Ухвала суду № 80709600, 22.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1042/19

Провадження № 1-кс/461/2513/19

У Х В А Л А

про арешт майна

22.03.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Мисько С.М., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

слідчий СУ ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 42019140000000024, яке 25.01.2019 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, погодженим старшим прокурором групи прокурорів – прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_2 про накладення арешту на нерухоме майно з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та використання будь-яким фізичним та/або юридичним особам, а саме на об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 480465946101 – нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. А.Єфремова, 50А, загальна площа якого 59,8 кв.м.

Подане клопотання обґрунтовує тим, що з метою захисту інтересів громади м. Львова від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження; забезпечення збереження речового доказу; з метою запобігання можливості подальшого незаконного використання зазначеного вище об’єкту нерухомого майна, який визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом, його відчуження; забезпечення подальшого повернення УКВ ДЕР ЛМР збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вище зазначений об’єкт нерухомого майна. Разом із клопотанням слідчий звернувся до слідчого судді з заявою про слухання клопотання за відсутності слідчого; клопотання підтримав.

Дослідивши матеріали клопотання, зважаючи на те, що клопотання слідчого не містить достатньої правової підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, вважаю, що клопотання слідчого не підлягає до задоволення, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У матеріалах клопотання, відсутні докази того, що є необхідність забезпечення збереження вказаного у клопотанні нежитлового приміщення.

До того ж, нерухоме майно – нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. А.Єфремова, 50А, загальна площа якого 59,8 кв.м. не відповідають ознакам поняття «речовий доказ».

Крім того, обмеження права на відчуження, розпорядження нерухомим майном не може вважатися забезпеченням його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення. Особливістю нерухомого майна є те, що його пересування, приховування чи зникнення неможливе. Відомості того, що нежитлові приміщення зберегли на собі сліди злочину, також відсутні.

Відповідно до ч.2, 3 ст.171 КПК України, до клопотання слідчого про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Виходячи із аналізу вказаної правової норми, цивільний позов пред’являється, якщо кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду. У клопотанні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1 /розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2 /докази факту завдання шкоди і розмір цієї шкоди. Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлюється виходячи із фактичної вартості викраденого чи пошкодженого майна,з урахуванням його фактичного стану на момент вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів клопотання до такого не долучені документи, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, копія цивільного позову, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди; зокрема, долучено, лише копію витяг з ЄРДР, копію рапорту, копію інформації з державного реєстру речових прав, фотокопії з Інтернет сторінки та постанову про визнання речовим доказом, які не можуть бути належними доказами в розумінні глави 4 КПК України в контексті доказів обґрунтування даного клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.6 ст.171 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співрозмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тобто, має відповідати розміру цивільного позову.

Визначити співрозмірність завданої шкоди із вартістю майна, на яке слідчий просить накласти арешт, не надається можливим, оскільки слідчим не надано доказів вартості цього майна, як і самого цивільного позову.

Слідчий суддя не погоджується з обґрунтуванням слідчого, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення в подальшому позову та недопущення відчуження приміщень, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, з цією метою може бути арештоване лише майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкції статті 197-1 Кримінального кодексу України не містять передбаченого за вчинення злочину покарання у виді конфіскації майна або спеціальної конфіскації.

Серед матеріалів клопотання відсутні документи, які б свідчили про вручення власникам майна чи іншим особам повідомлення про підозру.

Таким чином,з врахуванням наведених обставин, підстав для задоволення клопотання про арешт майна не вбачається.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019140000000024 від 25.01.2019 року, а саме об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 480465946101 – нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. А.Єфремова, 50А, загальна площа якого 59,8 кв.м. – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.