Рішення № 80747859, 25.03.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1330/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова

у складі: головуючого-судді Гедз Б.М.

при секретарі - Рущак Т.О.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з ДП «ЛДЗ «Лорта» на її користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати, в сумі 25 082, 16 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 01.10.1998 року перебувала у трудових відносинах з ДП «ЛТЗ «ЛОРТА», проте з квітня 2018 року їй не виплачувалася заробітна плата, у зв'язку з чим 15.08.2018 року була звільнена з роботи за власним бажанням. Однак, при звільненні з нею не було проведено розрахунку і вона звернулася до суду із заявою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Так, Залізничним районним судом м. Львова 25.09.2018 року видано судовий наказ про стягнення з відповідача на її користь 42 651,23 грн. боргу за нараховану, але невиплачену заробітну плату. Вказана заборгованість їй була виплачена 10.12.2018 року. Враховуючи, що з дати звільнення до дати розрахунку пройшло 82 робочих днів, тому просить стягнути з ДП «ЛДЗ «Лорта» на її користь за вказаний період 25 082, 16 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 28.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони (а.с. 13).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним у позові та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, на суму 19 698, 40 грн., зазначив, що дійсно при звільненні, зі ОСОБА_3 не було проведено розрахунку На підтвердження своїх доводів долучив довідку №106 від 19.03.2019 року, з якої вбачаться, що середньоденна заробітна плата позивача становить 246,23 грн., без урахування податків та зборів, а середньомісячний заробіток за час затримки заробітної плати становить на 06.12.2018 року за 80 робочих днів - 19 698 грн. 40 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працювала у ДП «ЛТЗ «Лорта» з 01.10.1998 року провідним бухгалтером та звільнена 15.08.2018 року за власним бажанням, на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці та копією наказу № 427к від 14.08.2018 року (а.с. 5-7).

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

А відповідно до ч.1 ст. 116 КУпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, судом встановлено, що при звільненні з позивачем не було здійснено розрахунку.

Так, Залізничним районним судом м. Львова 25 вересня 2018 року видано судовий наказ, у справі №462/5875/18, за яким стягнуто з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_3 42 651 грн. 23 коп. боргу за нараховану, але не виплачену працівникові заробітну плату.

Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області від 26.11.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №462/5875/18 виданого 25.09.2018 року (а.с. 10).

Випискою по картці АТ КБ «Приватбанк» підтверджується, що на рахунок ОСОБА_3 10.12.2018 року поступили кошти в сумі 42 651, 23 грн. (а.с. 11).

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як вбачається із роз'яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП України. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233Кодексу законівпро працюУкраїни у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.

Із долученої до матеріалів справи довідки про дохід №166 від 12.09.2018 року вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 за період з 01.06.2018 р. по 31.07.2018 року становить 305 грн. 88 коп., в т.ч. ПДФО та військовий збір (а.с.9).

При цьому, з довідки №106 від 19.03.2019 року, долученої представником відповідача вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить 246,23 грн., без урахування податків податків та зборів, а середньомісячний заробіток за час затримки заробітної плати становить на 06.12.2019 року за 80 робочих днів - 19 698 грн. 40 коп.

Оскільки даний розрахунок проведений у відповідності до зазначеного Порядку, то такий приймається судом.

Однак, враховуючи, що 10.12.2018 року ОСОБА_3 повністю було виплачено заборгованість по заробітній платі, а згідно довідки по нарахування середнього заробітку, виданої ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні нараховано за період з 15.08.2019 року по 06.12.2018р. (80 робочих днів) становить 19 698 грн. 40 коп., то дана сума підлягає збільшенню за один робочий день ( 19 698 грн. 40 коп. + 263 грн. 03 коп.) і становитиме 19944,63 грн.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебувала у трудових відносинах із відповідачем та при звільненні з нею було здійснено розрахунку по заробітній платі, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 19 944,63 грн. без урахування податків та обов?язкових платежів середнього заробітку за час затримки розрахунку.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 768,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1, код ЄДРПОУ 30162618 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 19944,63 грн. (дев‘ятнадцять тисяч дев‘ятсот сорок чотири гривні 63 коп.), без урахування податків та обов?язкових платежів.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», яке знаходиться за адресою: 79601, м. Львів, вул. Патона, 1, код ЄДРПОУ 30162618 на користь держави 768,40 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду – 27 березня 2019 року.

Суддя: (підпис) ОСОБА_4

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз