Ухвала суду № 80691099, 20.03.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4657/18

Провадження № 4-с/191/14/18

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Якимчук-Полянички Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове скаргу заявника ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стягувач: Кредитна спілка Дніпропетровщини, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу ДВС Головного ТУЮ у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи її тим, що в травні 2011 року державний виконавець Синельниківського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Прядко Т.М. звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що 13.04.2011 року державним виконавцем Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу, виданого 07.05.2007 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі №2н-283/2007 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Ависта» на користь Кредитної спілки Дніпропетровщини суми боргу 371630 грн. 20 коп. 16.05.2011 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу у справі №6-18/11, якою задоволено подання Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України до виконання ним своїх зобов’язань по сплаті суми боргу згідно вищевказаного судового наказу. 17.12.2017 року в пункті пропуску «Гоптівка» прикордонниками Харківського загону ОСОБА_1 було відмовлено в перетині державного кордону України, про що свідчить рішення Харківського прикордонного загону від 17.12.2017 року. 15.11.2018 року ОСОБА_1 отримано довідку виконавчої служби №24294 від 22.10.2018 року в якій зазначено, що виконавче провадження завершено, винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на момент винесення постанови, а матеріали виконавчого провадження передані до архіву органу державної виконавчої служби та знищені у зв’язку із закінченням трирічного строку зберігання, тому заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у винесенні постанови про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України. Заявник зазначає, що на теперішній час в провадженні виконавчої служби не перебуває судовий наказ, виданий 07.05.2007 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська і стягувач Кредитна спілка Дніпропетровщини повторно не пред’являв виконавчий документ до виконання. В зв’язку із викладеним, заявник ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо відмови в скасуванні тимчасового обмеження виїзду за межі України, накладене ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №6-18/11; зобов’язати начальника Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винести постанову про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладене ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №6-18/11.

До початку проведення судового засідання представником заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2, надано суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд скарги без його присутності.

Представник Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та представник стягувача Кредитної спілки Дніпропетровщини у судове засідання не з’явилися.

Суд, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Судом встановлено, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2011 року у справі №6-18/11 тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань по сплаті суми боргу, згідно судового наказу, виданого 07.05.2007 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі №2н-283/2007.

Рішенням старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску «Гоптівка» майором ОСОБА_3, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, 17 грудня 2017 року відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст. 5 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» з причини того, що даному громадянину заборонено виїзд з території України на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2011 року у цивільній справі №6-18/11.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Пунктом 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Як вбачається з листа начальника Синельниківського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 22.10.2018 року, направленого адвокату ОСОБА_5, за наслідком його звернення в інтересах ОСОБА_1, зазначено що згідно даних АСВП - спецрозділ у Синельниківському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області перебувало ВП №25866019 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, згідно судового наказу №2н-283 від 07.05.2007 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом, коштів у сумі 371630 грн. 20 коп. на користь КС «Дніпропетровщини». 28.10.2011 року судовий наказ, згідно п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу у зв’язку з відсутністю у боржника рахунків та майна на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Станом на 22.10.2018 року інформація про сплату боргу за судовим наказом №2н-283 від 07.05.2007 року, виданим Синельниківським міськрайонним судом, про солідарне стягнення суми 371630 грн. 20 коп. на користь КС «Дніпропетровщини» до відділу не надходила, тому у державного виконавця відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вищевказане виконавче провадження №25866019, відповідно до листа Синельниківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 02.01.2018 року №95, було знищено у зв’язку зі спливом строку зберігання, згідно п. 2, розділу ХІ «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», оскільки строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі держави, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

В даний час порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачений статтею 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Вимоги заявника ОСОБА_1 фактично заявлені в порядку права на звернення зі скаргою до суду, згідно ст. 447 ЦПК України, а саме: на дії державного виконавця щодо скасування обмеження виїзду за кордон, а в додані матеріали не містять доказу процесуальної відмови державним виконавцем за результатом розгляду його заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка вважає, що її права порушені у зв`язку з тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України, має право оскаржити в апеляційному порядку відповідну ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а так само оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця з цього приводу (зокрема у разі, якщо боржник сплатив у повному обсязі заборгованість за виконавчими документами, однак державний виконавець не виносить постанову про закінчення виконавчого провадження).

Суд роз’яснює, що саме в порядку, визначеному ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, але виходячи із вмотивованої заяви боржника.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1, що йому потрібно звернутися до Відділу ДВС із заявою про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України, а в разі відмови, він має можливість реалізувати своє право на доступ до правосуддя шляхом подання скарги на дії державного виконавця в частині відмови надання постанови про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України, або звернутися до суду, в порядку, встановленому ст. 441 ЦПК України.

З огляду на викладене, заява боржника на дії державного виконавця про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стягувач: Кредитна спілка Дніпропетровщини, на дії державного виконавця про скасування обмеження виїзду за кордон.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб