Ухвала суду № 80726947, 20.03.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6375/18

провадження № 1-кп/208/285/19

УХВАЛА

20 березня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

судді Івченко Т.П.

судді Похваліти С.М.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю прокурора Ісаковій Н.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду від 12.02.2019 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено до 11.04.2019 р.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу, не має.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 заперечили проти задоволення вказаного клопотання, заявили клопотання щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд не погоджується з доводами захисту про необхідність заміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, з огляду на наступне.

Так, відповідно до КПК України обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред’явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, а тому, зважаючи особу обвинуваченого, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_2 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.

Керуючись ст.. ст.177,178,183,197, 315,316 ,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 щодо заміни запобіжного заходу на більш м’який не пов’язаний з триманням під вартою - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.05.2019 року.

Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

ОСОБА_4 ОСОБА_1

Суддя Т.П. Івченко

Суддя С.М. Похваліта