Рішення № 80706327, 25.03.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.03.2019 227/4677/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря Сисенко Ю.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа – Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який в ході судового розгляду був уточнений і просить визнати за ним право власності в порядку спадкування законом:

на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 26,80 кв.м., яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла 13.08.2014 року,

на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 26,80 кв.м., яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_5, який помер 13.08.2014 року.

Обгрунтовуючи вимоги позивач вказував, що після смерті його матері – ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5, які померли 13.08.2014 року відкрилася спадщина. В установлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті матері та батька. Нотаріусом були відкриті спадкові справи. Але, оформити свої спадкові права після смерті батьків він не має змоги, оскільки нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно – квартиру № 2 за адресою Донецькка область, м.Харцизьк, м.Іловайськ, вул.Левіна, будинок 7, яка на праві власності, в рівних частках, належала його батькам, у зв»язку з відсутністю оригіналів документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Зазначає, що дійсно надати оригінали документів, які б підтверджували право власності батьків на вищевказану квартиру не є можливим, оскільки в квартиру було влучено артилерійським снарядом і все майно та документи згоріли. Оскільки на теперішній час м.Харцизьк не контролюється українською владою і органи державної влади тимчасово не здійснюють на вказаній території свої повноваження, позивач позбавлений отримати правовстановлюючи документи на квартиру і тому не має можливості отримати свідоцтва про право власності на вищевказану квартирув порядку спадкування. При цьому зазначає, що право власності батьків на вказану квартиру підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.08.2018 року. На підставі викладеного просить задовольнити його вимоги.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Іловайської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування були роз»єднанні. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Іловайської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа – приватний нотаріус нотаріальної контори Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ГУЮ у Донецькій області – ОСОБА_6 були виділені в самостійне провадження з присвоєнням ЄУНСС 227/4677/18 з цивільного провадження з ЄУНСС № 227/2873/18.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року в даному цивільному проваджені було замінено первісного відповідача – виконавчий комітет Іловайської міської ради Донецької області на належного відповідача – ОСОБА_2(а.с.43).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що позов підтримує повністю, просив визнати за ним право власності на 1/4 частину спадкового майна у вигляді вищевказаної квартири після смерті батька та на 1/4 частину спадкового майна у вигляді вищевказаної квартири після смерті матері. Також пояснив, що оскільки оригінали документів знаходились на непідконтрольній території, частина яких була знищена, тому вимушений звернутися до суду для захисту своїх спадкових прав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причину своєї неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Третя особа, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3 теж не з’явився в судове засідання, але в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з’явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено таке.

Батьками позивача є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження(серія І-АВ № 281231, яке видано 20.05.1968 року Іловайським міським РАЦС Донецької області) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.14).

ОСОБА_4 померла 13 серпня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої серія І-НО № 798835, видане 19.08.2014 року Жовтневим ВДРАЦС реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с.17).

ОСОБА_5 помер 13 серпня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серія І-НО № 798834, видане 19.08.2014 року Жовтневим ВДРАЦС реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2(а.с.18-19, 28-29).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до ст.1261 ЦК України, є їх сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст..1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в строки, встановлені в ст..1270 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, відповідно до ст..1272 ЦК України, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2016 року позивачу був встановлений додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5(а.с.140-141).

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі заяви позивача, 13.06.2016 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа № 62/2016 (№ 59093621) після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 13.08.2014 року(а.с.114).

Також, за заявою позивача, 13.06.2016 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа № 63/2016 (№ 59093656) після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 13.08.2014 року(а.с.133).

Вищевказані обставини підтверджуються копіями матеріалів спадкових справ № 62/2016 (№ 59093621), № 63/2016 (№ 59093656), оригінали яких були заведені та зберігаються у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3А.(а.с.111-149).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України «Про нотаріат»).

Матеріалами вищевказаних спадкових справ підтверджується, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які прийняли спадщину є їх сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Інші спадкоємці відсутні.

Судом також встановлено, що спадкоємців, які б мали право на обов»язкову частку спадщини, відповідно до ст.1241 ЦК України, не має.

Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55075867 від 11.02.2019 року та № 55075866 від 11.02.2019 року підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя заповітів не складали(а.с.154,156).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно ст..1296 ЦК України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього (підпункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку(підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку).

Судом встановлено, що постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3 від 17.03.2018 року № 163/02-31, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (на майно, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3) після померлої 13.08.2014 року ОСОБА_4, оскільки спадкоємцем не було надано документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно(а.с.22).

Судом також встановлено, що постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_3 від 17.03.2018 року № 164/02-31, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (на майно, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3) після померлого 13.08.2014 року ОСОБА_5, оскільки спадкоємцем не було надано документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно(а.с.23).

В той же час, в судовому засіданні встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 26,80 кв.м, на підставі свідоцтва про право власності № 202, яке видано Іловайською міськрадою 03.07.2006 року, належить в рівних частках (по Ѕ частині) ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 133002559 від 02.08.2018 року(а.с.28-29).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за законом, до складу якої входить нерухоме майно його батьків, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст 10, 11, 60, 212-216, 223 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на майно, що належало його матері – ОСОБА_4, яка померла 13 серпня 2014 року, а саме право власності на 1\4 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 26,80 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на майно, що належало його батькові– ОСОБА_5, який помер 13 серпня 2014 року, а саме право власності на 1\4 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 26,80 кв.м.

Відповідно до ст..331 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СВ 701626, виданий 13.06.2002 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_4, вулиця 9-ї Авіадівізії АДРЕСА_4.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВЕ 691993, виданий 23.02.2002 року Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 14 березня 2019 року. Повний текст рішення буде складено 24 березня 2019 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

14.03.2019