Ухвала суду № 80721026, 26.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

26.03.2019 р. № 520/961/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у підготовчому провадженні в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, к. 2-24,м. Харків,61051, код ЄДРПОУ40192193) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправним та скасування акту перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дисойл", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі акт Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України від 03.10.2018 року, складений за результатами фактичної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Дисойл» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40192193), на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 року №00011781410 Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України.

В підготовче засідання сторони не прибули, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вдруге не з'явився в підготовче засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач через канцелярію суду надав до суду відзив на адміністративний позов а також клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже його висновки не можуть бути предметом спору в адміністративному суді. Відтак, провадження у справі підлягає закриттю.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача заявлені саме стосовно визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень З боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у встановлений кодексом спосіб, зокрема шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Таким чином обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом МФУ від 20.08.2015 № 727, згідно з яким акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору в адміністративному судочинстві.

Аналогічну позицію висловлено в Постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі № 810/6689/14.

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, а оскарження в судовому порядку акту перевірки не є передбаченим КАС України способом захисту порушеного права в порядку адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 55 Конституції України, ст. 2, 5, 183, 238, 241-243, 256, 293-294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки - задовольнити.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.