Вирок № 8072410, 11.02.2010, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-10/10 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року Летичівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Козак О.В.

при секретарі – Козка Л.М.

з участю:

прокурора - Заїки Р.В.

законного представника

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше судимого Летичівським районним судом 28.01.2009 року за ст. ст. 296 ч.4, 129 ч.1, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 ч.1 п.3 звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців, за ст. 122 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2009 року близько 17 години ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на проїзній частині вул. Центральної в с.Білецькому, Летичівського району Хмельницької області, неподалік від господарства під номером 23, під час сварки з своєю співмешканкою ОСОБА_3, яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин навмисно сокирою наніс удар по лівій стопі останньої, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді відкритого скалкового перелому середньої третини 5 плюснової кістки лівої стопи з рубленою раною тильної поверхні лівої стопи в проекції 4-5 плюснових кісток та синцем в проекції 3-5 плюснових кісток по тильній поверхні лівої стопи з переходом на тильну поверхню пальців стопи, які відповідно до висновку СМЕ № 416 від 27.11.2009 року відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоров’я (понад 21 день).

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю пояснивши, що 06 листопада 2009 року близько 17 години він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, йшов по вулиці Центральній с. Білецького, Летичівського району і на перехресті з дорогою на с. Майдан – Вербецький під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_3 вдарив сокирою по асфальту, а потім наніс удар сокирою по лівій її нозі, як саме наносив удар не пам’ятає.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, його вина підтверджується сукупністю зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 06.11.2009 року близько 17 години, на дорозі поблизу Майдан – Вербецького перехрестя під час сварки з ОСОБА_2, останній спочатку вдарив сокирою по асфальто – бетонному покритті автодороги, а потім розрубав їй сокирою ступню лівої ноги.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 показала, що 06.11.2009 року до неї додому привели її дочку ОСОБА_3 в якої ліва нога була в крові і яка пояснила їй, що ОСОБА_2 вдарив її сокирою по нозі, як саме це сталось їй невідомо.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 встановлено, що 06.11.2009 року близько 18 години вони разом допомагали ОСОБА_3, яка лежала на землі на узбіччі дороги вул. Центральної, з розрубаною лівою ногою, підвестись, та відвели її додому. При цьому ОСОБА_3 сказала, що під час сварки з ОСОБА_2 він вдарив її сокирою.

Окрім повного визнання вини підсудним, його винність повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події від 06.11.2009 року, під час проведення якого виявлені сліди вчинення злочину (а. с. 4-8); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.12.2009 року, під час проведення якого ОСОБА_3 розповіла і показала, як саме та де ОСОБА_2 наніс їй удар сокирою по лівій нозі, чим підтвердила дані здобуті під час огляду місця події, допитів – її як потерпілої (а. с. 35-38); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.12.2009 року, під час проведення якого ОСОБА_2 розповів і показав, як саме та де наніс ОСОБА_3 удар сокирою по лівій нозі, чим підтвердив дані здобуті під час огляду місця події, допитів – його як обвинуваченого, свідків та потерпілої (а. с. 31-34); протоколами очних ставок між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з іншої, під час проведення яких їх учасники підтвердили факт заподіяння 06.11.2009 року обвинуваченим умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій (а. с. 62-63); висновком експерта № 416 від 27.11.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоров’я (понад 21 день) (а.с.41-42).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 доведена у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, у зв’язку з чим його дії кваліфікує за ст. 122 ч.1 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що злочини за ст. 122 ч.1 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та вчинення злочину повторно.

ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується негативно, не працює, раніше судимий, вчинив злочин під час іспитового строку.

Аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що міра покарання повинна бути визначена йому в максимальній межі санкції ст. 122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора Летичівського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Летичівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_2 535,41 грн. витрат на лікування ОСОБА_3, слід задоволити повністю.

Враховуючи, що підсудний був засуджений вироком Летичівського районного суду від 28.01.2009 року за ст. ст. 296 ч.4, 129 ч.1, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 ч.1 п.3 звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного ОСОБА_2 за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, міру запобіжного заходу ОСОБА_2, слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту з залу суду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним і призначити йому покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Летичівського районного суду від 28 січня 2009 року за ст. ст. 296 ч.4, 129 ч.1, 70 КК України і призначити остаточне покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Позов прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі Летичівської центральної районної лікарні задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Летичівської центральної районної лікарні, код 02004367, МФО 815013, р/р 3591500100171, банк УДК у Хмельницькій області 535,41 грн., витрат за лікування ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу до набрання вироком сили ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши засудженого під варту з залу суду.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 з дня взяття під варту 11.02.2010 року.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку.

Суддя підпис

Суддя Летичівського

районного суду ОСОБА_9