Рішення № 80712737, 18.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2019 Справа №607/19281/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Осів І.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, представника третьої особи – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_4, третя особа – Західний офіс Держаудитслужби про стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради пред’явив до суду позов до відповідача ОСОБА_4, третя особа – Західний офіс Держаудитслужби, у якому просить стягнути із ОСОБА_4 надміру виплачені кошти щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 5287,28 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_4 від 01 лютого 2016 року їй було призначено та виплачено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в сумі: 1326 гривень з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року; 1105 гривень з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року; 884 гривні з 01 червня 2016 року по 31 липня 2016 року. За результатами проведеної з 15 червня 2016 року по 08 вересня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області в ОСОБА_3 ревізії з приводу використання коштів щодо надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету було встановлено, що ОСОБА_4 в порушення абзацу 2 п.3 ч.2. ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (в редакції від 13 січня 2016 року), за три дні до дня виїзду до покинутого місця проживання не повідомила ОСОБА_3 про її виїзд до покинутого постійного місця проживання, що згідно абз.2 п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є підставою вважати, що переміщена особа повернулась до покинутого місця проживання та перебувала там більше 60 днів. Згідно роз шифровки зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до ОСОБА_5 інспекції №04-22/252, сума надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг становить 5287,28 гривень. Повідомленням ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради відповідач ОСОБА_4 була повідомлена про необхідність повернення нарахованої щомісячної адресної допомоги, однак, вказані кошти в добровільному порядку не повернула. З цих підстав, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 5287,28 гривень надміру виплаченої допомоги.

Представник позивача ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1Ю у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з’явилася, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Виклик відповідача ОСОБА_4 здійснювався шляхом публікації оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що вважає позовні вимоги підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2018 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у поряду загального позовного провадження до суду не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.

За вказаних обставин, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Судом установлено:

Згідно довідки №6117000979 виданої 25 січня 2016 року ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 взята на облік ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно із вказаною довідкою, тимчасовим місцем проживання відповідача ОСОБА_4 з 01 грудня 2015 року було м. Тернопіль, вул. Будзиновського, 1; зареєстроване місце проживання: шосе Індустріальне, 1/45, м. Керч, Автономна Республіка Крим.

Згідно Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505 (із змінами та доповненнями) 01 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернулась в ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради із письмовою заявою, у якій просила призначити їй щомісячну адресну допомоги як особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Своїм підписом у вказаній заяві відповідач підтвердила, що надає згоду на обробку, використання, зберігання її персональних даних та її сім’ї, а також зобов’язалась в разі зміни місця проживання у триденний термін повідомити про це ОСОБА_3.

Рішенням ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 08 лютого 2016 року, ОСОБА_4 призначено допомогу як переміщеній особі на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема: з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року в сумі 1326 гривень; з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року у розмірі 1105; з 01 червня 2016 року по 31 липня 2016 року у сумі 884 гривні.

В результаті проведеної у період з 15 червня 2016 року по 08 вересня 2016 року Державною фінансовою інспекцією в тернопільській області Тернопільській області ревізії окремих питань дотримання вимог законодавства в частинні законності проведення видатків за рахунок коштів державного бюджету за КПКВ 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» виявлено, що відповідач ОСОБА_4 в порушення абз.2, п.3 ч.2. ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (зі змінами), за три дні до дня виїзду до покинутого місця проживання не повідомила ОСОБА_3, що згідно абз.2 п.5 ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» дає підстави вважати, що переміщена особа повернулась до покинутого місця проживання та перебувала там більше 60 днів.

Як убачається із наявної у матеріалах справи інформації, отриманої Державною фінансовою інспекцією та ОСОБА_3 Служби Безпеки України в Тернопільській області під час здійснення ревізії, відповідач ОСОБА_4 26 лютого 2016 року об 11 годині 45 хвилин виїхала автомобільним транспортом марки “Мерседес АК4951СН», яким перетнула кордон України та анексованої Росією Автономної Республіки Крим пункт пропуску Чангар. Даних про в’їзд відповідача ОСОБА_4 на територію України не зафіксовано.

Згідно довідки №2422 виданої 17 вересня 2018 року ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради, за період з лютого 2016 року по липень 2016 року ОСОБА_4 виплачено допомогу як переміщеній особі в розмірі 6430,39 гривень.

Відповідно до розшифровки зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради сума надміру виплаченої ОСОБА_4 щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг становить 5287,28 гривень.

У зв’язку із виявленням зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради видано розпорядженням №877 про зняття із ОСОБА_4 суми переплати у розмірі 5287,28 гривень.

04 жовтня 2016 року ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради відповідачу ОСОБА_4 направлено повідомлення за №5447/13.7 про повернення надміру виплаченої адресної допомоги розмірі 5287,28 гривень.

Однак, в добровільному порядку, відповідач не повернула вказану суму надміру виплаченої адресної допомоги.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно дост.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на: сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права у пошуку та возз'єднанні членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров'я; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Пунктом 2 Порядку «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» № 505, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року (в редакції від 18 грудня 2018 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно пункту 11 зазначеного Порядку передбачено обов'язок Уповноважений представник сім’ї, якому призначено грошову допомогу, зобов’язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім’ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку, Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Також, згідно абз.2 п.5 ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» підставою вважати, що переміщена особа повернулась до покинутого місця постійного проживання є її відсутність понад 60 днів.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від’їзду.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачені обов'язки внутрішньо переміщених осіб, зокрема, у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, вона зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно вимог ст.1215 ЦК України,не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто не може бути витребувано у особи, як безпідставно набуте майно, грошові кошти, сплачені їй у якості встановленої законодавством грошової допомоги, якщо їх виплачено добровільно, відсутні рахункові помилки та недобросовісність з боку набувача.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_4 діяла недобросовісно, оскільки не виконала обов’язки, покладені на неї п.11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, щодо інформування державних органів про зміну обставин, які впливають на виплату коштів допомоги, а саме в 3-х денний термін не повідомила позивача про зміну обставин, які впливають на виплату коштів, зокрема про виїзд до покинутого місця проживання, отже в силу ст. 1212 ЦК України, одержані нею внаслідок вказаної недобросовісності кошти, мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Частиною 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_4, третя особа – Західний офіс Держаудитслужби про стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 (зареєстрована адреса місця проживання: шосе Індустріальне, 1/45, м. Керч, Автономна Республіка Крим, адреса тимчасового місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 03195636, р/р 35216037048689, банк одержувача УДКСУ в м. Тернополі, МФО 820172) 5287,28 (п’ять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 28 копійок надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради 1762 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту рішення суду – 18 березня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_3 соціальної політики Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 03195636.

Відповідач: ОСОБА_4, зареєстрована адреса місця проживання: шосе Індустріальне, 1/45, м. Керч, Автономна Республіка Крим, адреса тимчасового місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Третя особа: Західний офіс Держаудитслужби, адреса місцезнаходження: вул. Костюшка,8, м. Львів, код ЄДРПОУ 40479801.

Головуючий суддяОСОБА_6