Ухвала суду № 80701337, 26.03.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/403/19

провадження №1-кс/619/682/19

УХВАЛА

іменем України

26 березня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Сердюк К.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019220280000125 від 28 січня 2019 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (колишній провулок Совхозний)АДРЕСА_1, раніше судимого: 27 березня 2018 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що 28 січня 2019 року о 17 год. 53 хв. ОСОБА_2, маючи та реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, з корисливих мотивів, знаходячись поряд з домоволодінням № 4, розташованим по пров. 1-го Травня в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, переконавшись, що у вказаному домоволодінні нікого не має і його подальші дії ніким помічені не будуть, шляхом розбиття скла вікна рукою, через вікно проник у середину будинку, що належить ОСОБА_5, тим самим проник до домоволодіння останньої, звідки здійснив крадіжку належного ОСОБА_5 майна, а саме: 1) пляшки вина «Martini Bianco» ємкістю 1 л.; 2) пляшки вина «Chablis 2009» ємкістю 750 мл; 3) пляшки вина «Posada del Rey» ємкістю 750 мл; 4) двох сережок з білого золота з інкрустованими дорогоцінними каменями.

В подальшому, ОСОБА_2 не встигнувши полишити місце злочину з викраденим, був затриманий власником ОСОБА_5 та співробітниками поліції, у зв’язку з чим не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

За результатами першочергових слідчих (розшукових) дій, 28 січня 2019 року слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 здійснено виїзд з метою проведення невідкладної слідчої дії – огляду місця події, а саме приватного домоволодіння №4 по пров. 1-го Травня в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, де під час огляду будинку було виявлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вилучено наступні предмети: 1) пляшку вина «Martini Bianco» ємкістю 1 л, вміст алкоголю 15%; 2) пляшку вина «Chablis 2009» ємкістю 750 мл, вміст алкоголю 12,5%; 3) пляшку вина «Posada del Rey» ємкістю 750 мл, вміст алкоголю 10%; 4) фрагмент металевої циліндричної труби довжиною 1,3 м діаметром 2-3 см; 5) балончик з помаранчевою кнопкою обмотаний липкою стрічкою чорного та синього кольорів; 6) балончик «Перець-4» торгової марки «БМ Терен»; 7) 3 відрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук, з пляшок в кімнаті №5; 8) 1 відрізок липкої стрічки зі слідами матеріалу з поверхні пошкодженого вікна.

З заяви ОСОБА_5 та в подальшому її допиту в якості потерпілої встановлено, що в неї за вищевказаною адресою мається загородній будинок, який вона відвідувала останнього разу 20 січня 2019 року, і все було гаразд. При виїзді з вказаного будинку, вона поставила будинок на сигналізацію. О 17 годині 35 хвилин 28 січня 2019 року їй подзвонили зі служби охорони поліції, і повідомили що спрацювала сигналізація на проникнення до її загороднього будинку. Прибувши на місце вона разом з понятими, співробітниками поліції та охорони оглянули будинок де виявили пошкодження одного з вікон, під вказаним вікном пляшки спиртного, що належать їй, металеву трубу, а в самому будинку був виявлений незнайомий їй раніше хлопець, одягнутий в темну спортивну кофту з капюшоном, темні спортивні штани, що представився, як ОСОБА_2, та на питання, що він робить в її будинку відповів, що йому хотілося їсти і він вліз до її будинку, щоб знайти поїсти чи виявити, щось цінне. Надалі під час огляду будинку, вона виявила відсутність золотих сережок з білого золота з дорогоцінними каменями у вигляді діамантів, виробництва Вінницького ювелірного заводу, загальну вагу яких, вона не пам’ятає, придбані в 2009 році за 30 000 грн. на виставці в м. Харкові, в інших кімнатах були розкидані речі, з зали до кухні була винесена пляшка горілки торгової марки «Неміроф» ємкістю 0,5 л., а також пуста пляшка з-під наливки ємкістю 1 л. та інше.

Виявлену особу було встановлено, як ОСОБА_2 та затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час затримання проводився особистий обшук ОСОБА_2

В ході проведення вказаної слідчої дії, в присутності понятих, у ОСОБА_2 виявлено та вилучено: 1) одну пару рукавиць тканинних сірого кольору з резиновими цятками на долонній частині; 2) один предмет схожий на револьвер з написом з правої сторони «Cal 4мм Flobert» та з лівої сторони «E3UP-13101500», 3) три предмети схожі на набої з кулею чорного кольору; 4) три предмети схожі на набої з кулею золотистого кольору; 5) одну маску «балаклава» чорного кольору з малюнком білого кольору з лицьової сторони; 6) дві сережки з металу сіро-білого кольору; 7) мобільний телефон торгової марки «Samsung» модель «GT-E2121B» ІМЕІ:352607/05/822232/0; 8) Сім-картку мобільного оператора «МТС».

ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року відносно неповнолітнього ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 березня 2019 року.

У клопотанні слідчий посилається на те, що на теперішній час по даному кримінальному провадженню не проведено всі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та закінчення досудового розслідування, а саме:

-не закінчено судову дактилоскопічну експертизу;

-не проведено судову балістичну експертизу, так як частина об’єктів дослідження перебувають на судовій дактилоскопічній експертизі;

-не складено та не вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри неповнолітньому ОСОБА_2 з урахуванням усіх дій та обставин його злочинної діяльності, та даних отриманих під час проведення судових експертиз;

-не виконані інші слідчі та розшукові дії необхідність у яких може виникнути в ході досудового розслідування;

-не виконані вимоги ст. 290 КПК України;

-не складено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, та не вручено їх неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_2, його захиснику та законному представнику.

Не проведення всіх необхідних слідчих дій до строку закінчення досудового розслідування (2-х місяців), а саме до 29 березня 2019 року, пов’язано із завантаженістю експертів, що проводять судові експертизи та великим об’ємом обробки матеріалів досудового розслідування.

У відповідності до викладеного, 25 березня 2019 року керівником Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_7 строк досудового розслідування продовжено до 3-ох місяців, тобто до 29 квітня 2019 року.

У зв’язку з тим, що 27 березня 2019 року закінчується строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшились, то виникає необхідність у його продовженні, так як метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що неповнолітній ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, і знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, неповнолітнім ОСОБА_2 отримано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено певні докази, і, перебуваючи на свободі, останній буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, експертів та інших осіб, чим перешкоджатиме досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Крім того, перебуваючи на свободі, неповнолітній ОСОБА_2, усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочини, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, враховуючи, що на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені усі обставини кримінального правопорушення є підстави вважати, що підозрюваний може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

У судовому засіданні прокурор Сердюк К.В. підтримала заявлене клопотання та пояснила, що висунута підозра ОСОБА_2 є обґрунтованою. Продовжують існувати ризики, які зазначені у клопотанні. Всі процесуальні дії не були вчинені до 29 березня 2019 року з поважних причин, так як існує велика завантаженість експертів.

Захисник ОСОБА_1 проти клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність, так як ризики не доведені, а докази на підтвердження вказаних ризиків суду не надані, тому просить обрати більш м’який запобіжний захід підозрюваному.

Підозрюваний ОСОБА_2 просить обирати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Законний представник ОСОБА_3 просила випустити сина на волю.

Слідчий суддя приходить до наступного та вважає, що висунута ОСОБА_2 підозра є обгрунтованою.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно Постанови Пленуму № 14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов’язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м’який.

Як зазначено в Постанові № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у разі подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд має враховувати, що відповідне клопотання подається прокурором. У такому клопотанні обов’язково повинно бути наведено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув’язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до ОСОБА_8 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатню підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини/надалі ЄСПЛ/ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В п. 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011р) вказано, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Мамедова проти Росії» (№7064 від 01.06.2006 року) посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги лише тяжкість злочину.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

У ст. 178 КПК України вказані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і в тому числі однією із обставин є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суду не надано доказів про наявність міцних соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі про наявність в нього утриманців, постійного місця роботи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 199. 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 в Державній установі «Харківська установа виконання покарань» до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 29 квітня 2019 року.

Виконання ухвали покласти на начальника Державної установи «Харківська установа виконання покарань».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко