Рішення № 80701248, 21.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8040/15-ц

Провадження № 2/638/2146/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Шестака О.І.,

при секретарі – Каліновій А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2015 р. позивач ПАТ «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з неї на свою корись заборгованість за кредитним договором в сумі: 23248,09 грн., з яких заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. в сумі 4608,55 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між Акціонерним банком «Діамант» (правонаступником якого є ПАТ «Діамантбанк») і ОСОБА_1 30.05.2007 р. було укладено Договір за кредитом овердрафт № 037С/К19, згідно умов якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з встановленням ліміту кредитування в розмірі 55000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24% річних, з терміном повернення до 30.05.2009 р. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит. Відповідачем зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувались; лист про необхідність погашення кредиту від 10.12.2008 р. відповідачкою проігнорований. В зв'язку з викладеним позивач був вимушений звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р. з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 30844,39 грн., а також судові витрати у розмірі 507,88 грн.

Позивач вказує, що станом на 08.12.2014 р. зазначене рішення суду відповідачем не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена, тому банк, керуючись умовами п. 3.3.2.2 Кредитного договору та положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, нарахував відповідачу проценти за користування кредитними коштами за період з 16.03.2010 р. (наступний день після дати нарахування процентів, стягнутих ухваленим рішенням) по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідно до положень ЦК України і п. 5.1 кредитного договору, їй була нарахована пеня за несплату (непогашення) кредиту та процентів за користування ним в сумі 4608,55 грн. за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом та пені, станом на 24.04.2015 р. складає 23248,09 грн., з яких заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. в сумі 4608,55 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2015 року відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - було задоволено.

11.05.2018 року представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що при задоволенні позовних вимог, суд не врахував обставин відсутності відповідача, а саме те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, у зв'язку з чим відповідач не міг повідомити суттєві для справи обставини. Окрім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 року позовні вимоги банку уже були задоволені, а новий позов пред'явлений із пропуском строку на звернення до суду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника позивача ОСОБА_3, що діє за довіреністю від 14.06.2018 року № 37, до канцелярії суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити, просив розглянути справу без його участі, в випадку відсутності позивача проти заочного вирішення справи не заперечував.

Представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, та просив відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі. Представник відповідача 09.11.2018 року, через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності, у яких зокрема зазначив наступне:

Представник відповідача вважає, що вказані вимоги позивача є повністю незаконними та необґрунтованими, є таким що не підлягають задоволенню з оглядом на наступні обставини :

Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 ч.2 ст.258 ЦКУ). Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ч. 1 ст.266 ЦКУ). Відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача вважає, що основний борг з відповідача - ОСОБА_1 було стягнуто за рішенням суду від 16.06.2010 р. і відповідно позовна давність для додаткових вимог (процентів, пені, штрафів) сплила також станом на 16.06.2011 року (рік після прийняття основного рішення суду).

При розгляді справи по суті, позивач на адресу суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності не звертався.

Відповідач звертається з відповідною заявою на адресу суду про застосування для вказаних відносин строку позивної давності.

Також представник відповідача зазначає, що Кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення боржнику (відповідачу – ОСОБА_1В.) вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають (до такого рішення дійшов ВС/КЦС від 14.02.2018 р., по справі №564/2199/15-ц), у своєму рішенні ВС підкреслив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Основний борг з відповідача – ОСОБА_1 було стягнуто за рішенням суду від 16.06.2010 р. і, на думку представника відповідача, після цієї дати стягнення основного боргу за кредитним договором, за рішенням суду, пені, штрафів, процентів за кредитним договором є не можливим. Сума боргу вже стягнута, в розпорядженні відповідача ОСОБА_1 кредитних коштів не має, тому підстав для нарахування процентів та пені відсутні, а також інших штрафних (фінансових) санкцій.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р. задоволено позов Акціонерного банку «Діамант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Діамант» заборгованість в розмірі 30844,39 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 257,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 року по цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Діамант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 року по цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Діамант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відхилено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 року по цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Діамант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало законної сили 26 серпня 2015 року.

Ухвалою Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2010 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнати неподаною та повернути скаржниці.

Відповідно до позовної заяви, Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» є правонаступником Акціонерного банку «Діамант».

Судом з'ясовано, що вказане рішення суду не виконане та заборгованість за спірним кредитним договором відповідачами не сплачена.

У зв'язку з існуванням, станом на 24.04.2015 р., непогашеної заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Діамантбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з боржника процентів за користування кредитом та пені: заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р. складає 18639,54 грн., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. складає 4608,55 грн.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до умов п. 3.3.2.2. договору за кредитом овердрафт № 037С/К19 від 30.05.2007 р., укладеного між Акціонерним банком «Діамант» і ОСОБА_1, проценти нараховуються протягом строку з дати надання кредиту по дату, що передує даті погашення кредиту включно.

Пунктом 1.1.2. вказаного кредитного договору визначено, що датою погашення кредиту є дата повного погашення (повернення) кредиту, визначена в розписці кредитодавця про одержання виконання зобов'язання в повному обсязі, яка видається кредитодавцем згідно ст. 545 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно п. 3.3.1. Договору за кредитом овердрафт № 037С/К19 від 30.05.2007 р. сторони домовились, що Проценти за користування кредитом дорівнюють 24% (двадцяти чотирьом відсоткам).

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

ПАТ «Діамантбанк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржника ОСОБА_1, який було 16.06.2010 року задоволено і рішення вступило в законну силу.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «Діамантбанк».

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Саме такі висновки містяться у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із вищенаведеного суд приходить до рішення про залишення позову Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 без задоволення.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 610, 611, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 23, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: