Ухвала суду № 80718319, 25.03.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/214/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (вх. №02-44/413/19 від 22.03.2019) про забезпечення позов у справі №906/214/19 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про скасування Вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування вимоги (в порядку ст.ст. 33-38 Закону України "Про іпотеку") №083-3-694/19 від 18.02.2019 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про усунення порушення основного зобов'язання за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1286м-09 від 11.02.2009 (разом зі змінами та доповненнями) та погашення загальної суми заборгованості, станом на 01.12.2018, в розмірі 933 476 767,91 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (Житомирської область, м. Бердичів, вул. Європейська, 79).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрити провадження у справі. Також даною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання.

22.03.2019 на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (вх. №02-44/413/19 від 22.03.2019) про забезпечення позов у справі №906/214/19 шляхом заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на визначене п. 1 договору іпотеки майно, яке є предметом іпотеки, а саме:

- єдиний майновий комплекс підприємства Відкрите акціонерне товариство «Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (Іпотекодавця). який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги та інші права, які належать Іпотекодавцю та рухоме майно устаткування. інвентар, інше майно зазначені у переліку, згідно Додатку № 1 до цього Договору за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором іпотеки єдиного майнового комплексу №2715ЦИК/0409, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу у Житомирській області ОСОБА_1 25.02.2009 за реєстраційним №462.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що в забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору №1286м-09 21.11.2009 між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (іпотекодавець) (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес") укладений договір іпотеки єдиного майнового комплексу №2715ЦИК/0409, посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №462, із змінами та доповненнями.

Також позивач наголошує на тому, що в провадженні Господарського суду Житомирської області (суддя Маріщенко ЛО.) перебуває справа №906/47/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод Прогрес" про звернення стягнення 359 948 000 грн. на предмет іпотеки.

Разом з тим, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" направлено ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод Прогрес" вимогу №083-3-694/19 від 18.02.2019 про усунення порушення основного зобов'язання за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1286м-09 від 11.02.2009 (разом зі змінами та доповненнями) та погашення загальної суми заборгованості, станом на 01.12.2018, в розмірі 933 476 767,91 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в 30-денний строк з моменту її отримання.

Водночас, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) повідомлено позивача, що в разі невиконання чи виконання не в повному обсязі позивальником або Іпотекодавцем зазначених вимог, Банк на підставі ст.ст. 33, 35, 36, 37, 38 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки єдиного майнового комплексу №2715ЦИК/0409 зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.

Не визнаючи Вимоги, з метою захисту своїх законних прав та інтересів у правовідносинах, які виникають у зв'язку з отриманням вказаної Вимоги та у зв'язку) з наявністю спору щодо підстав, якими обґрунтована Вимога. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про скасування вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №083-3-694/19 від 18.02.2019.

На думку позивача вважає, сам факт отримання Вимоги надає відповідачу право вчиняти дії щодо набуття прав власності на майно Позивача по завершенню 30-денного строку від дня отримання Вимоги.

Проте, позивач вважає вимогу безпідставною, неправомірною, про що свідчить існування спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Направлення Вимоги порушує немайнові права позивача, які, в разі не застосування їх захисту, призведуть до порушення і його майнових прав у великих розмірах, незаконно позбавивши позивача усього належного йому майна.

Згідно приписів пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в переліку обов'язкових для подання документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, вказана, вимога про усунення порушень виконання основного чи іпотечного зобов'язання та зовсім не застережено невизнання такої вимоги чи її оспорювання. Поряд з цим, в переліку зазначено необхідність подачі документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;.

Отже факт направлення Вимоги та доказ її отримання іпотекодавцем є однією з підстав для реєстрації переходу права власності до іпотекодержателя. не залежно від обґрунтованості чи безпідставності такої вимоги.

Тобто, реєстратор не надає правову оцінку підставності та обґрунтованості Вимоги, а приймає рішення про реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем за фактом її направлення, отримання та спливу визначеного строку, наданого для усунення порушень.

Також позивач звертав увагу суду на те, що статтею 37 ЗУ "Про іпотеку" передбачена можливість оскаржити таку реєстрацію до суду, але дві обставини: довготривалість судового розгляду та перехід майна (після реєстрації права власності) до нового власника, робить вказаний спосіб захист) неефективним та не забезпечує, в кінцевому результаті. відновлення порушених прав власника іпотечного майна.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви та заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що в даному випадку всупереч вищенаведеним нормам діючого законодавства відсутній зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та не встановлено спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Тобто від накладення заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на визначене п. 1 договору іпотеки майно, яке є предметом іпотеки, а саме: єдиний майновий комплекс підприємства Відкрите акціонерне товариство «Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" жодним чином не залежатиме виконання рішення про скасування вимоги (в порядку ст.ст. 33-38 Закону України "Про іпотеку") №083-3-694/19 від 18.02.2019 АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

В даному випадку накладення заборони здійснення будь яких дій щодо реєстрації права власності на предметом іпотеки має пріоритет над вирішенням спору по суті.

З огляду на викладене вище господарський суд не встановив правових підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (вх. №02-44/413/19 від 22.03.2019) про забезпечення позову.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (вх. №02-44/413/19 від 22.03.2019) про забезпечення позову у справі №906/214/19.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписана: 26.03.2019.

Суддя ОСОБА_2

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)