Ухвала суду № 80747282, 21.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10679/18 1-кс/335/2181/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря Шутіної Г.Ю., прокурора Хрущ П.В., слідчого Гусєвої Є.С., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, працевлаштована на АТ «Мотор-Січ» на посаді інженера - нормирувальника, має вищу освіту, не одружена, має на утриманні дитину, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судима,-

- підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне, в порушення вимог ст.ст. 25 Закону України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори”, зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах та у не встановлений час з метою збуту незаконно придбала психотропну речовину – метамфітамін, яку зберігала з метою збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2.

27.02.2019 року о 15:40 год. ОСОБА_1 знаходячись біля Центральної прохідної ПАТ «Мотор Січ», за адресою: м. Запоріжжя пр. Моторобудівників, 15, збула залученій до проведення оперативної закупки ОСОБА_4, один полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 7-386 від 04.03.2019, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфітамін, масою 0,3947 г., в перерахунку на основу.

Таким чином, ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами незаконно збула зазначену психотропну речовину ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та збут психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне, в порушення вимог ст.ст. 25 Закону України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори”, зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини, за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, діючи умисно, повторно при невстановлених слідством обставинах та у не встановлений час з метою збуту незаконно придбала психотропну речовину – метамфітамін, а у подальшому зберігала її при собі з метою збуту.

Так, 19.03.2019 року, в період часу з 10:05 години до 11:03 години під час огляду місця події у приміщенні кімнати особистого огляду центральної прохідної АТ «Мотор Січ», у сумці ОСОБА_1 виявлено та вилучено один поліетиленовий крафт-пакет з порошковидною речовиною рожевого кольору, загальною вагою 0,64 гр., яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №7-497 від 20.03.2018, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якого обмежено метамфітамін, масою 0,091 г.

Таким чином, у вказаному крафт-пакеті знаходиться психотропна речовина, обіг якого обмежено – метамфітамін, який ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами зберігала при собі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне зберігання психотропних речовин, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколи огляду; показаннями свідків; протоколом обшуку; висновками експертів; матеріали проведення слідчих негласних дій;

19.03.2019 о 11 годині 03 хвилин ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

20 березня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що є підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1,2, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може не законно впливати на свідків.

Застосування більш м’якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання покладених на підозрювану ОСОБА_1 процесуальних обов’язків,оскільки характер його поведінки свідчить про можливі наміри переховуватись від органу досудового слідства та суду, що вказує на можливе порушення вказаного запобіжного заходу.

З метою захисту громадян і суспільство від злочинних посягань та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали з викладених у ньому підстав.

Підозрюваната її захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, просили відмовити у задоволенні клопотання, вважають що різки на які посилається слідчий не доведені та не обґрунтовані. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_4 з реєстру досудових розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні слідчого.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 її вік, міцність соціальних зв”язків, стан здоров”я, та дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, заміжня, має на утриманні неповнолітню доньку, непрацездатну матір та батька, офіційно працевлаштована на АТ „ Мотор – Січ” , раніше не судима.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув”язнення.

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 стороною захисту надано достатньо доводів про те, що застосування більш м’якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні слідчим та наведено прокурором у судовому засіданні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.

Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає не доведеним, що більш м”який запобіжний захід буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваної ОСОБА_1 більш м”якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати своє житло цілодобово та покласти на неї обов”язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_1 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Застосування більш м”яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.

Визначаючи коло обов’язків, які слід покласти на підозрювану, з урахуванням умов домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки: не залишати цілодобово місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 а кв.35, без дозволу слідчого, прокурора, суду; з’являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час, утриматися від спілкування зі свідками, підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, до 20.05.2019 року.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3– залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту шляхом заборони ОСОБА_1 цілодобово залишати житло за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова,5 а кв.35 строком на 2 місяці до 20 травня 2019 року.

Роз”яснити підозрюваній ОСОБА_1, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з”являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї обов’язків.

Покласти на ОСОБА_1, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов’язки:

- не залишати цілодобово місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 а кв.35, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- з’являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час.

- утриматися від спілкування зі свідками, підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

В разі невиконання покладених на ОСОБА_1 обов’язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Звільнити ОСОБА_1 з - під варти в залі суду негайно.

Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії вказаної ухвали до 20 травня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Воробйов