Ухвала суду № 80727305, 16.01.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3327/18

провадження № 1-кп/208/233/19

УХВАЛА

16 січня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

судді Похваліти С.М.

судді Івченко Т.М.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю: прокурора Коломоєць В.Л.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.187, ч.2 ст.15 п.п.5,13 ст.115 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч.3 ст.187, ч.2 ст.15 п.п.5,13 ст.115 КК України та ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.11.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено до 19.01.2019 року.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 залишив розгляд цього клопотання на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення вказаного клопотання заперечив, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, треба змінити запобіжний захід на більш м’який - домашній арешт.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред’явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.

Суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_2 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені особливо тяжких злочинів, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.

Керуючись ст.. ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.03.2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Суддя- доповідач: ОСОБА_1

Суддя Т.П. Івченко

Суддя С.М. Похваліта