Ухвала суду № 80735312, 25.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12461/15-ц

Провадження № 6/522/576/19

УХВАЛА

25 березня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси звернувся головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. з поданням, у якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2017 р. № 520/12461/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1501/0407/98-072 від 23.04.2007 року, станом на 21.08.2015 року у загальному розмірі 30505397 гривень 12 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 7282314 гривень 75 копійок; заборгованості по відсоткам в сумі 7383739 гривень 79 копійок; заборгованості по пені в сумі 15839342 гривні 58 копійок.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. просив суд розглянути зазначене подання без представника відділу.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Суд встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56296485 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2017 р. № 520/12461/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1501/0407/98-072 від 23.04.2007 року, станом на 21.08.2015 року у загальному розмірі 30505397 гривень 12 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 7282314 гривень 75 копійок; заборгованості по відсоткам в сумі 7383739 гривень 79 копійок; заборгованості по пені в сумі 15839342 гривні 58 копійок.

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 02.05.2018 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано Гондарука Сергія Анатолійовича подати декларацію про доходи та майно боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

16.07.2018 р., державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення.

Також, 16.07.2018 р., державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання до всіх діючих банківських установ.

Згідно інформації таких банківських установ як АТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 має відкриті рахунки у банківських установах, на яких наявні грошові кошти.

19.11.2018 р. державним виконавцем на адресу боржника направлявся виклик № 11402-33-18/20-1, яким зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися та надати пояснення з приводу невиконання виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2017 № 520/12461/15-ц.

Згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: МАЗ 437041-281, 2005 року випуску; HONDA ACCORD 2006 року випуску; ТАТА LРТ 613, 2005 року випуску; ТАТА LРТ 613 2005 року випуску, FORD GRANADA, 1979 року випуску.

Постановою державного виконавця від 27.12.2018 р. оголошено розшук вказаних транспортних засобів, що належать боржнику.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1; нежитлові приміщення комбінату побутового обслуговування загальною площею 133 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 71,2 кв.м., АДРЕСА_6; нежитлове приміщення, загальною площею 257,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8

На сьогоднішній день рішення суду боржником не виконано, що стало підставою для звернення державного виконавця з поданням до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні докази сповіщення боржника про відкриття виконавчого провадження та отримання ним викликів державного виконавця.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 260-261, ст.441 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л.С. Єршова