Рішення № 80745961, 19.03.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3660/18

Провадження № 2/309/290/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ОСОБА_2 відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 01.07.2014 року ОСОБА_2 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8768,81 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості відповідачем повинно здійснюватись починаючи із 1 по 25 число кожного місяця.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом із запропонованими АТ КБ «Приват банк» умовами та правилами, тарифами складають між ним та банком кредитний договір, підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п.1.1.3.2.11 Умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 19.10.2018 року має заборгованість в сумі 28149,60 грн., з яких: 7268,83 грн. – тіло кредиту; 3,18 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 13956,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до пункту 2.2. генеральної угоди – 6921,59 грн.

АТ КБ «Приват банк» просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 01.07.2014 року у розмірі 28149,60 грн.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився. До суду подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

23.01.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 подала відзив на позов. В обґрунтування заперечень зазначила, що до матеріалів позовної заяви не додано жодного договору або анкети – заяви, які б підтверджували існування яких-небудь договірних відносин між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приват банк». ОСОБА_2 не звертався до у 2014 році до АТ КБ «Приват банк» щодо надання йому кредитного ліміту на платіжну картку або іншого кредиту. Матеріали позовної заяви не містять інформації щодо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 отримував яку-небудь кредитну картку, номер кредитної карти, ліміту грошових коштів, які містилися на кредитній карті. Доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.07.2014 року станом на 19.10.2018 року не являється належним та допустимим доказом у справі, оскільки не підписаний, відсутнє прізвище та ініціали уповноваженої особи банку, не зазначена посада, відсутній примірник довіреності, виданої на вказану особу щодо видачі (підписання) відповідного розрахунку, відсутні дані рахунку по якому відбувається нарахування боргу, проценти тощо. Представлена АТ КБ «Приват банк» анкета – заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банку» не являється підставою виникнення яких-небудь договірних зобов’язань між позивачем та відповідачем. Крім того, з розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.07.2014 року нібито укладеного між АТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_2 вбачається, що у період із 0107.2014 року по 19.10.2018 року жодних коштів для погашення кредиту у графі «сума погашення за наданим кредитом» не значиться. Позовна заява подана до суду 21.1.2018 року, нарахування штрафу, пені за період із 01.07.2014 року по 19.10.2018 року подано позивачем після закінчення строку давності на звернення Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні позову у зв’язку із безпідставністю позовних вимог та пропуском строку позовної давності.

21.02.2019 року представником позивача АТ КБ «Приват банк» ОСОБА_3 подано відповідь на відзив в якому зазначено, що банком подано докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов’язань відповідачем ОСОБА_2: копію кредитного договору; розрахунок заборгованості; паспортні дані відповідача за якими було оформлено кредитний договір та виписку по рахунку. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, частково погашав заборгованість за договором і продовжував користуватись кредитними коштами. В розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені»фактично зазначено лише пеню. Оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено. Згідно умов договору строк виконання зобов’язань спливає 31.01.2015 року. Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором – 01.12.2018 року до спливу строку позовної давності. Обставини, наведені представником відповідача у відзиві на позов не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов’язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та вимоги позову підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 01.07.2014 року ОСОБА_2 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8768,81 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості відповідачем повинно здійснюватись починаючи із 1 по 25 число кожного місяця.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Із представленого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором вбачається, що позивачем здійснено нарахування заборгованості станом на 19.10.2018 року має заборгованість в сумі 28149,60 грн., з яких: 7268,83 грн. – тіло кредиту; 3,18 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 13956,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штраф, відповідно до пункту 2.2. генеральної угоди – 6921,59 грн. відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Умовами Договору про надання банківських послуг, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 подано відзив на позов та заявлено клопотання про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв’язку із безпідставністю позовних вимог та пропуску строку позовної давності.

Як вбачається із п. 1.1.2 генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов і правил пред’явлення продукту кредитних карт від 01.07.2014 року, укладеного між ПАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_2 заборгованість по договору із дати підписання Генеральної угоди становить 7380,56 грн., кінцева дата погашення заборгованості по кредиту – 31.01.2015 року. (а.с. 10). Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості за вказаною угодою 05.12.2018 року. Отже, застосування строків позовної давності може бути в частині стягнення пені відповідно до вимог ст. 258 ЦК України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Суд констатує, що позивачем проведено нарахування пені за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 01.07.2014 року, укладеною між ПАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_2 за весь період кредитних відносин. Розмір же заборгованості за пенею яка підлягає до стягнення із відповідача на користь АТ КТ КБ «Приват банк» по вказаному договорі у відповідності до вимог ст. 258 ЦПК України за один рік становить 3201 грн., оскільки представником відповідача заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідачем ОСОБА_2 не спростовано існування заборгованості за кредитним договором б/н від 01.07.2014 року.

За таких обставин, оцінивши встановлені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 1762,00 грн. судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, 256, 258, 261, 509, 525, 526, 549, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов АТ КБ «Приват банк» задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 липня 2014 року у розмірі 10473,01 грн. станом на 19.10.2018 року та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення буде виготовлено 24 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_4

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_4