Рішення № 8074802, 10.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.10 р.                     Справа № 28/323                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

припомічнику судді Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова фірма „Родник”, м. Донецьк

Про стягнення 477939 грн. 26 коп.

Представники:

Від позивача: Дмитрієва О.О., Чугай В.І.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова фірма „Родник”, м. Донецьк, про стягнення 477939 грн. 26 коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 367645грн.59коп., штраф в розмірі 110293грн.67коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки насіння № 8-34 від 11.09.2008р., додаткову угоду №5-06 від 03.03.2009р. до даного договору, видаткову накладну №РН-8-34 від 11.09.2008р., накладну №5-06 від 03.03.2009р., накладна на повернення №ВН-00056 від 13.11.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПВ №305230 від 09.09.2008р., №6 від 03.03.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.12.2009р. порушив провадження у справі № 28/323 та призначив її розгляд на 21.12.2009р.

28.12.2009р. позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 302645 грн. 59 коп., суму штрафу в розмірі 90793 грн.67коп.

Відповідач надав відзив в якому зазначив, що актом від 17.04.2009р. встановлено розбіжність в якості елітного насіння ярої пшениці сорту „Рання-93” вагою 18т., актом від 10.07.2009р. на 51 га посівів виявлено суміш трьох сортів (два остистої і один без остистої форми), попереднік – соя. В зв’язку з чим відповідачем понесені витрати по озимій та ярій.

Позивач надав пояснення від 24.12.2009р., в яких зазначив, що відповідачем не доведений факт неякісності поставленої продукції.

Ухвалою заступника голови господарського суд розгляд справи продовжений на 1 місяць.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Державним підприємством “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Родник”, м.Донецьк був укладений договір поставки насіння № 8-34 від 11.09.2008р. (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) насіння сільськогосподарських рослин, надалі - насіння (товар), а покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому договорі (п. 1.1 договору).

Загальна вартість цього договору становить 282499грн.55коп., в тому числі ПДВ - 47083грн.26коп. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №5-06 від 03.03.2009р. до договору загальна вартість цієї угоди становить 420945грн.58коп., в т.ч. ПДВ 70157грн.60коп.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 22.08.2011р. (п. 7.1 договору).

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до видаткової накладної №РН-8-34 від 11.09.2008р. та накладної №5-06 від 03.03.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 516945грн.42коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вище зазначених накладних, який діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серія ЯПВ №305230 від 09.09.2008р., №6 від 03.03.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідач не заперечує факт отримання насіння.

Суду також надані відповідні податкові накладні.

В видатковій накладній №РН-8-34 від 11.09.2008р. є посилання на договір № 8-34 від 11.09.2008р., в накладній № 5-06 від 03.03.2009р. є посилання на договір № 5-06 від 03.03.2009р. Суд зазначає, що до договору № 8-34 від 11.09.2008р. укладена додаткова угода № 5-06 від 03.03.2009р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка здійснювалась саме за договором поставки насіння №8-34 від 11.09.2008р.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:

Суму у розмірі 28249грн. 95 коп. - на умовах 100% передоплати (п. 3.2.1 додаткової угоди до договору);

Суму заборгованості у розмірі 254249грн.60коп. покупець сплачує наступним чином: 3000,00грн. до 25.10.2008р.; 3000,00 грн. до 25.11.2008р.; 3000,00 грн. до 25.12.2008р.; 3000,00 грн. до 25.01.2009р.; 3000,00 грн. до 25.02.2009р.; 3000,00 грн. до 25.03.2009р.; 3000,00 грн. до 25.04.2009р.; 3000,00 грн. до 25.05.2009р.; 3000,00 грн. до 25.06.2009р.; 3000,00 грн. до 25.07.2009р.; 224249грн.60коп. до 01.09.2009р. (п. 3.2.2 додаткової угоди до договору).

Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди №5-06 від 03.03.2009р. до договору розрахунок здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:

Суму у розмірі 42094грн.56коп. - на умовах 100% передоплати (п. 3.2.1 додаткової угоди до договору);

Суму заборгованості у розмірі 378851грн.02коп. покупець сплачує наступним чином: 3800,00грн. до 25.04.2009р.; 3800,00 грн. до 25.05.2009р.; 3800,00 грн. до 25.06.2009р.; 3800,00 грн. до 25.07.2009р.; 363651грн.02коп. до 01.09.2009р. (п. 3.2.2 додаткової угоди до договору).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони зазначили, що відповідач частково здійснював оплату та повернення товару (докази оплати та повернення товару (накладна на повернення № ВН-00056 від 13.11.2008р.) наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивач свої обов`язки виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим, як встановлено судом, за останнім виникла заборгованість в розмірі 302645грн.58коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога №138-2/10-14/85 від 16.09.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості в сумі 367645грн.59 коп.

Відповідач надав відзив в якому зазначив, що актом від 17.04.2009р. встановлено розбіжність в якості елітного насіння ярої пшениці сорту „Рання-93” вагою 18т., що було поставлено згідно до накладної №5-06 від 03.03.2009р.

В п. 2.2.3 договору передбачено, що покупець зобов’язаний здійснити перевірку при прийомі насіння по кількості, асортименту та якості.

Візуально оглянути товар під час прийому насіння зі складу постачальника (п. 2.2.4 договору).

Згідно п. 2.2.5 договору покупець зобов’язується письмово повідомити постачальника протягом 3 банківських днів про відмову від насіння, внаслідок суттєвих недоліків щодо якості, виявлених при візуальному огляді, а постачальник за згоди покупця може провести зміну складу постачання або сорту протягом 5 днів з дня отримання повідомлення від покупця.

Відповідно до п.2.2.6 договору у разі неповідомлення покупцем постачальника про порушення, виявлені ним при прийманні насіння за кількістю та асортиментом – під час підписання сторонами товаротранспортних накладних та актів прийому передачі насіння, за якістю – не пізніше 10 днів з підписання належних документів, покупець не має права пред’являти претензії постачальнику стосовно цих порушень.

При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов’язань з поставки продукції.

Позивач в поясненнях зазначив, що ніяких звернень від відповідача щодо неякісності отриманого насіння не надходило. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Згідно п. 2.1.3. договору постачальник гарантує, що якість насіння підтверджується сертифікатом на насіння України. Свідоцтво на насіння надається покупцю після підтвердження його отримання зі складу – товарно-транспортна накладна, накладна, акт прийму-передачі насіння (п. 2.2.8 договору).

Суду позивачем надані копії відповідних сертифікатів на насіння ярої пшениці сорту „Рання-93”.

Згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд в ухвалі від 27.01.2010р. запросив у відповідача докази встановлення розбіжностей елітного насіння ярої пшениці сорту „Рання-93”, однак вимоги суду відповідачем не виконані.

Щодо приймання насіння, відбору проб насіння на аналіз, визначення кола осіб, уповноважених здійснювати контроль, аналіз якості та відповідності насіннєвого матеріалу, то ці питання регулюються Законом України "Про насіння і садивний матеріал" і Правилами експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядку оформлення заяв, що затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 08.07.2003 N 223.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про насіння і садивний матеріал” експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу проводиться на вимогу споживачів у лабораторіях Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспек-ції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції.

Згідно з п. 1.3 Правил, якщо споживач не впевнений у якості інформації, що зазначена у відповідних документах на придбане насіння та садивний матеріал, то на вимогу споживача здійснюється експертне визначення якості насіння.

Суду не надані відповідні експертні висновки.

При цьому згідно п. 4.8.4 ДСТУ 4138-2002 „Насіння сільськогосподарських культур” у разі перевіряння якості закупленого насіння проби відбирають не пізніше, як за 10 днів з часу завезення до господарства. Відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін.

За твердженням позивача проби за участю позивача для перевіряння якості насіння не відбирались.

Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється (ст. 22 Закону України „Про насіння і садивний матеріал”).

Згідно з актом від 17.04.2009р. обстежено стан посивів, та виявлено не рівномірність сходів, однак зазначений акт не є належним доказом встановлення розбіжностей ярої пшениці елітного насіння „Рання-93”, що була придбана відповідачем у позивача згідно до накладної № 5-06 від 03.03.2009р.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що актом від 10.07.2009р. на 51га посівів виявлено суміш трьох сортів (два остистої і один без остистої форми), попереднік – соя.

Відповідно зі змісту наданого відповідачем акту від 10.07.2009р. відповідач домовився зі зберігачем (ТОВ „Бучачагрохлібпром”) замість елітного насіння озимої пшениці сорту Веста у кількості 56,4т отримати насіння озимої пшениці сортів Фаворитка – 20т, Золотоволоса – 19,2т, Сакія – 17,4т. На 51га посівів виявлено суміш трьох сортів (два остистої і один без остистої форми), попереднік – соя.

Тобто, відповідач за власною ініціативою обміняв отримане від позивача насіння Веста на інше насіння у третьої особи. Таким чином, висіяне насіння ніякого відношення не має до отриманого від позивача насіння за договором поставки № 8-34 від 11.09.2008р.

Відповідач у відзиві вказав на понесені їм затрати у розмірі 109022,7 грн. При цьому відповідач жодним документом не підтвердив факт здійснення цих затрат.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 302645грн.58коп. не погашена до теперішнього часу.

Слід зазначити, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 302645грн.59грн., однак в матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 302645грн.58коп.

На підставі викладеного, задоволенню підлягає сума боргу в розмірі 302645грн.58коп.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору в розмірі 90793грн.67коп.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець сплачує продавцеві штраф в розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд здійснивши перерахунок штрафу, вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 90793грн.67коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 20, 22, 47, 49, 77, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Родник”, м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Родник” (за адресою: 87221, Донецька область, с.Стила, вул. Радянська, 5, ЄДРПОУ 13504972, р/р № 26008301783254 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” (за адресою: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, р/р26004300002502 в Першій Київській філії АКБ „Форум”, МФО 300948, ЄДРПОУ 30518866) суму основного боргу в розмірі 302645грн. 58 коп., штраф в розмірі 90793грн.67коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 3934 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194 грн. 28 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 10.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя