Рішення № 80750516, 27.03.2019, Семенівський районний суд Чернігівської області

27.03.2019

Справа № 744/1830/18

Провадження № 2/744/6/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Шаповал Ю. В.,

розглянувши цивільну справу № 744/1830/18 за позовом

позивача: Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

про

вимоги позивача: стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання, у розмірі 26283 гривні 39 копійок,

у відкритому судовому засіданні, проведеному за відсутності представника позивача за довіреністю ОСОБА_3, а також не присутності відповідача ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

За первісним позовом позивач, Харківський національний університет Повітряних Сил імені ОСОБА_1, просив стягнути на його користь з відповідача, ОСОБА_2, грошове відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням відповідача, у розмірі 26912 гривень 99 копійок. В обґрунтування своїх вимог у згаданому позові позивач зазначив про те, що ОСОБА_4, який згідно свідоцтва про зміну імені серії І-ЕЛ № 189295 від 16.02.2017 змінив прізвище на ОСОБА_2, проходив навчання та військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил з 26 червня 2016 року по 27 листопада 2017 року на посаді курсанта. Відповідно до розділу II “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений 26 липня 2016 року з громадянином ОСОБА_4 (ОСОБА_2). 27 листопада 2017 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Військового коледжу сержантського складу ХНУПС і відповідачем був достроково розірваний й відповідач був виключений із списків особового складу наказом начальника Коледжу (по стройовій частині) від 27 листопада 2017 року № 252. Відповідно до п. 1 (абз.6) контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника Коледжу й відповідачем 26.07.2016, ОСОБА_4 (ОСОБА_2) взяв на себе зобов’язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов’язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу після закінчення цього закладу. ОСОБА_2 зобов’язався добровільно відшкодувати витрати на утримання в Коледжі під час навчання, про що свідчить його особистий підпис на Загальному розрахунку № 779 від 01 грудня 2017 року. На цей час відшкодування заборгованості на користь університету ОСОБА_2 не здійснено. Отже, Харківським національним університетом Повітряних Сил відповідно до вимог «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та «Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» були розраховані фактичні витрати, зв‘язані з утриманням відповідача в Коледжі, загальна сума яких склала 26912 гривень 99 копійок, що підтверджується «Загальним розрахунком № 779 від 01.12.2017р. коштів на відшкодування витрат, пов‘язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2.

Від імені відповідача ОСОБА_2 на вказаний позов до суду подано документ, озаглавлений як відзив, за змістом якого зауважено, що відповідач начебто повністю не погоджується з позовними вимогами Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1, позаяк за позовом відповідач, разом з іншим, просить стягнути 55 гривень 20 копійок витрат по медичній службі, але медична допомога має надаватися безоплатно. Щодо необхідності сплати решти витрат відношення відповідача негативне через те, що той мав статус дитини-сироти з-за чого відповідач мав право на повне державне забезпечення. Зараз відповідач проходить військову службу за контрактом (а.с. 30-32).

Позивачем подано відповідь на відзив, де зазначено про те, що позивач не погоджується з доводами від імені відповідача, наведеними у відзиві, бо відповідач брав на себе зобов’язання відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням в навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту з вини відповідача, розрахунок витрат на утримання відповідача під час навчання проведений за період часу після втрати відповідачем статусу дитини-сироти. Втім, у відповіді на відзив позивач зазначив про необхідність деякого зменшення позовних вимог (а.с. 59-60; 62-63).

Згодом позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача на користь позивача 26283 гривні 39 копійок на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання.

Представник позивача, за довіреністю юрисконсульт юридичної служби ОСОБА_3, у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, подав до суду письмову заяву, де зазначив дані про необхідність розгляду справи за його відсутності, повне підтримання позову та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи (а.с. 48).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання через оголошення на веб-сайті Семенівського районного суду Чернігівської області, відзив з урахуванням вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України належним чином не подав, про причини своєї неявки суду не повідомив, письмової заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, на підставі наявних у справі даних та доказів вважає, що позов підлягає вирішенню за наступних обставин.

Приведені вище дані, викладені Харківським національним університетом Повітряних Сил імені ОСОБА_1 у позові (а.с. 2 - 5), загалом доводяться відомостями присутніх у справі письмових доказів, зокрема:

копії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який набрав чинності з 26.07.2016 й припинений з 27.11.2017 у зв’язку з відрахуванням відповідача від подальшого навчання (а.с. 6);

копії витягу з наказу від 27.07.2017 № 152 щодо врахування зміни імені відповідача (а.с. 7);

копії витягу з наказу від 27.11.2017 № 252 із приводу зняття відповідача з котлового постачання за курсантською нормою харчування, виключення зі списків змінного складу, всіх видів забезпечення з 27.11.2017 з видачею атестатів, направлення відповідача для подальшого проходження строкової військової служби до військової частини, прийняття рішення про утримання з відповідача суми відшкодування за навчання із занесенням цієї суми до книги обліку нестач Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 (а.с. 8).

Втім, відомості наданого позивачем загального розрахунку № 125 від 11 березня 2019 року, на основі яких остаточно сформовані позивачем кінцеві позовні вимоги у розмірі 26283 гривні 39 копійок, є дещо надмірними, адже вони містять суму 00 гривень 20 копійок за нібито перевезення відповідача до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою обумовлено межі розгляду справ судом, бо грошова сума за такий вид витрат не була заявлена за первісним позовом, про що свідчить попередній розрахунок позивача, надісланий до суду разом із позовом (а.с.9).

Таким чином, суд у справі убачає обґрунтованою даними доказів суму 26283 гривні 19 копійок (26283.39 – 00.20 = 26283.19), оскільки заявити до стягнення приведену суму 00 гривень 20 копійок позивач вправі тільки шляхом оформлення нового позову.

З огляду на викладене, суд вважає за потрібне позов задовольнити частково на підставі ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», п. 1 приведеного вище Контракту між позивачем та відповідачем на суму 26283 гривні 19 копійок.

Ухвалюючи таке рішення, суд зважає на те, що навчальний заклад, де навчався відповідач, є вищим військовим навчальним закладом, розрахунки позивачем проведені з урахуванням статусу відповідача як дитини-сироти за період вже після втрати відповідачем такого статусу, проходження військової служби солдатом за ймовірно окремо взятим відповідачем на себе з власної ініціативи контрактом не впливає на обов’язок відповідача відшкодувати вартість попередньо припиненого не з вини позивача навчання, а також на те, що п. 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (із наступними змінами й доповненнями) передбачене відшкодування у розмірі фактичних витрат, пов’язаних з, поряд з іншим, медичним забезпеченням. У справі мова йде про відшкодування збитків згідно встановлених законодавством нормативів розрахунків внаслідок неналежного проходження навчання відповідачем, а не про надання йому медичних та інших послуг, а тому офіційне тлумачення щодо безоплатності певних медичних послуг (а не медичного забезпечення про яке зазначається в розрахунках позивача) згідно Рішення Конституційного Суду України від 29.05.2002 р. N 10-рп/2002 не має відношення до справи.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 частину сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 1761 гривня 98 копійок пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1762 (сплачено судового збору) х 99.9992391% (відсоток задоволених позовних вимог від заявлених) = 1761.98).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням на час навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 (місцезнаходження: вулиця Сумська, 77/79, місто Харків, 61023, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24980799) відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання, у розмірі 26283 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят три) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені ОСОБА_1 (місцезнаходження: вулиця Сумська, 77/79, місто Харків, 61023, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24980799) частину оплаченого при подачі позову судового збору в 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) гривня 98 копійок.

В решті позову – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи (крім відповідача), можуть оскаржити заочне рішення шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Семенівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Семенівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення Семенівським районним судом Чернігівської області без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в тридцятиденний строк з дати постановлення Семенівським районним судом Чернігівської області ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до суду апеляційної інстанції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя: О. І. Гнип