
Справа № 640/5241/19
н/п 1-кс/640/3996/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" березня 2019 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000207 від 12.02.2019 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -
встановив :
До Київського районного суду м. Харкова 21.03.2019 поштою надійшло клопотання слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просить з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на матеріальні об’єкти, які вилучені 19.03.2019 слідчим СВ ВСГІ ГУ НП в Харківській області Бикановим О.В. під час затримання в порядку п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 26 купюр з наступною серією та номером: ВД 9364197; ЗД 4836999; ВИ 1856881; ЗГ 8544478; ФГ 7133184; ВЗ 2862405; ФЗ 4882405; УИ 7572211; ФД 6223998; ЛБ 9473597; ЛИ 9598213; УЖ 4989778; ВД 6268025; УИ 3327898; СГ 0570250; ЛД 7478280; УБ 6897326; УЗ 4105045; ЛЗ 7803249; ВЕ 7849046; ЛБ 7823127; УД 1781941; СГ 9136197; ЛВ 4186673; ЛА 3018425; УИ 0866638, грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 5 купюр з наступною серією та номером: УС 8957841; ЕИ 0737843; УА 7575366; СЕ 0788028; ПД 9162017, які належать ОСОБА_4; мобільний телефон «Нокіа» чорно кольору в чорному чохлі з сім картою мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти та мобільний телефон, що перелічені вище на теперішній час, знаходяться в ВСП ГУ НП в Харківській області, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 54 та долучені до матеріалів зазначеного кримінального провадження та, в разі накладення на них арешту, також зберігатимуться в ВСП ГУ НП в Харківській області, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 54.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що наприкінці січня 2019 року в ході особистої зустрічі начальника адміністративно-господарського відділу ДП МОУ «ХК МТЗ» ОСОБА_3 із ОСОБА_5, який діяв на підставі нотаріально засвідченого доручення в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, яка відбулась на території ДП МОУ «ХК МТЗ», що знаходиться за адресою: м, Харків, вул. Цементна, 3, ОСОБА_5 повідомив, що його довірителю на даний час необхідно отримати в оренду складське приміщення площею приблизно 100-150 квадратних метрів для зберігання одягу,
В подальшому ОСОБА_3 всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, не відмовившись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від ОСОБА_5, того ж дня вирішив вступити у позаслужбові відносини із останнім з метою одержання від нього неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення директором ДП МОУ «ХК МТЗ» щодо укладення між вказаним підприємством в особі директора ОСОБА_7 та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_6 договору про надання послуг зберігання на частину складського приміщення площею 100 квадратних метрів, а також щодо надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 частини складського приміщення площею 50 квадратних метрів без будь-якого документального оформлення.
Того ж дня ОСОБА_3 в ході зустрічі із ОСОБА_5 зазначив, що офіційна ціна оренди одного квадратного метра закритого складського приміщення становить 42 гривні. Таким чином, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_5 про необхідність оформлення договору про надання послуг зберігання на частину складського приміщення площею 100 квадратних метрів, за що останньому необхідно буде офіційно сплатити до каси фінансового відділу ДП МОУ «ХК МТЗ» 4 200 гривень, за перший та останній місяць оренди, тобто 8 400 гривень, а також зазначив про надання йому неправомірної вигоди за іншу частину приміщення площею 50 квадратних метрів із розрахунку 42 гривні за один квадратний метр за перший та останній місяць, тобто 4 200 гривень, без будь-якого документального оформлення.
11.02.2019 ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_3, спрямованих на одержання неправомірної вигоди, звернувся із заявою до правоохоронних органів. Далі ОСОБА_5 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_3 під контролем правоохоронних органів.
В подальшому 22.02.2019 в ході зустрічі з ОСОБА_5, яка відбулась на території ДП МОУ «ХК МТЗ», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 3, ОСОБА_3 підтвердив зазначені вище вимоги та вказав ОСОБА_5 про необхідність надання грошових коштів на загальну суму 12 600 гривень за офіційне та неофіційне оформлення оренди частини складського приміщення.
Після цього, під час особистої зустрічі, яка відбулась 19.03.2019 на території ДП МОУ «ХК МТЗ», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 3, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи в складському приміщенні, яке призначалось для здачі в оренду ОСОБА_5, заміряли площу,, приміщення, та відповідно до їх замірів вона становила 175 квадратних метрів. У зв’язку із цим ОСОБА_3 наголосив на збільшенні суми грошових коштів, які необхідно надати ОСОБА_5 за офіційне та неофіційне оформлення оренди частини складського приміщення, а саме ОСОБА_3 зазначив, що з метою оформлення договору про надання послуг зберігання на частину складського приміщення площею 100 квадратних метрів, за що останньому необхідно буде офіційно сплатити до каси фінансового відділу ДП МОУ «ХК МТЗ» 4 200 гривень, з перший та останній місяць оренди, тобто 8 400 гривень, а також зазначив про надання йому неправомірної вигоди за іншу частину приміщення площею 75 квадратних метрів із розрахунку 42 гривні за один квадратний метр за перший та останній місяць, тобто 6 300 гривень, без будь-якого документального оформлення. Тобто, загальна сума, яку ОСОБА_5 повинен був передати ОСОБА_3 склала 14 700 гривень. Однак у зв’язку із раптовою зміною ОСОБА_3 суми грошових коштів, в тому числі й суми неправомірної вигоди, ОСОБА_5 зазначив, що на даний час має лише 14 000 гривень, на що ОСОБА_3 запевнив його, що 700 гривень він може завезти потім.
В подальшому з метою документального оформлення офіційних документів ОСОБА_3 провів ОСОБА_5 до адміністративної будівлі ДП МОУ «ХК МТЗ», а саме до юридичного відділу. В подальшому за вказівкою ОСОБА_3 співробітниками юридичного відділу оформлено проект договору про надання послуг зберігання та додаткових послуг, якому присвоєно №47/19 та визначено дату укладання - 25.03.2019. Згідно вказаного договору фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 надається послуга по зберіганню ТМЦ в сховищі №4 за адресою: 61064, м. Харків, вул. Цементна, З, а також зазначено вартість послуг - 42 гривні з ПДВ (за один квадратний метр) за площу в 100 квадратних метрів, а всього 4 200 гривень. Вказаний договір був підписаний з боку поклажодавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 довірителем ОСОБА_5 та у зв’язку із відсутністю на робочому місці директора ДП МОУ «ХК МТЗ» ОСОБА_7 вказаний договір не був підписаний зі сторони зберігана. В подальшому другий примірник проекту вказаного договору був переданий ОСОБА_5, а також ОСОБА_3 запевнив останнього про те, що наступного дня, тобто 20.03.2019 директор ДП МОУ «ХК МТЗ» підпише вказаний договір та ОСОБА_5 за його бажанням буде надана його копія.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.03.2019 приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 вказав ОСОБА_5 про необхідність передання грошових коштів на території ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2. Перебуваючи в одному із приміщень вказаного підприємства, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_3 передав йому грошові кошти на загальну суму 14 000 гривень за вплив на прийняття рішення директором ДП МОУ «ХК МТЗ» щодо укладення між вказаним підприємством в особі директора ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договору про надання послуг зберігання на частину складського приміщення площею 100 квадратних метрів, а також щодо надання фізичній особі- підприємцю ОСОБА_6 частини складського приміщення площею 75 квадратних метрів без будь-якого документального оформлення.
Безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення - одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, уповноваженими службовими особами відділу спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 затримано на підставі п. 2 ч, 1 ст. 208 КПК України. У ході особистого обшуку ОСОБА_3 у нього виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти на загальну суму 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, які були предметом неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_3, будучи начальником адміністративно- господарського відділу Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення», реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на власне незаконне збагачення, 19.03.2019 приблизно о 14 год. 00 хв., знаходячись на території ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2, одержав для себе від ОСОБА_5, який діяв на підставі доручення в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення директором ДП МОУ «ХК МТЗ» щодо укладення між вказаним підприємством в особі тимчасово виконуючого обов’язки директора ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 договору про надання послуг зберігання на частину складського приміщення площею 100 квадратних метрів, а також щодо надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 частини складського приміщення площею 75 квадратних метрів без будь-якого документального оформлення.
19.03.2019 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження уповноваженою службовою особою слідчого відділення Відділу спеціальної, поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області о 14 год. 07 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3, в ході чого вилучено вказані грошові кошти та мобільний телефон.
Вищезазначене майно, грошові кошти та мобільний телефон, що були вилучені 19.03.2019 в ході проведення затримання ОСОБА_3, є доказами злочину у зазначеному кримінальному провадженні.
Вважає, що вищевказані матеріальні об’єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об’єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.
До канцелярії суду 22.03.2019 надійшла заява від ОСОБА_3, в якій він просить проводити судове засідання про накладення арешту на майно без його участі у зв’язку з сімейними обставинами. Не заперечує проти накладення арешту на майно (а.с. 91).
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000207 від 12.02.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.03.2019, 19.03.2019 о 14 год. 07 хв. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено вказані в клопотанні грошові кошти та мобільний телефон (а.с. 31-34).
Згідно опису вкладення та квитанції Укрпошти та на поштовому конверті, вказане клопотання про накладення арешту на вказане майно, вилучене під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення 19.03.2019 направлено поштою 20.03.2019 (а.с. 89, 90). Додержання процесуального строку шляхом подачі клопотань на пошту відповідає положенням ст. 116 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –
Ухвалив:
Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 19.03.2019 під час затримання в порядку п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 26 купюр з наступною серією та номером: ВД 9364197; ЗД 4836999; ВИ 1856881; ЗГ 8544478; ФГ 7133184; ВЗ 2862405; ФЗ 4882405; УИ 7572211; ФД 6223998; ЛБ 9473597; ЛИ 9598213; УЖ 4989778; ВД 6268025; УИ 3327898; СГ 0570250; ЛД 7478280; УБ 6897326; УЗ 4105045; ЛЗ 7803249; ВЕ 7849046; ЛБ 7823127; УД 1781941; СГ 9136197; ЛВ 4186673; ЛА 3018425; УИ 0866638, грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 5 купюр з наступною серією та номером: УС 8957841; ЕИ 0737843; УА 7575366; СЕ 0788028; ПД 9162017; мобільний телефон «Нокіа» чорно кольору в чорному чохлі з сім картою мобільного оператора «Водафон» – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання зазначеного майна в ВСП ГУ НП в Харківській області, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 54.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Слідчий суддя Муратова С.О.
Судове рішення № 80751015, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 22.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/5241/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: