Ухвала суду № 80690718, 26.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" березня 2019 р. справа № 300/648/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до "Міжнародного аеропорту Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 740,71 грн, з підстав протиправної бездіяльності щодо добровільної сплати боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі, також - позивач) 22.03.2019 звернулося в суд з позовною заявою до "Міжнародного аеропорту Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (надалі, також - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 740,71 грн, з підстав протиправної бездіяльності щодо добровільної сплати боргу.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, проте у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви. Мотивуючи таке прохання позивач вказує на те, що в тимчасовому кошторисі на 1 квартал 2019 року на утримання апарату управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не передбачено кошти на сплату судового збору та те, що частиною 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Зазначене клопотання, на переконання суду, не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Виходячи із змісту частини 2 статті 132 КАС України, суд повинен керуватися приписами спеціального закону при визначенні можливості зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи із вказаних приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом вирішувати питання щодо звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач в даній адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов'язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров'ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.

Твердження позивача про заборону використання коштів Пенсійного фонду України для сплати судового збору суд відхиляє як таке, що суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються також на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду. Також суд приймає до уваги те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України.

З огляду на вищенаведене в суду відсутні правові підстави, які б надали можливість звільнити від сплати судового збору за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до "Міжнародного аеропорту Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривню.

Абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до змісту позовної заяви, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 740,71 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суд зазначає, що в позовній заяві відповідачем визначено - "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", код ЄДРПОУ 33256059, адреса: вул. Євгена Коновальця, 264 А, м. Івано-Франківськ, 76018. Проте, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України - https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch така юридична особа по назві та коду ЄДРПОУ не значиться.

Частино 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

У відповідності до приписів частини 4 статті 46 КАС України, можуть бути відповідачами - громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень.

Виходячи із вищенаведеного, в суду відсутні відомості, які б дали підстави вважати "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" належним відповідачем за даною позовною заявою. Вказаний недолік також необхідно усунути позивачем.

За наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 та частини 3 статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до "Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 740,71 грн, з підстав протиправної бездіяльності щодо добровільної сплати боргу - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом:

- подання документу про сплату судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок;

- подання належним чином оформлених доказів в підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності відповідача.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.