Рішення № 8073952, 11.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 лютого 2010 р.           Справа 5/359-09

за позовом:.Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", м. Київ

до:СТОВ "Камсит", с. Кам"яногірка Іллінецького р-ну ВІнницької області

про стягнення 1263692,74 грн.

Cуддя

Cекретар судового засідання

за участю представників:

          позивача : Буханько Л.В., довіреність від 27.01.10 р.

          відповідача : Гораєвський І.Л., довіреність від 27.091.10 р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду подано позовну заяву Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт", м. Київ до СТОВ "Камсит", с. Кам"яногірка Іллінецького р-ну ВІнницької області про стягнення 1263692-74 грн.

В позовній заяві позивача посилається на такі обставини.

27.12.2005 року господарським судом міста Києва було винесено рішення у справі № 32/592, згідно з яким вирішено розірвати договір про уступку права вимоги від 25.03.2004 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк розвитку малого та середнього бізнесу "Антарес», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство Торговельно-фінансовий банк «Контракт», і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Камсит»з дня набрання чинності рішення суду, та стягнути з відкритого акціонерного товариства Торговельно-фінайсового банку «Контракт»(скорочене найменування- ВАТ ТФБ «Контракт», надалі - Позивач) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камсит»(скорочене найменування - СТОВ «Камсит», надалі - Відповідач) 1 251 064,10 грн. сплачених грошових коштів, 12 510,64 грн. державного мита та 118,00 грн. з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі №32/592 залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 року та Постановою Вищого господарського суду України України від 28.03.2006 року. 07.04.2006 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі № 32/592 Господарським судом міста Києва було видано наказ № 32/592 про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»на

користь СТОВ «Камсит» 1 251 064,10 грн. сплачених грошових коштів, 12 510, 64 грн. державного мита і 118,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 17.04.2006 року меморіальними ордерами № 38-1 на суму 12 510,64 грн., № 38-2 від на суму 118,00 грн. та № 238-3 на суму 1 251 064,10 грн. Позивачем було перераховано на поточний рахунок СТОВ «Камсит»№9260041672980, відкритий в ВАТ ТФБ «Контракт», МФО 322465 відшкодування державного мита в розмірі 12 510,64 грн., відшкодування послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процессу в розмірі 118,00 грн., відшкодування грошових коштів у розмірі 1 251 064,10 грн. При цьому призначенням платежу у вищезазначених меморіальних ордерах було зазначено «добровільне відшкодування грошових коштів згідно рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі №32/592». У зв'язку з зарахуванням вищезазначених сум на рахунок СТОВ «Камсит», державним виконавцем Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Гріненко Л.І. 20.04.2006 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка була затверджена начальником Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Якимовським М.М. 20.04.2006 року.

24.05.2006 року начальником Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Якимовським М.М. була винесена постанова, якою скасовується постанова державного виконавця № 87/14 від 20.04.2006 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 32/592 від 07.04.2006 року Господарського суду міста Києва про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»боргу 1 263 692,74 грн. на користь СТОВ «Камсит»та зобов'язано державного виконавця відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». 24.05.2006 року державним виконавцем Гріненко Л.І. була винесена постанова №87/14 про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 32/592 від 07.04.2006 року Господарського суду міста Києва про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»боргу 1 263 692,74 грн. на користь СТОВ «Камсит». 07.11.2006 року Державною виконавчою службою у Подільському районі міста Києва (платіжна вимога № 287/14 від 02.11.2006 року) було примусово стягнено з ВАТ ТФБ «Контракт»грошові кошти в сумі 1 390 062,01 грн. ( в тому числі виконавчий збір -126 369,27 грн.) згідно наказу Господарського суду міста Києва від 07.04.2006року №я32/592 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі №32/592. Таким чином, грошові кошти в сумі 1263 692,74грн. були стягнуті Державною виконавчою службою у Подільському районі міста Києва з ВАТ ТФБ «Контракт» на користь СТОВ «Камсит» після сплати ВАТ ТФБ «Контракт»зазначеної суми в добровільному порядку без будь-яких правових підстав для такого стягнення, ВАТ ТФБ «Контракт»до Господарського суду міста Києва була подана скарга на дії Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва під час виконання наказу Господарського суду міста Києва №32/592 від 07.04.2006 року, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва №32/592 від 27.12.2005 року, яким було розірвано договір про уступку права вимоги від 25.03.2004 року, укладений між ВАТ АКБ «Антарес», правонаступником якого є ВАТ ТФБ

«Контракт», і СТОВ «Камсит», та присуджено до стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»на користь СТОВ «Камсит»1 251 064,10 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року № 32/592 у задоволенні скарги ВАТ ТФБ «Контракт»було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 15.09.2006 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року №32/592 було залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 20.03.2007 року було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 16.11.2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 15.09.2006 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року №32/592, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 року у справі № 32/592 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 року), скасовані постанова начальника Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Якимовського М.М. від 24.05.2006 року про скасування постанови державного виконавця № 87/14 від 20.04.2006 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 32/592 від 07.04.2006 року Господарського суду міста Києва про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»боргу 1 263 692,74 грн. на користь СТОВ «Камсит»та зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії) передбачені Законом України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Гріненко Л.І. про відновлення виконавчого провадження від 24.05.2006 року № 87/14 з примусового виконання наказу № 32/592 від 07.04.2006року Господарського суду міста Києва про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»боргу 1263692,74 грн. на користь СТОВ «Камсит»та постанова про поновлення виконавчого провадження № 87/14 від 19.06.2006 року, винесену державним виконавцем Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва Гріненко Л.І. про стягнення з ВАТ ТФБ «Контракт»на користь СТОВ «Камсит»1 251 064,10 грн. Ухвала суду мотивована тим, що ВАТ ТФБ «Контракт»рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі № 32/592 було виконано в повному обсязі, а саме 17.04.2006 року ВАТ ТФБ «Контракт»було добровільно перераховано на поточний рахунок СТОВ «Камсит»«260041672.980, відкритий в ВАТ ТФБ «Контракт», МФО 322465, грошові кошти, присуджені до сплати, а тому постанови державних виконавців № 87/14 від 19.06.2006 року та № 87/14 від 25.05.2006року, винесені в процесі виконавчого провадження, І є безпідставними. Таким чином, фактично рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі №32/592 ВАТ ТФБ «Контракт»було виконано двічі в повному обсязі - спочатку ВАТ ТФБ «Контракт»було добровільно перераховано на поточний рахунок СТОВ «Камсит»грошові кошти, присуджені до сплати, а потім ті ж самі грошові кошти були примусово стягнуті Державною виконавчою службою у Подільскому районі міста Києва в примусовому порядку (після сплати ВАТ ТФБ «Контракт»присуджених грошових коштів в добровільному порядку) та відповідно також: перераховані Державною виконавчою службою у Поділському районі міста Києва на поточний рахунок СТОВ «Камсит». 27 червня 2007 року до Господарського суду міста Києва Позивачем була подана

позовна заява про стягнення грошових коштів (збитків) в сумі 1 263 692,74 грн. з Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2007 року у справі № 47/186 замінено неналежного відповідача - Державну виконавчу службу у Подільському районі міста Києва на належного відповідача -відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції міста Києва. 09.08.2007 року Господарським судом міста Києва у справі №47/186 було винесено рішення, згідно з яким позов ВАТ ТФБ «Контракт» задоволено повністю, та вирішено стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції міста Києва збитки в сумі 1 263 692,74 грн. Відділом Державної виконавчої служби Подільского районного управління юстиції у місті Києві було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2007 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 року у справі №47/186 залучено до участі в справі в якості відповідача сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Камсит». Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2008 року у справі № 47/186 рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2007 року скасовано, та вирішено стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камсит»на користь ВАТ ТФБ «Контракт»1 263 692,74 грн., в частині стягнення збитків з Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва (справі присвоєно номер 47/186-48/282). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2008 року у справі № 47/186-48/282 залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Камсит». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у даній справі на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі іншого відповідача (відповідача 2) - Головне управління Державного казначейства України в місті Києві. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року у даній справі у задоволенні позовних вимог Позивачу було відмовлено в повному обсязі.

Рішення Господарського суду міста Києва обґрунтоване приписами ст.56 Конституції України та ст.ст.22,1173 Цивільного кодексу України з огляду на те, що у Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відсутні зобов'язання з відшкодування Позивачеві збитків за порушення відносного зобов'язання, які взагалі відсутні перед Позивачем, а у Позивача відсутні збитки у вигляді втрат, який останній зазнав у зв'язку із знищенням або пошкодженням його речі, витрати, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права та доходів, які Позивач міг би реально отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

13.08.2009 року Позивачем була подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року у справі за позовом ВАТ ТФБ «Контракт»до Відділу Державної виконавчої

служби у Подільському районному управлінні юстиції у місті Києві та Головного управління Державного казначейства України в місті Києві про стягнення грошових коштів за № 47/186-48/282. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року апеляційна скарга Позивача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року у справі № 47/186-48/282 залишено без змін. Постанова Київського апеляційного господарського суду мотивована тим, що апеляційна інстанція при розгляді справи прийшла до висновку, що Господарським судом міста Києва не встановлено причинний зв'язок між діями державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві та насенням збитків Позивачу. Апеляційною інстанцією було встановлено, що у даній справі відсутні докази наявності вини державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві в нанесенні збитків Позивачу в розмірі 1 263 692,74 грн. Наявність лише ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2007 року про визнання недійсними постанов Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві не свідчить про протиправність (незаконність) поведінки державного виконавця, а також не підтверджує причинний зв'язок між діями органів державної виконавчої служби та фактом нанесення (спричинення) збитків Позивачу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана у готівковій формі. Відповідно до статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі переказу з рахунку платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст.ЗО Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Таким чином, СТОВ «Камсит»є неналежним отримувачем грошових коштів в сумі 1263692, 74 гривень, стягнених 07.11.2006 року Державною виконавчою службою у Подільському районі міста Києва з ВАТ ТФБ «Контракт»на користь СТОВ «Камсит»після сплати ВАТ ТФБ «Контракт»зазначеної суми в добровільному порядку, оскільки грошові кошти в сумі 1263 692,74 грн. були стягнуті Державною виконавчою службою у Подільському районі міста Києва з ВАТ ТФБ «Контракт»на користь СТОВ «Камсит»після сплати ВАТ ТФБ «Контракт»зазначеної суми в добровільному порядку без будь-яких правових підстав для такого стягнення, а тому кошти в сумі 1 263 692-74 коп. підлягають стягненню з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камсит»на користь ВА Т ТФБ «Контракт». А тому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" грошові кошти в сумі 1 263 692-74 коп. на користь Відкритого акціонерного товариства Торговельно-фінансовий банк «Контракт».

В судовому засіданні та відзиві відповідач заперечував щодо заявлених позивачем вимог, посилаючись на таке. Позивачем пропущений трирічний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України, у межах якої особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. З вимогами до СТОВ «Камсит»на протязі цього часу ніхто не звертався. Ще одним фактом того, що ніхто не звертався з вимогами до СТОВ «Камсит»є той факт, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.03.2007 року порушено провадження у справі № 5/57-07 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Камсит" (с. Кам"яногірка, вул. Центральна, 10-А, Немирівського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 32701406). В газеті „Урядовий кур"єр" від 11 квітня 2007 року № 64 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство СТОВ „Камсит". Від Позивача - ВАТ ТФБ «Контракт»до Боржника - СТОВ «Камсит»заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»тридцяти денний термін не надходило. Вивчивши вказані докази на які посилається Позивач про перерахунок коштів зі своїх же транзитних рахунків (у ВАТ ТФБ «Контракт») та зарахування їх на поточний рахунок Відповідача (у ВАТ ТФБ «Контракт») є не чим іншим ніж фальсифікація. У наказі Господарського суду м. Києва у справі № 32/592 від 07.04.2006 р. вказані для добровільного виконання розрахунковий рахунок СТОВ «Камсит»у АКБ «ТАС-Клмерцбанк»м. Київ, а не розрахунковий рахунок Відповідача у ВАТ «ТФБ «Контракт». Посилання Позивача на те, що ним ініційовано переказ коштів для добровільного виконання рішення суду з використанням такого виду розрахункового документу як меморіальний ордер, спростовується наступними обставинами. Закон України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»передбачає наступні умови здійснення безготівкового переказу, а саме:

Закон встановлює, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек;           платіжна вимога; меморіальний ордер. Платіжне доручення за визначенням закону про платіжні системи - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Визначення терміну платник також передбачено в законі - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Звернуто увагу суду, що у визначенні чітко встановлено підстави застосування меморіального ордеру саме за ініціативою банку, для здійснення конкретної операції - списання з рахунку платника або внутрішньобанківський переказ. При цьому ініціатором є банк а платником в цьому розумінні - інша особа, що має відкритий у банку рахунок і з рахунка якої ініціюється списання коштів. Зокрема операціями де банк є ініціатором переказу з рахунок платника є операції пов'язані із договірним списанням коштів і примусовим списанням коштів за платіжною вимогою. Позивач, як особа, що ініціює переказ коштів для ініціювання зарахування на рахунок відповідача повинен оформити і подати до обслуговуючого банку відповідний платіжний документ. Таким платіжним документом є платіжне доручення, а не меморіальний ордер. Позивач як банківська установа має відкритий кореспондентський рахунок. Відповідно до пункту 7.1.3 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. У відповідності до Закону про переказ (ст. 27) міжбанківськии переказ здійснюється шляхом проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України.

Таким чином в доведення обставини щодо добровільного виконання рішення суду в по оплаті грошових коштів на користь відповідача, позивач повинен представити платіжний документ - платіжне доручення з пдітвердженням обслуговуючого банку про прийняття, виконання платіжного доручення, з підтвердженням факту списання коштів з кореспондентського рахунку позивача. А якщо кредитор не звернувся до господарського суду із заявою про визнання його документ - платіжне доручення з підтвердженням обслуговуючого банку про прийняття, виконання платіжного доручення, з підтвердженням факту списання коштів з кореспондентського рахунку Позивача. Подані позивачем меморіальні ордери відрізняються також за методом їх складення графи «платник», хоча вимоги до заповнення реквізитів платіжних документів не передбачають декілька варіантів, зокрема: меморіальний ордер № 381 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ; Призначення - «Відшкодування витрат по держмита». Меморіальний ордер № 38_2 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ; Призначення - «відшкодування послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу». Меморіальний ордер № 383 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «Транз.рах.за кредит опер юр осіб»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ. «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, зокрема додаток 8 встановлює Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива. Так в реквізиті платіжного документу терміни: «Платник»- зазначаються найменування платника, що відповідає найменуванню платника, яке заявлене в банку платника в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах. «Банк платника»- Зазначаються назва та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) платника. У разі складання розрахункового документа з використанням комп'ютерної техніки допускається скорочення назви за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії), місцезнаходження банку (філії) зазначати не обов'язково" Зазначені вище факти також ставлять під сумнів доводи позивача із з зазначеного в ордерах рахунку з якого відбувалася сплата : меморіальний ордер № 38_1 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ; Призначення - «Відшкодування витрат по держмита». Рахунок-351990001. Меморіальний ордер № 38_2 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ; Призначення - «відшкодування послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу»Рахунок - 351990001. Меморіальний ордер № 38_3 від 17 квітня 2006 року містить наступні реквізити: Платник - «Транз.рах. за кредит. опер юр осіб»; Банк платника - ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ; Рахунок - 373910001.980.

У відповідності до «Інструкції про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України»та «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затверджені Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за N 918/9517, визначено, що: рахунки за групою 37 віднесено за класами рахунків бухгалтерського обліку до: «37 Клірингові рахунки, суми до з'ясування та транзитні рахунки»/ 3739 АП Транзитний рахунок за іншими розрахунками. Де номером рахунку йде ознака синтетичного рахунку: АП -активно-пасивний. 373 Транзитні рахунки. 3739 АП Транзитний рахунок за іншими розрахунками. Призначення рахунку: облік сум за іншими розрахунками для подальшого зарахування на рахунки банку або рахунки клієнтів.

За дебетом і кредитом рахунку проводяться суми, що надалі шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням.

Отже для підтвердження Позивачем факту добровільного виконання рішення суду, необхідно надати докази чи здійснювалося перерахування коштів з кореспондентського рахунку позивача, відкритого в НБУ, на транзитний рахунок за групою 3739. При цьому до кореспондентського рахунку віднесено рахунки за класами рахунків бухгалтерського обліку «12 Кошти в Національному банку України». План рахунків класифікує рахунки в банківських установах за типами контрагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов'язань. Також виникає питання: чому в підтвердження виконання рішення суду позивачем представлено меморіальні ордери, як доказ оплати коштів а не платіжне доручення, як того вимагає Закон України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні»та «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року.; чому в меморіальних ордерах відрізняється реквізити платник і «дебет рахунку №»В зв'язку з цим просимо суд звернути увагу на зазначені факти та витребувати від позивача докази, які б підтверджували наявність відкритих рахунків в банківських установах чи органах державного казначейства із зазначенням їх реквізитів; прийняття платіжного документу до виконання та докази списання коштів з кореспондентського рахунку позивача відкритого в НБУ. .Замість того щоб повернути кошти СТОВ «Камсит», ВАТ ТФБ «Контракт»вносить зміни та підробляє кредитний договір №106/04 від 18 березня 2004 року між СТОВ «Камсит»та АКБ «Антарес», виправлення до коду 14361746 на 19361746 та вписує реквізити р\р СТОВ «Камсит»відкритого у банку ВАТ ТФБ «Контракт»у п. 3.1., 3.2., 3.4. та 3.9. Потім підробляє виписку свою та виписку СТОВ «Камсит»з р/р 260041672 від 17.04.2006 року та показує неіснуючий переказ грошових коштів у розмірі 1 251 064,10 грн. про виконання наказу за судовим рішенням по справі №32/592. ВАТ ТФБ „Контракт" вказує, що він начебто добровільно 17.04.2006 року виконав наказ господарського суду міста Києва від 07.04.2006 року № 32/592 шляхом перерахування на рахунок СТОВ „Камсит", який не був вказаний у наказі господарського суду міста Києва від 07.04.2006 року № 32/592 грошових коштів у розмірі 1263692,74 гривні. В той же час, ВАТ ТФБ „Контракт", без відома СТОВ „Камсит", спочатку 17.04.2006 року нібито перерахував вказані грошові кошти, а 18.04.2006 року ці ж кошти незаконно забирає з рахунку СТОВ „Камсит". Розрахунковий рахунок станом на 17.04.2006 року з якого ВАТ ТФБ „Контракт" списував кошти перебував під арештом, ДВС Іллінецького РУЮ ВІнницької області. З 08.02.2006 року на рахунок СТОВ "Камсит" " 260041672 був накладений арешт в сумі 108738-32 грн. згідно з постановою від 01.02.06 р. про арешт коштів боржника, яка була була винесена державним виконавцем Державної виконавчої служби в Іллінецькому районі Писаренко Т.І. Отже при поступленні на розрахунковий рахунок № 260041672 коштів ВАТ ТФБ "Контракт" в першу чергу повинен був списати з вказаного вище рахунку грошові кошти на виконання постанови від 08.02.06 р. Державної виконавчої служби в Іллінецькому р-ні. Це вказує на те, що фактично грошові кошти по рахунку СТОВ "Камсит" не проходили і ВАТ ТФБ "Контракт" користуючись тим, що він має доступ до рахунків СТОВ "Камсит" які відкриті у нього, здійснив проходження коштів через рахунок СТОВ "Камсит" з метою закрити виконавче провадження. ВАТ ТФБ "Контракт" ні яким чином не виконував наказ господарського суду м. Києва від 07.04.06 р. № 32/592, як про це вказує позивач у своїй заяві. Перелічіні вище факти, на думку відповідача, свідчать про те, що перехід права власності на майно (кошти) згідно глави 13 та ст. 192 Цивільного кодексу України не відбувалось, а надані докази щодо перерахунку коштів (передачі майна) є нічим іншим як фікція та фальсифікація. А тому відповідач просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подана необгрунтовано.

Меморіальні ордери не можуть слугувати як платіжні документи. Доказом оплати коштів відповідно до вимог Закону України "Про платіжну систему і переказ коштів в Україні" є платіжне доручення. Більше того, банк -позивач, клієнтом якого є відповідач міг би подати до суду доказ зарахування на рахунок останнього спірної суми. Перерахування вважається закінченим з дня зарахування коштів на рахунок отримувача. Крім зазначеного, 07.03.07 р. господарським судом ВІнницької області порушено справу про банкрутство відповідача - СТОВ "Камсит". 11.04.07 р. в газеті "Урядовий кур"єр" № 64 розміщене відповідне оголошення. Згідно ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кожен кредитор в 30-ти денний термін має звернутись до суду з заявами про визнання його вимог. Так, як перерахування двічі відбулось в 2006 році позивач знав про свої вимоги до боржника, однак цього не вчинив. В таких випадках ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Щодо збігу загального трьохрічного строку позовної давності, то він в зв"язку з численними судовими скаргами у спорах з ДВС Подільського р-ну м. Києва, які тривали до 10.11.2009 р. не збіг. Позивач не міг знати, що друге стягнення суми державною виконавчою службою не буде скасоване, а сума повернута.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України). Виходячи з положень ст.ст. 1,21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується не всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

А тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні за згодою позивача та відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено всутпну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. 1,2,3,12,18-22,28,33,43,49,69,80-1,82-85 ГПК України, 253, 256,257 ЦК України, ст. 223 ГК України суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 лютого 2010 р.

віддрук 3. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу