Ухвала суду № 80740030, 25.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/293/19 Справа № 712/14986/18 Категорія: ч.2 185, ч.3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського арайонного суду м.Черкаси від 13 грудня 2018 року, яким

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого:

АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 16.02.2015 року Смілянським РС Черкаської області за ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Перегляд вироку 10.09.2015 року Ленінським РС м. Кіровоград, постанова за ст. 82 КК України не відбута частина покарання 1 рік 8 місяців 4 дні позбавлення волі замінено на обмеження волі. Звільнений 22.01.2016 року постановою Олександрівського РС Кіровоградської області 14.01.2016 року.

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України в вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України в вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, кінцево визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахується з 13.12.2018 року, зарахувавши термін попереднього ув’язнення з 08.09.2018 року по 13.12.2018 року включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишений без змін у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Держави процесуальні витрати за проведення по справі судово-товарознавчих експертиз № 8/902, 8/768, 8/767, 8/903, 8/906, 8/904, а всього на загальну суму 3 432,00 грн.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7В, визнанний винним та засуджений за те, що він 20 грудня 2017 року, точного часу не встановлено, повторно, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказська, 196/1, через вхідну хвіртку, та з приміщення сараю, двері якого відсутні, що розміщений на території вказаного домоволодіння, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме бензопилу марки «Stihl MS 180», яка належить ОСОБА_8, що згідно висновку експерта №8/906 від 23.11.2018 вартість якої становить 2402 гривень 66 копійок. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власні потреби, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_8 на вказану суму.

Він же, повторно, маючи заздалегідь виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, 28 лютого 2018 року точного часу не встановлено, через вхідну хвіртку пройшов до середини домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, провул. І. Гука, 2, де за допомогою ключа який перебував у дверях відчинив останні та проник до середини житлового будинку, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки «Asus VivoBook Max D541», що належить ОСОБА_9, згідно висновку експерта №8/904 від 26.11.2018 вартість якого становить 6498 гривень 33 копійки. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину зник, та розпорядився ним на власні потреби, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_9 на вказану суму.

Він же, повторно, маючи заздалегідь виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, 05 березня 2018 року точної години не встановлено, пройшов через вхідну хвіртку до середини домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. В. Галви, 14/1, де за допомогою ключа, який знайшов в приміщенні сараю, шляхом відчинення вхідних дверей відчинив їх та таким чином проник до середини житлового будинку, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки «НР» вартістю 2700 гривень, золотим ланцюжком вагою 5 грам вартістю 3500 гривень, золотою каблучкою вагою 4 грами вартістю 3000 гривень, золотим хрестиком вагою 2 грами вартістю 1500 гривень, що належать ОСОБА_10. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину зник, та розпорядився ним на власні потреби, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_10 на загальну суму 10700 гривень.

Він же, повторно, маючи заздалегідь виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, 14 березня 2018 року, точного часу не встановлено, через вхідну хвіртку пройшов до середини домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Пушкіна, 108, де зайшов до житлового будинку, двері якого були не зачинені, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки «Acer Aspire ES 15 ES1-533 (NX.GFTEU.044), що належить ОСОБА_11), згідно висновку експерта №8/902 від 26.11.2018 вартість якого становить 4150,00 гривень. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину зник, та розпорядився ним на власні потреби, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_11 на вказану суму.

Він же, повторно, маючи заздалегідь виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, 24.03.2018 року, близько 21 год. 30 хв. прийшов до будинку, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 173 з метою заволодіння чужим майном, впевнившись, що в будинку нікого не має, шляхом вилому вхідних дверей плечем, проник до будинку, який належить на праві власності ОСОБА_12 та перебуваючи в будинку заволодів грошовими коштами в сумі 500 доларів США, які станом на 24.03.2018 за курсом Національного банку України становлять 13125 гривень, ноутбуком «Lenovo» чорного кольору вартістю 20000 гривень, мобільним телефоном «iFone 4S» білого кольору, ринкова вартість якого згідно висновку експерта №8/767 від 24.09.2018 становить 1299 гривень 66 копійок, мобільним телефоном «Sony Хреrіа С6902» чорного кольору, який згідно висновку експерта №8/768 від 21.09.2018 ринкова вартість якого становить 1918 гривень 67 копійок, які належать потерпілій після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим завдав матеріальних збитків потерпілій на загальну суму 36343 гривень 33 копійки.

Він же, повторно, маючи заздалегідь виниклий умисел на викрадення чужого майна, 04 травня 2018 року, точного часу не встановлено, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Черкаси, провул. П. Бурлая, 1, через вхідну хвіртку, та з гаражного приміщення, який розміщений на території вказаного домоволодіння, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки «Lenovo G700», вартістю 15000 гривень, чоловічу сумку із шкірозамінника вартістю 300 гривень, які належить ОСОБА_13, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власні потреби, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_13 на загальну суму в розмірі 15300 гривень.

Він же, повторно, 06 липня 2018 року, близько 23 години перебуваючи в маршрутному автобусі №25 сполученням «Руставі-площа 700 річчя», впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах що виключають очевидність, за раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів дістав із чоловічої сумки мобільний телефон марки «Huawei Y625», який належить ОСОБА_14, вартість якого згідно висновку експерта №8/903 від 23.11.2018 становить 1200 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник та в подальшому використовував особисто для спілкування, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_14 на загальну вказану суму.

В апеляційних скаргах:

- прокурор, просить вирок суду скасувати через неправильне застосування судом першої інстанції ЗУ про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.3 ст.15 – 4 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити до відбуття - 4 роки позбавлення волі.

- обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з доповненням просить вирок суду скасувати. Матеріали кримінального провадження стосовно нього, які знаходяться в Черкаському районному суді та дане кримінальне провадження по якому був винесений незаконний вирок Соснівського районного суду м.Черкаси обєднати в одне провадження та направити для розгляду до Черкаського районного суду Черкаської області. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції поставив його перед фактом розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, з чим категорично він не згоден. Від головуючого судді районного суду та захисника ОСОБА_15 на нього був здійснений тиск, який був обумовлений тим, що в разі відмови від спрощеного розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції призначить йому максимальне покарання, яке передбачено за даний злочин.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який не підтримава свою апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримку доводів своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України досліджені повно, всебічно і об’єктивно.

Так, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, зокрема технічного запису судового засідання від 12.12.2018 року, перед прийняттям рішення про дослідження доказів у передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України порядку, суд попередньо з’ясував у обвинуваченого, та інших учасників судового провадження обставини, які закріплені в цьому законі, роз’яснивши при цьому чітко і зрозуміло обвинуваченому ОСОБА_7 наслідки передбачені ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_7 на питання суду відповів, що дані наслідки зрозумілі і він погоджується саме на такий порядок розгляду кримінального провадження. При цьому в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 визнав вину повністю по всім епізодам крадіжки.

Даних, які б свідчили про неналежне виконання судом вимог ч.3 ст.349 КПК України щодо роз’яснення порядку і наслідків розгляду кримінального провадження в передбаченому вище порядку, не встановлено.

За таких обставин суд обґрунтовано розглянув кримінальне провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідження характеризуючи даних, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким, у тому числі обвинуваченим та його захисником не оспорювались і проти дослідження доказів в зазначеному порядку ніхто не заперечував.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність скасування вироку для подальшого об’єднання даної справи із справою щодо ОСОБА_7, яка знаходиться на розгляді в Черкаському районному суді, є необґрунтовані та не засновані на законі, при цьому судом при розгляді справи не допущено порушень вимог ст.217, 334 КПК України.

Що стосується апеляційної скарги прокурора на м’якість призначеного ОСОБА_7 покарання, дані доводи є безпідставними.

При призначенні покарання суд першої інстанції дотримався вимог ст.65, 66, 67 КК України, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, активно сприяв розкриттю злочину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, кількість епізодів злочинної діяльності, з урахуванням пом’якшуючих обставин покарання та за відсутністю обтяжуючих обставин, районний суд в межах санкцій ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із врахуванням вимог ст.70 КК України остаточно призначив до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, тому апеляція прокурора, яка зводиться про призначення покарання лише на 6 місяців більше, задоволенню не підлягає, тим більше прокурор в апеляційній інстанції не підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує роз’яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права — є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України”.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу, які були б підставою для скасування або зміни вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення вироку без змін, а апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_7 – залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.12.2018 року стосовно ОСОБА_7

– залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим в той самий строк, з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :