Рішення № 80693510, 26.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/321/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Державного кадастрового реєстратора Винника Юрія Валерійовича про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - Управління, відповідач-1), Державного кадастрового реєстратора Винника Юрія Валерійовича (далі - держреєстратор, відповідач-2), в якому просить скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Чернігівському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Винника Юрія Валерійовича від 21.11.2018 № РВ-7400827362018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.11.2018 (реєстраційний номер ЗВ - 7408978792018) разом з доданими до неї документами у зв'язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: земельна ділянка накладається на землі водного фонду (канал).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваним рішенням порушуються права позивача на спадкування, оскільки у зв'язку з наданою відмовою він не може надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою від 01.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачам 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк відповідачі надали відзив на позов, в якому просили відмовити позивачу в задоволенні позову та пояснили, що рішення №РВ-7400827362018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру було прийняте з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме накладання земельної ділянки на землі водного фонду, а тому воно є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про Державний земельний кадастр" і скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

19.01.2019 позивачу Чернігівською районною нотаріальною конторою було надано відмову у наданні свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,09 га, розташовану на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що входить до складу спадщини.

Своє рішення державний нотаріус мотивував відсутністю належним чином оформленого документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який виготовляється Управлінням Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області на ім'я спадкодавця.

09.11.2018 позивач на адресу державного кадастрового реєстратора відділу у Чернігівському районі Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, за місцем розташування земельної ділянки, надав заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку загальнокх площею 1,0900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Відповідно до вимог законодавства разом із заявою було подано оригінал документації із землеустрою та документація із землеустрою у формі електронного документу.

За результатами розгляду заяви позивача 21.11.2018 державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення №РВ-7400827362018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме накладання земельної ділянки на землі водного фонду (а.с.38-39,46-49).

Вважаючи вказане вище рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

Згідно ч.1 ст.202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, регулюються Законом України від 07.07.2011 №3613 "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №3613 державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Частиною 1 ст.5 Закону №3613 визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ст.6 Закону №3613 ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 1 ст.9 Закону №3613 встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону №3613 державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства^ формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №3613 державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Як встановлено ч.1 ст.11 Закону №3613 відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Положеннями п.2 Закону №3613 визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Пунктом 4 ст.24 Закону №3613 передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються: заява про реєстрацію земельної ділянки; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами, 09.11.2018 до Державного кадастрового реєстратора Винника Ю.В., за місцем розташування земельної ділянки, надійшла заява ОСОБА_2 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку загальною площею 1,0900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Відповідно до вимог законодавства разом із заявою було подано оригінал документації із землеустрою та документація із землеустрою у формі електронного документу.

Суд зазначає, що Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (ч.5 ст.24 Закону №3613).

Аналогічні положення закріплені в п.111 Порядку №1051, а саме Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченим п.67 цього Порядку; електронний документ відповідно до п.74 цього Порядку.

Пунктом 74 Порядку №1051 передбачено, що державний кадастровий реєстратор протягом чотирнадцяти днів перевіряє електронний документ на відповідність: даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Так при перевірці електронного документа на його відповідність наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки) було встановлено його невідповідність установленим вимогам, а саме згідно офіційних планово-картографічних матеріалів Державного земельного кадастру земельна ділянка перетинається з об'єктом гідрографії (водним об'єктом - каналом) і відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру електронний документ не підлягає внесенню до Державного земельного кадастру.

Відповідно до положень п."в" ч.1 ст.58, ст.59 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі зайняті гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них і не можуть передаватися у власність фізичних осіб.

В свою чергу, підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (ч.6 ст.24 Закону №3613).

Згідно правовстановлюючого документа на земельну ділянку - копії Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ЧН №040265, який є складовою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості), яка була подана разом із заявою для реєстрації земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, зазначена земельна ділянка в своїх межах не може включати землі водного фонду, а тому накладання земельної ділянки на землі водного фонду є обґрунтованою підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Так, судом встановлено, що поданий електронний документ не відповідає установленим вимогам ч.6 ст.24 Закону №3613, а саме земельна ділянка накладається на землі водного фонду (а.с.38-39,46-49). Отже, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру можливий лише шляхом приведення у відповідність документації із землеустрою та документація із землеустрою у формі електронного документу.

Враховуючи наведене суд вважає, що прийняте державним кадастровим реєстратором Винником Ю.В. рішення є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про Державний земельний кадастр", а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В той же час, згідно з ч.2 ст.77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Державного кадастрового реєстратора Винника Юрія Валерійовича про скасування рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Державного кадастрового реєстратора Винника Юрія Валерійовича про скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1);

Відповідач 1: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр.Миру, буд. 14, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881);

Відповідач 2: Державний кадастровий реєстратор Винник Юрій Валерійович (вул.П'ятницька, 11а, м.Чернігів, 14000).

Повне рішення суду складено 26 березня 2019 року.

Суддя Л.О. Житняк