) Тячівського району суму 116826грн. вартості проведених покращень орендованого майна, а також суму 1168,26грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі