Рішення № 80717885, 26.03.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

26.03.2019р. Справа № 905/2142/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор’євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТЛАС СМД УКРАЇНА”, м.Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область

про стягнення 1310306,84грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5113 від 29.08.18р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.03.19р. у справі №905/2142/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АТЛАС СМД УКРАЇНА”, м.Київ, до Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область про стягнення суми збитків в розмірі 1310306,84грн., відмовлено повністю.

18.03.19р. до суду надійшла заява Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область, №б/н від 18.03.2019р. про розподіл витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.19р. прийнято заяву Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область, №б/н від 18.03.2019р. про розподіл витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, до розгляду та розгляд заяви призначено на 26.03.2019р.

У судове засідання 26.03.2019р. представник позивача не з’явився, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 26.03.2019р. представник відповідача з’явився та просив суд стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7320,00грн.

Суд дослідив заяву та додані до неї докази, встановив наступне.

Згідно ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 2-5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2018р. між Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 (Адвокат) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №254, відповідно до п.1.1 якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов’язані чи можуть бути пов’язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п.4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом всього часу надання Адвокатом визначених цим договором правової допомоги.

На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється актом наданих послуг до цього договору (п.5.1, п.5.2 договору).

Статус адвоката ОСОБА_1 підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5113 від 29.08.2018р.

Крім того, матеріали справи містять ордер серії ДН №047120 від 03.12.2018р.

12.03.2019р. між Адвокатом та Клієнтом складено акт прийому наданих послуг за договором №254/2018, з переліком наданих послуг, за змістом якого сторонами узгоджено винагороду Адвоката за представництво інтересів підприємства по справі №905/2142/18 у розмірі 6000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Крім того, згідно платіжних доручень від 15.03.2019р. встановлено, що Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” перераховано:

- на розрахунковий рахунок отримувача – ДРУ Приватбанка №29242051800508 суму у розмірі 4830,00 грн. з призначенням платежу: “перераховується винагорода зг. акту прийому над. послуг від 12.03.2019р. за дог ЦПХ №254/2018 від 05.09.2018р. Перерах. повн.”;

- на розрахунковий рахунок отримувача – Красноарм. ОДПІ ГУ ДФС у Дон. обл. №37190201010516 суму у розмірі 1320,00 грн. з призначенням платежу: “32001618 ЄСВ з винагор. зг. акту прийому над. послуг від 12.03.2019р. за дог ЦПХ №254/2018 від 05.09.2018р. Пер. повн.”;

- на розрахунковий рахунок отримувача – Покровське УК/м Покровськ/11011000 №31110063005060 суму у розмірі 90,00 грн. з призначенням платежу: “101.32001618 військовий збір з винагор. зг. акту прийому над. пос. від 12.03.2019р. за дог ЦПХ №254/2018 від 05.09.2018р. Пер. повн.”;

- на розрахунковий рахунок отримувача – Покровське УК/м Покровськ/11010100 №33110340005060 суму у розмірі 1080,00 грн. з призначенням платежу: “101.32001618 податок НДФО з винагор. зг. акту прийому над. пос. від 12.03.2019р. за дог ЦПХ №254/2018 від 05.09.2018р. Пер. повн.”.

При цьому, реквізити договору №254 від 05.09.2018р. містять інформацію про розрахунковий рахунок адвоката ОСОБА_1 №29244825509100 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305299.

Проте, доказів перерахування грошових коштів адвокату ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Також умовами договору №254 від 05.09.2018р. не передбачено покладання обов’язку Адвоката зі сплати ЄСВ, військового збору та ПДФО на Клієнта.

Таким чином, надані Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” документи не можуть бути прийняті судом, як належні та допустимі докази в підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_1

З наведених підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область, №б/н від 18.03.2019р. про розподіл витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Покровськ, Донецька область, №б/н від 18.03.2019р. про розподіл витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.

В судовому засіданні 26.03.2019р. оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 26.03.2019р.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя М.О. Лейба