Рішення № 8074597, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 43/302                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Професіонал”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія”, м. Донецьк

про стягнення 21356,48грн. суми боргу з урахуванням інфляції, 6570,86грн. пені, 864,02грн. суми 3% річних

Представники сторін:

від позивача: представник з’явився, однак свої повноваження не підтвердив

від відповідача: представник не з’явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Професіонал”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія”, м. Донецьк, про стягнення 21356,48грн. суми боргу з урахуванням інфляції, 6570,86грн. пені, 864,02грн. суми 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на розробку проектної документації №23/10-07/1 від 23.10.07р., в частині оплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України.

В підтвердження своїх вимог позивачем надано договір на розробку проектної документації №23/10-07/1 від 23.10.07р., кошториси на розробку проектної документації на робочий проект, акти виконаних робіт на розробку проектної документації на робочий проект за грудень 2007р. у сумі 14095,75грн., за лютий 2008р. у сумі 18543,11грн., рахунки №773 выд 21.11.07р. у сумі 16319,42грн., №157 від 18.02.08р. у сумі 16319,44грн., платіжне доручення №230 від 16319,42грн.

Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 11.12.09р., 28.12.09р.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/537 від 03.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код - 32831757) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові та договорі.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія” (замовник) та Приватним підприємством “Професіонал” (виконавець), на підставі ліцензії с.АВ №319770 від 07.06.07р., виданої Державним департаментом пожежної безпеки МНС України та ліцензії с.АБ №204071 від 19.07.05р., виданої Державним комітетом України з будівництва та архітектури, був укладений договір на розробку проектної документації №23/10-07/1.

Згідно пункту 1.1. та підпунктів 1.1.1., 1.1.2. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати роботи з розробки проектної документації на робочий проект системи автоматичної пожежної сигналізації, з розробки проектної документації на робочий проект системи пожежогасіння на об`єкті: Торгівельний комплекс по вул. Кармелюка в Центрально-Міському районі м. Макіївки.

Проектна документація, яка є предметом договору, повинна відповідати завданню на її розробку, та гарантується дотримання вимог діючих Будівельних Норм та Правил (пункт 1.2. договору).

Вартість розробки проектної документації визначається у відповідності з кошторисною документацією (Додатки №1, №2) та складає: 32638,86грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5439,81грн. (пункт 2.1 договору).

Відповідно пункту 2.2 договору замовник протягом 5 банківських днів після підписання договору згідно виставленого рахунку здійснює 50% оплату суми вказаної в п.2.1. договору.

Згідно пункту 2.3. договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту здачі-прийомки виконаних робіт протягом 5 банківських днів після підписання вищевказаного акту.

Прийомка та оцінка якості робіт здійснюється у відповідності з технічним завданням та оформлюється актом здачі-прийомки проектної документації (пункт 3.2. договору).

Дійсний договір діє з дати його підписання до повного завершення зобов`язань сторонами (пункт 6.2. договору). Для дострокового припинення дії договору кожна із сторін повинна письмово повідомити іншу сторону про причини припинення дії договору. За взаємною домовленістю визначається порядок компенсації понесеної шкоди (пункт 6.4. договору). У разі несвоєчасного (більше одного місяця з моменту підписання даного договору) перерахування замовником оплати, даний договір припиняє свою дію (пункт 6.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК УКраїни) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ст.324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписом ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт, порядок оплати і порядок прийняття робіт за договором та, що на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Як встановлено судом позивачем виконані роботи з розробки робочих проектів системи автоматичної пожежної сигналізації та системи пожежогасіння на об`єкті: Торгівельний комплекс по вул. Кармелюка в Центрально-Міському районі м. Макіївки відповідно до умов договору №23/10-07/1 від 23.10.07р., що підтверджується актами виконаних робіт на розробку проектної документації на робочий проект за грудень 2007р. у сумі 14095,75грн., за лютий 2008р. у сумі 18543,11грн. Вартість робіт склала 32638,86грн.

Вказані акти підписані представниками сторін з прикладанням фірмових печаток підприємств без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами пункту 2.3. договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту здачі-прийомки виконаних робіт протягом 5 банківських днів після підписання вищевказаного акту.

Як вбачається з досліджуваних актах, на останніх відсутні конкретні дати їх складання, з боку відповідача не проставлені дати їх підписання, а з боку позивача дати проставлені вручну, що не може бути прийнято судом, оскільки такі написи припускають ймовірність їх проставлення не в момент підписання обома сторонами актів та не є безперечними доказами підписання актів саме 21.12.07р. та 20.02.08р. відповідно. Натомість, оскільки досліджувані акти виконаних робіт за грудень 2007р. та за лютий 2008р., то за висновками суду датами їх підписання сторонами слід вважати 31.12.07р. та 29.02.08р. відповідно.

Таким чином відповідач був зобов`язаний здійснити з позивачем остаточний розрахунок до 10.01.08р. та 07.03.08р. відповідно.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав неналежним чином, виконані роботи оплатив частково в розмірі 16319,42грн., що підтверджується платіжним дорученням №230 від 04.12.07р., тому за ним рахується борг у розмірі 16319,44грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати боргу у розмірі 16319,44грн. відповідач до матеріалів справи не надав.

Тому, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 16319,44грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 4.2. договору визначено, що за недотримання встановлених умовами договору строків завершення робіт та здійснення розрахунків за виконані роботи кожна із винних сторін сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за договором за кожен день прострочки.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов’язань, порушення строків оплати вартості виконаних робіт, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі 6570,86грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за договором за кожен день прострочки. Період нарахування з 25.02.08р. по 01.12.09р.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 864,02грн. та індекс інфляції у розмірі 5037,04грн., де періоди нарахування з 25.02.08р. по 01.12.09р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, з огляду на таке:

За висновками суду днем оплати виконаних підрядних робіт за актом за лютий 2008р. є 07.03.08р., таким чином прострочення відповідачем грошового зобов’язання починається з 08.03.08р.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем перевищено встановлений законом строк нарахування пені, за висновками суду нарахування пені можливе з 08.03.08р. по 05.09.08р.

З урахуванням викладеного, розмір пені, який є арифметично вірним складає 1853,10грн.

Водночас, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних та індексу інфляції, оскільки днем оплати вартості виконаних підрядних робіт є 07.03.08р., то прострочення відповідачем грошового зобов’язання починається з 08.03.08р.

Враховуючи викладене, розмір 3% річних, який є арифметично вірним складає 849,30грн., розмір індексу інфляції – 4704,32грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, те, що при нарахуванні пені, 3% річних та індексу інфляції позивачем невірно визначено період нарахування, а також, те, що згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 09.06.08р. за відповідачем на користь позивача рахується кредиторська заборгованість, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 23726,16грн.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.193, 232, 324 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 887 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Професіонал”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія”, м. Донецьк про стягнення 21356,48грн. суми боргу з урахуванням інфляції, 6570,86грн. пені, 864,02грн. суми 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛЬТРА”-будівельна компанія” (83022, м. Донецьк, вул. Вуглегірська, Будинок Побуту, ідентифікаційний код 32831757; п/р 26003060059991 в ДРУ ЗАТ КБ “ПриватБанк” відділення Меркурій м. Донецька, МФО 335496) на користь Приватного підприємства “Професіонал” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 41/522; ідентифікаційний код 32644296, п/р 26005051701654 Донецьке РУ “ПриватБанк”, МФО 335496) суму боргу у розмірі 16319,44грн., індекс інфляції у розмірі 4704,32грн., 3% річних у розмірі 849,30грн., пеню у розмірі 1853,10грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 236,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 193,52грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.

2 – сторонам,

1 –у справу.