Рішення № 8073957, 12.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 лютого 2010 р.           Справа 2/32-10

за позовом: Приватного підприємства Агрофірми "Лани Поділля", вул. Шевченка, 50-а, с. Парпурівці, Вінницький район, Вінницька область

до: Немирівського районного відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", вул. Леніна, 171, м. Немирів, Вінницька область

про стягнення 1239893,3 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Бурко В.Р. - за довіреністю;

          відповідача : Гавришко М.С. - в.о. голови правління ВАТ "Райагрохім".

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Немирівського районного відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" на користь Приватного підприємства Агрофірми "Лани Поділля" 1 239 893,30 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.02.2010 р.

В судовому засіданні 12.02.2010 року представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях, наданих суду, позов визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позов мотивовано тим, що Приватне підприємство Агрофірма "Лани Поділля" на підставі видаткових накладних: № РН-0000028 від 21.01.2009 р. на загальну суму 27 097,44 грн; № РН-0000101 від 30.01.2009 р. на загальну суму 672 000 грн; № РН-0000133 від 26.02.2009 р. на загальну суму 331,8грн; № РН-0000140 від 27.02.2009 р. на загальну суму 16 096,15 грн; № РН-0000145 від 27.02.2009 р. на загальну суму 3 357,6 грн; № РН-0000333 від 25.05.2009 р. на загальну суму 550 грн; № РН-0000348 від 28.05.2009 р. на загальну суму 1 800 грн; № РН-0000379 від 28.05.2009 р. на загальну суму 21 136,8 грн; № РН-0000300 від 02.06.2009 р. на загальну суму 560 грн; № РН-0000384 від 16.06.2009 р. на загальну суму 240 грн; № РН-0000402 від 22.06.2009 р. на загальну суму 7854 грн; № РН-0000404 від 22.06.2009 р. на загальну суму 9192 грн; № РН-0000406 від 23.06.2009 р. на загальну суму 265 грн; № РН-0000410 від 26.06.2009 р. на загальну суму 6 450 грн; № РН-0000428 від 13.07.2009 р. на загальну суму 220 грн; 16) № РН-0000454 від 03.07.2009 р. на загальну суму 14 499,9 грн; № РН-0000521 від 14.09.2009 р. на загальну суму 4 032 грн; № РН-0000508 від 21.08.2009 р. на загальну суму 15 166,92 грн; № РН-0000481 від 26.08.2009 р. на загальну суму 285,91 грн; № РН-0000533 від 31.08.2009 р. на загальну суму 1864,49 грн; № РН-0000538 від 28.09.2009 р. на загальну суму 60 130,96 грн; № РН-0000546 від 21.09.2009 р. на загальну суму 295,8 грн; № РН-0000557 від 25.09.2009 р. на загальну суму 3120 грн; № РН-0000563 від 28.09.2009 р. на загальну суму 10 650,41 грн; № РН-0000569 від 30.09.2009 р. на загальну суму 5 913,29 грн; № РН-0000640 від 30.12.2009 р. на загальну суму 14 333,04 грн; поставило Немирівському районному відкритому акціонерному товариству по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" товар на загальну суму 897443,51 грн.

Також, по розрахункам за 2008 рік відповідачем була не оплачена поставка товару на суму 824,7 грн.

Оплату за поставлені товарно-матеріальні цінності відповідач провів частково, а саме, перераховував позивачу на поточний рахунок 3120,00 грн (банківська виписка 0000344 від 25.09.2009 р.).

Крім того, позивач протягом 2009 року надав відповідачу безвідсоткову тимчасову матеріальну допомогу, строк користування якою закінчився 31.12.2009 року, а саме, перераховував відповідачу на поточний рахунок: 1) 5000 грн. (банківська виписка 0000179 від 19.05.2009 р.); 2) 15000 грн. (банківська виписка 0000193 від 27.05.2009 р.); 3) 20000 грн (банківська виписка 0000210 від 09.06.2009 р.); 4) 25000 грн. (банківська виписка 0000249 від 16.07.2009 р.); 5) 5000 грн. (банківська виписка 0000265 від 30.07.2009 р.); 6) 20000 грн (банківська виписка 0000295 від 19.08.2009 р.); 7) 20000 грн. (банківська виписка 0000428 від 27.11.2009 р.); 8)          40000 грн. (банківська виписка 0000441 від 11.12.2009 р.); 9) 10000 грн. (банківська виписка 0000442 від 14.12.2009 р.); 10) 10000 грн. (банківська виписка 0000458 від 29.12.2009 р.); 11) 5000 грн. (банківська виписка 0000448 від 18.12.2009 р.). Всього було перераховано відповідачу 175000 грн. фінансової допомоги.

В свою чергу, протягом 2009 року відповідачем надавалися позивачу послуги та ТМЦ, пов'язані з господарською діяльністю останнього на території Немирівського району, а саме: по акту УСО - 000002 від 16.02.2009 відповідач надав послуги на суму 8 146,74 грн; по акту УСО - 000038 від 16.02.2009 відповідач надав послуги на суму 2 041,2 грн; по акту УСО - 000068 від 06.03.2009 відповідач надав послуги на суму 1 326 грн; по накладній № ПН-0000131 від 05.05.2009 відповідач надав ТМЦ на суму 27 183 грн; по акту УСО - 000274 від 10.08.2009 відповідач надав послуги на суму 4 997,1 грн; по акту УСО - 000285 від 26.08.2009 відповідач надав послуги на суму 999,42 грн; по акту УСО - 000284 від 27.08.2009 відповідач надав послуги на суму 2378,22 грн; по акту УСО - 000302 від 22.09.2009 відповідач надав послуги на суму 565,5 грн; по акту УСО - 000301 від 29.09.2009 відповідач надав послуги на суму 648 грн; по акту УСО - 000330 від 22.10.2009 відповідач надав послуги на суму 409,5 грн; по акту УСО - 000332 від 28.10.2009 відповідач надав послуги на суму 648 грн; по акту УСО - 000346 від 28.10.2009 відповідач надав послуги на суму 10 746 грн; по акту УСО - 000364 від 20.11.2009 відповідач надав послуги на суму 1684,8 грн; по акту УСО - 000345 від 30.11.2009 відповідач надав послуги на суму 648 грн; по акту УСО - 000386 від 01.12.2009 відповідач надав послуги на суму 468 грн; по акту УСО - 000373 від 22.12.2009 відповідач надав послуги на суму 5 906,4 грн; по акту УСО - 000378 від 25.12.2009 відповідач надав послуги на суму 648 грн.

Оплату за надані послуги та ТМЦ позивач проводив наступним чином: 1) 4000 грн (банківська виписка 00000049 від 09.01.2009 р.); 2) 79 000 грн (банківська виписка 0000024 від 29.01.2009 р.); 3) 25 000 грн (банківська виписка 0000249 від 16.07.2009 р.); 4) 33 000 грн (банківська виписка 0000039 від 19.02.2009 р.); 5) 16 000 грн (банківська виписка 0000061 від 05.03.2009 р.); 6) 13 000 грн (банківська виписка 0000129 від 15.04.2009 р.); 7) 10000 грн (банківська виписка 0000144 від 24.04.2009 р.); 8) 15 000 грн (банківська виписка 0000160 від 07.05.2009 р.); 9) 16 500 грн (банківська виписка 0000176 від 15.05.2009 р.).

На підставі вищевикладеного, а також, враховуючи переплату позивача відповідачу за послуги та ТМЦ за 2008 рік на суму 52 688,97 грн, станом на 01.01.2010 року переплата позивача за надані послуги та ТМЦ становить 169 745,09 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1239893,30 гривень, що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України 28.01.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості в сумі 1239893,30 грн. за поставлений товар.

Однак, зазначена вимога була залишена без відповіді відповідачем, а розрахунку з позивачем так і не було проведено.

В зв"язку з наведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст.11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов’язку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар у повному обсязі.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи.

Поряд з цим, між сторонами виникли відносини з приводу виконання умов договору №1 від 18.05.2009 року про надання безвідсоткової тимчасової фінансової допомоги, взяті на себе зобов"язання по якому відповідач належним чином не виконав, чим заборгував позивачу 175000,00 грн.

Отож, відповідач в порушення умов договору та норм закону не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар та надану фінансову допомогу, а також не повернув позивачу зайво сплачені грошові кошти в сумі 169745,09 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 1239893,30 грн., про що свідчить підписаний сторонами Акт звірки взаєморозрахунків, а також відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1 239 893,30 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 29.01.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 1 239 893,30 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 612, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Немирівського районного відкритого акціонерного товариства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", вул. Леніна, 171, м. Немирів, Вінницька область (ідентифікаційний код - 05487538) на користь Приватного підприємства Агрофірми "Лани Поділля", вул. Шевченка, 50-а, с. Парпурівці, Вінницький район, Вінницька область (ідентифікаційний код - 31576351, п/р 26008803 у філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО- 302623) 1 239 893,30 грн. - боргу, 12 398,93 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 лютого 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПП Агрофірма "Лани Поділля", вул. Шевченка, 50-а, с. Парпурівці, Вінницький район, Вінницька область

3 - відповідачу - Немирівському районному відкритому акціонерному товариству по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", вул. Леніна, 171, м. Немирів, Вінницька область