Рішення № 80728173, 14.03.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4586/18

№ 2/183/742/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до (ОСОБА_2) ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

01 серпня 2018 року Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просять стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 38721,19 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що згідно договору б/н від 10.06.2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався Умовами та Правилами надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає згоду про встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до Умов та Правил банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою, що затверджені наказом, та Тарифами Банку, які викладені на офіційному сайті позивача складає між ним та Банком відповідний договір. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання, друга сторона не може пропонувати свої умови договору. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які теж викладені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк». Одночасно Умовами та правилами надання банківських послуг передбачена одностороння зміна Тарифів та невід’ємних частин Договору, в зв’язку з чим розмір відсоткової ставки може змінюватися Банком, за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, саме на позичальника покладається обов’язок щодо отримання такої виписки.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, надав відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі, позичальник зобов’язався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором, власник платіжної карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту, а також оплачувати комісію, на умовах встановлених договором. Крім того, умовами договору передбачена можливість стягнення штрафу за порушення позичальником строку платежу по кожному із грошових зобов’язань, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту у встановлений строк не виконувала, у зв'язку з чим станом на 21.06.2018 року виникла заборгованість у розмірі 38721,19 грн., яка складається з: 17602,42 грн. – заборгованості за кредитом, 6452,05 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 12346,66 грн. – пені за користування кредитом, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1820,06 грн. – штрафу (процентна складова).

Зазначену суму заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 року відкрито провадження по справі. Справа знаходилась в провадженні судді Майна Г.Є..

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 22.11.2018 року, справа передана судді Сорокі О.В.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором не визнає, виходячи з наступного. 10.06.2011 року вона уклала з ПАТ «КБ «ПриватБанк» кредитний договір, відповідно до якого вона отримала картку із встановленим кредитним лімітом в 300,00 грн. на картковий рахунок за банківською карткою 5168742357052020. Вона користувалась кредитною карткою, сплачувала проценти та заборгованість. 24 серпня 2017 року, близько 15-10 годин, в неї було викрадено мобільний телефон, за допомогою якого, через мобільний додаток «Приват24», в подальшому, було здійснено переказ коштів з кредитної картки на картку незнайомої їй особи. Вона звернулась за вказаним фактом з заявою до Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань буди внесені відомості за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. 25.08.2017 року відповідач звернулась до відділення Приватбанку та заблокувала картку, як то передбачено «Умовами та правилами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою». Однак, як їй стало відомо пізніше, невстановлена особа через мобільний додаток «Приват24», здійснила перерахунок коштів в розмірі 20500,00 грн. з кредитної картки на картку незнайомої їй особи. На звернення відповідачки до СУ ГУНП в Дніпропетровській області про стан розслідування кримінального провадження, 10.01.2019 року їй було повідомлено, що проведення досудового розслідування триває, про підозру нікому не повідомлено.

У відповіді на відзив на позовну заяву ПАТ «КБ «ПриватБанк» зазначає, що відповідно до кредитного договору клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту письмової заяви про блокування коштів на картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постанови карти до стоп-листа платіжної системи. Так, відповідач в порушення умов кредитного договору не звернувся до банку із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, не звернувся до банку з приводу втрати карти, а тому в даному випадку відповідальність за операції, що проводилися несе тільки відповідач. Крім того, вказує, що особа яка переводила кошти через мобільний додаток «Приват24» знала пароль для входу в систему, тому вважає, що цим паролем могла скористатись тільки відповідач.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позов не визнає з підстав, викладених нею у відзиві на позовну заяву.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір № б/н від 10.06.2011 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних із щомісячною комісією 1% на суму заборгованості за кредитом (а.с.11, 12, 13-27). Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Крім того, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених вказаним договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Звертаючись до суду із даним позовом, ПАТ «КБ «ПриватБанк» вказувало про те, що у встановлені договором строки відповідач зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 21.06.2018 року виникла заборгованість у розмірі 38721,19 грн., яка складається з: 17602,42 грн. – заборгованості за кредитом, 6452,05 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 12346,66 грн. – пені за користування кредитом, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1820,06 грн. – штрафу (процентна складова).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 10.06.2011 року по 28.04.2016 року користувалася кредитними коштами, сплачувала заборгованість за кредитом та відсотки за його користування та інші платежі, заборгованості станом на 01.06.2016 року за кредитом в неї не було, що вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 4-6, 7-10).

Встановлено, що починаючи з 25.08.2017 року з рахунку ОСОБА_2 зафіксовано зняття кредитних коштів у розмірі 18784,02 грн., на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування за кредитним договором (а.с.10).

04.09.2017 року за заявою ОСОБА_2 АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області до ЄРДР за № 12017040630002227 було внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України, та розпочато досудове розслідування за фактом того, що 24.08.2017 року невстановлені особи у приміщенні ТЦ «Наша Правда», таємно, шляхом вільного доступу викрали її мобільний телефон «Iphone 6S silver» та 25.08.2017 року за допомогою вищевказаного телефону здійснили несанкціонований доступ до мобільного додатку «Приват24» де з банківської картки 5168742357052020 відкритої в АТ КБ «Приватбанк» здійснили переказ грошових коштів на суму 20500 грн., на банківську карту, видану на ім’я ОСОБА_4.

З повідомлення СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2019 року № 3344 вбачається, що станом на 10.01.2019 року проводяться слідчі дії, досудове розслідування триває, про підозру нікому не повідомлялось, особи підозрюваних встановлюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.1.1.2.1.13. Умов та правил надання банківських послуг (далі – Умови та правила) клієнт зобов'язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку за телефонами (безкоштовно) по Україні. Згідно з п.1.1.2.1.21. Умов та правил, клієнт зобов'язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту про втрату/викрадення карти, стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб). Відповідно до п. 1.1.3.1.2. Умов та правил банк зобов'язаний обслуговувати картрахунки в порядку та на умовах передбачених цим договором, правилами Міжнародних платіжних систем, за якими обслуговуються картки, чинним законодавством.

Пунктом 1.1.3.1.7. Умов та правил передбачено, що банк зобов'язаний в разі виникнення овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення власника або довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Умовами та правилами, про втрату/крадіжку картки або про можливість несанкціонованого використання картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням картки.

Відповідно до п.2.1.1.10.10 Умов та правил клієнт дає свою згоду на те, що за замовчуванням при видачі картки банк блокує можливість використання карти в мережі Інтернет, а також при здійсненні ризикових операцій у країні та за кордоном.

Згідно з п. 2.1.1.11.6. Умов та правил, суми коштів по операціях, які оскаржуються держателем, повертаються на Картрахунок до повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком який представив операцію.

Відповідно до положень ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 40.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.

Статтею 37.1 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів.

Згідно зі ст. 37.2 вищевказаного Закону, у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 р., емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Згідно з п. 8 Розділу 6 вищевказаного Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що позивачем в порушення вимог ст. 12 ЦПК України, не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.

В свою чергу відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт. У зв’язку з цим необґрунтованими є доводи позивача на те, що відповідачем не повідомлено банк про втрату картки, не подано належним чином письмову заяву про блокування коштів на картрахунку.

Несанкціонована відповідачем транзакція щодо зняття коштів з її кредитної карти у сумі 18784,02 грн. не відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, суперечить ч. 3 ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А відтак, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».

Доводи позивача про те, що грошові кошти знімалися за допомогою банкомату, або додатку «приват24» з використанням особистого паролю, і відповідно особа, яка знімала кошти мала в наявності цю картку і знала ПІН-код її власника, не заслуговують на увагу, оскільки є припущенням, що оспорювана операція можлива лише при знанні особистих даних та наявності картки. Наявність кримінального провадження за фактом протиправно заволоділа грошовими коштами, вказує саме на проведення цієї банківської операції шляхом шахрайства третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по справі слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258, 526, 530, 554, 549, 610, ч.1 ст. 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) у задоволенні позову до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровськогоо апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.