Рішення № 80707700, 25.03.2019, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/16/19

Номер провадження 2/298/76/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Брітовій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що акціонерне товариство «Акцент-банк» є правонаступником прав та обов’язків публічного акціонерного товариства «Акцент-банк», у зв’язку тим, що за рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року змінено організаційно-правову форму та назву з публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» на акціонерне товариство «Акцент-банк», про що зазначено у п. 1.1 Статуту акціонерного товариства «Акцент-банк». Відповідно до укладеного договору №ABH0RG81180231 від 28 квітня 2016 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 7681,43 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте, відповідач умови договору кредиту не виконала, у зв’язку з чим станом на 12 грудня 2018 року має заборгованість у розмірі 28057,95 грн. (двадцять вісім тисяч п’ятдесят сім гривень 95 коп.), з яких: 6989,39 грн. заборгованість за кредитом; 13,42 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 9217,80 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 10025,06 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1312,28 грн. штраф (процентна складова). На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитно-заставним договором та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак разом з позовною заявою надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представник відповідача – адвокат ОСОБА_3 надіслав суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, оскільки коштів від позивача взагалі не отримувала, на заяві позичальника відсутнє ім’я відповідача, з чого випливає, що всі нараховані суми є необґрунтованими. Умови кредитного договору, які передбачають стягнення із споживача комісіє, в силу положень ч. ч. 4, 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими, нікчемними та не потребують визнання недійсними. Вимога щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов’язання не передбачена жодним договором між сторонами. Щодо вимог про стягнення штрафів (фіксована частина та процентна складова), то така відповідальність не є договірною. Просив застосувати до вимог щодо стягнення пені та штрафів наслідки спливу позовної давності та розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 28 квітня 2016 року публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» уклало з відповідачем кредитний договір № ABH0RG81180231, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 7681,44 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2019 року включно (а.с.5).

Відповідно до умов вищезазначеної заяви позичальника кредит надається шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ЧП ОСОБА_4Д за придбання холодильника SNAIGE RF300. При цьому, єдиноразова винагорода за надання фінансового інструменту складає 295,44 грн., щомісячна винагорода 307,26 грн. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячними платежами у сумі 521,03 грн. у період з 25 по 29 число кожного місяця. Також п.15 цієї заяви визначено, що у разі порушення позичальником зобов’язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, у розмірі зазначеному в Умовах і правилах за кожний день прострочки (а.с.5).

Пунктами 16-17 заяви позичальника відповідач підтвердив, що ознайомлений та згоден із Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщена на сайті банку, Тарифами. Також виразив свою згоду, що зазначена вище заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають кредитно-заставний договір (а.с.5).

При укладанні вказаного Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Разом з цим встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушила зобов’язання по кредитному договору. Таким чином, заборгованість за нею станом на 12 грудня 2018 року склала 28057,95 грн. (двадцять вісім тисяч п’ятдесят сім гривень 95 коп.), з яких: 6989,39 грн. заборгованість за кредитом; 13,42 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 9217,80 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 10025,06 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1312,28 грн. штраф (процентна складова).

Правовідносини між сторонами випливають із зобов’язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами глави 48 ЦК України, зокрема згідно вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк не сплатив суму кредиту, проценти за користування грошовими коштами, тобто не виконав зобов'язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, суд вважає, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним є обґрунтованою.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за користування кредитом суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. п. 4, 5 заяви позичальника єдиноразова винагорода за надання фінансового інструменту становить 295,44 грн., щомісячна винагорода – 307,26 грн.

Щодо сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу та що саме мається на увазі під фінансовим інструментом. При цьому відповідач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

У відповідності до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Що стосується стягнення пені та штрафів, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості єдиний і останній платіж на погашення заборгованості за кредитом було здійснено 25 травня 2016 року, а тому з наступного дня розпочався відлік строку спеціальної позовної давності в один рік та який закінчився відповідно 25 травня 2017 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду із позовом 11 січня 2019 року.

Поважних причин пропуску строку позивач не зазначив, не звертався зі заявою про поповнення пропущеного строку позовної давності.

Суд не застосовує строки позовної давності в 5 років, які зазначені в п. 2.6.5.4 Умов і правил надання банківських послуг, оскільки не доведено, що такі як складова цього кредитного договору за формою приєднання дійсно були погодженні сторонами на момент його укладання, що саме ці умови діяли та були включені до договору, що також були підписані відповідачем, така була обізнана, погодилася та беззаперечно прийняла ці умови.

За таких обставин позов є доведений та обґрунтований, й підлягає до часткового задоволення.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Акцент-банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770; 49074 м. Дніпро, вул. Батумська, 11) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0RG81180231 від 28 квітня 2016 року в розмірі 7002 (сім тисячі дві) грн. 81 коп., яка складається з наступного: 6989 (шість тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 39 коп. – заборгованість за кредитом; 13 (тринадцять) грн. 42 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір у сумі 439 (чотириста тридцять дев’ять) грн. 77 коп.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Лютянська М.С.