Ухвала суду № 80690531, 19.03.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3182/19

Провадження 1-кс/201/1963/2019

УХВАЛА

19 березня 2019 року місто Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., з секретарем судового засідання Максимовою О.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Волкова С.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Манжилеєм М.В., про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів, у кримінальному провадженні №12018040650000899 від 12.04.2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів, у кримінальному провадженні №12018040650000899 від 12.04.2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Прокурор Манжилей М.В. подав до суду заяву про розгляд вказаного клопотання без його участі, просив його задовольнити з підстав зазначених в останньому.

Представник Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Власник майна та його представник в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12018040650000899, яке розпочато 12.04.2018 за заявою ОСОБА_3 щодо незаконного заволодіння корпоративними правами та нерухомим майном ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ», за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Станом на 12.04.2018 відповідно до інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одноосібним засновником та власником підприємств ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ», є ОСОБА_4 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» від 03 квітня 2018 року, продавець ОСОБА_3 передає у власність покупцеві 100% частку у статутному капіталі ОСОБА_4. Надалі згідно протоколу загальних зборів ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» від 04 квітня 2018 року було затверджено вихід ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства, на підставі договору купівлі-продажу частки Статуного капіталу товариства та затверджено вхід ОСОБА_4 до складу учасників Товариства, який затверджений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_5

12 квітня 2018 року ОСОБА_3 допитано в якості потерпілого який пояснив, що частку у статутному капіталі ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» не відчужував ОСОБА_4, крім того не звертався до нотаріуса за посвідченням підпису на протоколах загальних зборів учасників про вихід зі складу учасника товариства ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ».

Встановлено, що на балансі підприємства ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» перебував єдиний майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_5. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12307373101.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2018 по справі №201/3993/18 на вищезазначений майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_5, накладено арешт.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, йому не знайомий. Про той факт, що він є власником корпоративних прав на підприємство ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ», а також керівником вищевказаного підприємства йому нічого не відомо та в перший раз чує про підприємство ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ». Жодних правочинів та нотаріальніх дій, пов'язаних із ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» він не чинив. ОСОБА_4 вважає, що оригіналами його документів скористались невстановлені особи з метою рейдерського захоплення підприємства. Вказані оригінали документів, а саме паспорт громадянина України водійське посвідчення та індивідуальний податковий номер у ОСОБА_4 викрали невстановлені особи про що 05.01.2018 року він написав відповідну заяву до Шевченківського ВП ДВП.

Надані свідчення потерпілим ОСОБА_3, свідком ОСОБА_4 підтверджені допитом приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка повідомила, що жодних правочинів за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинила, виготовлені документи від їх імені не посвідчувала.

Крім того, покази потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 підтверджені висновками судових почеркознавчих експертиз, відповідно до яких у наданих на дослідження документах підписи виготовлені не вказаними особами.

Вказана інформація отримана під час досудового розслідування спростовує законність набуття права власності ОСОБА_4 на частки учасника у статутному капіталі підприємства ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ».

Також в ході допиту потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що на об'єкті за адресою: АДРЕСА_5 знаходяться невідомі йому особи, зокрема, громадянин ОСОБА_7, який представляється власником об'єкта і виставляє охорону на об'єкті, тощо.

Після перегляду інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стало відомо про те, що за ОСОБА_7, ід.код НОМЕР_1 (моб.тел НОМЕР_2) зареєстроване право власності на комплекс за адресою: АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 05 квітня 2018 року за реєстровим №103.

При цьому, право власності на об'єкт до ОСОБА_7 перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 39676188, місцезнаходження: м. Дніпро, провулок Біологічний, буд.2а, офіс 3, директор ОСОБА_9, ід. код НОМЕР_3, АДРЕСА_2).

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ТРАНС» право власності перейшло від ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 05 квітня 2018 року за реєстровим №99.

Договір від імені ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» начебто підписано ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), який начебто є директором ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ».

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 показала, що господарську діяльність ТОВ «Петрікор Транс» ідентифікаційний код 39676188, не здійснювала.

По пред'явлених їй для огляду документах, що містяться у реєстраційній справі №1_224_072242_55 ТОВ «Петрікор Транс» пояснила, що протокол №4 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 23.05.2017, статут ТОВ «Петрікор Транс» в новій редакції 2017 року, договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Петрікор Транс» від 23.05.2017, довіреність ТОВ «Петрікор Транс» від 24.05.2017, довіреність ТОВ «Петрікор Транс» №1 від 10.01.2018, протокол №5 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 10.01.2018 ніколи не готувала та не підписувала. У вказаних документах напроти графи із її прізвищем «ОСОБА_9» стоїть не її підпис, тобто не ідентичний її підпису, та вона цих підписів не виготовляла і не ставила. Вказані документи до реєстраційної служби не подавала і нікого не уповноважувала на такі дії.

Про факт укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2018, зареєстрований за №99, укладеного між ТОВ «Кей Істейт» в особі ОСОБА_4 (продавець) та ТОВ «Петрікор Транс» код ЄДРПОУ 39676188 в особі ОСОБА_9 (покупець), щодо купівлі-продажу єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, дізналась під час проведення допиту від прокурора, особисто не укладала та не підписувала даний договір, доручень на проведення даних дій нікому не надавала, факсиміле її підпису ніколи не виготовляла, не ставила на документі та нікому не передавала. Підприємство ТОВ «Кей Істейт» їй не відомо, ОСОБА_4 мені не відомий, переговорів з останнім, або будь-якими іншими особами щодо купівлі-продажу вказаного майнового комплексу не проводила. За адресою проведення нотаріальної дії АДРЕСА_4, приміщення 12,13,14 у м. Дніпро 05.04.2018 не перебувала та ніяких документів не підписувала.

Протокол №8 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 05.04.2018 щодо придбання єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, вона баче вперше, даний документ не виготовляла та доручень щодо його виготовлення нікому не надавала. У вказаному документі напроти графи із її прізвищем «ОСОБА_9» стоїть не її підпис, тобто не ідентичний її підпису, та вона цей підпис не виготовляла і не ставила. Вказаний документ нотаріусу не подавала і нікого на це не уповноважувала, у зв'язку з викладеними вище обставинами.

Про факт укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2018, зареєстрований за №103 який укладений між ТОВ «Петрікор Транс» код ЄДРПОУ 39676188 в особі ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), щодо купівлі-продажу єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, та наявності бухгалтерської довідки №29 від 05.04.2018, вона дізналась під час проведення допиту від прокурора. Особисто ОСОБА_9 не укладала та не підписувала даний договір та довідку, доручень на проведення даних дій нікому не надавала, факсиміле свого підпису ніколи не виготовляла, не ставила на документах, та нікому не передавала. ОСОБА_7 їй не відомий, переговорів з останнім, або будь-якими іншими особами щодо купівлі-продажу вказаного майнового комплексу не проводила. За адресою проведення нотаріальної дії АДРЕСА_4, приміщення 12,13,14 у м. Дніпро 05.04.2018 не перебувала та ніяких документів не підписувала. Ніяких грошових коштів за продаж вказаного майнового комплексу не отримувала.

Протокол №9 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 05.04.2018 щодо відчуження ОСОБА_7 єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, вона баче вперше, даний документ не виготовляла та доручень щодо його виготовлення нікому не надавала. У вказаному документі напроти графи із її прізвищем «ОСОБА_9» стоїть не її підпис, тобто не ідентичний її підпису, та вона цей підпис не виготовляла і не ставила. Вказаний документ нотаріусу вона не подавала і нікого на це не уповноважувала, у зв'язку з викладеними вище обставинами.

Відтиск печатки у документах, а саме, протоколі №4 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 23.05.2017, договорі купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Петрікор Транс» від 23.05.2017, довіреності ТОВ «Петрікор Транс» №1 від 10.01.2018, довіреності ТОВ «Петрікор Транс» від 24.05.2017, протоколі №8 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 05.04.2018 щодо придбання єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, протоколі №9 загальних зборів ТОВ «Петрікор Транс» від 05.04.2018 щодо відчуження ОСОБА_7 єдиного майнового комплексу розташованого у АДРЕСА_5, бухгалтерській довідці №29 від 05.04.2018 вона не ставила, нікому доручень щодо проставляння даної печатки на цих документах не надавала. Печатку підприємства ТОВ «Петрікор транс» не виготовляла, її виготовлення не замовляла, жодних осіб на виготовлення або замовлення вказаної печатки не уповноважувала, вказану печатку ні від кого не отримувала та нікому не передавала та у неї ніколи не зберігалася. Хто проставляв відтиск печатки на вказаних документах їй не відомо.

Яким чином у вказаних нотаріальних справах опинилась копія паспорту ОСОБА_9, їй не відомо. Ані оригінал, ані копію свого паспорту громадянина України серії НОМЕР_4, нотаріусу ОСОБА_8 вона не надавала.

Надані свідчення свідком ОСОБА_9 підтверджені висновком судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якої у наданих на дослідження документах (нотаріальних договорах та інших документах) підписи та рукописні записи тексту виготовлені не ОСОБА_9

14.03.2019 до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло обґрунтоване клопотання потерпілого ОСОБА_3 про звернення до слідчого судді місцевого суду із клопотанням про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а саме, майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_5.

Обґрунтовуючи своє клопотання потерпілий послався на те, що 05.04.2018 «злочинним угрупуванням» на основі підробних протоколів загальних зборів учасників ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ», єдиним засновником і директором якого я завжди був, («начебто мої» підписи в протоколі нотаріусом не посвідчувались, до реєстру внесеноскан-копії виготовлених роздруківкою документів) привласнено корпоративні права ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ».

ТОВ «КЕЙ ІСТЕЙТ» на праві приватної власності належав, зокрема, об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_5.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2018 по справі №201/3993/18 вищезазначене на вказане нерухоме майно накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження нерухомим майном.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №201/3993/18 від 27 квітня 2018р. в задоволенні апеляційної скарги третьої особи (ОСОБА_7), щодо майна якої вирішується питання про арешт залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року про арешт майна, а саме: єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12307373101, залишено без змін.В обґрунтування відмови у задоволенні апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення слідчого судді відповідає вимогам процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про законність ухвали про накладення арешту, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме може бути об'єктом кримінально протиправних дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК є підставою для накладення арешту на таке майно, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги третьої особи щодо невідповідності майна критеріям речового доказу є неприйнятними.

Право власності на об'єкт нерухомого майна до ОСОБА_7 перейшло від невідомого йому підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРІКОР ТРАНС» на підставі договору купівлі продажу №103 від 05.04.2018р., що був укладений протягом кількох годин після укладання договору купівлі продажу №99 від 05.04.2018, у звязку з чим є підозра вважати, що право власності на об'єкт нерухомого майна було передано до ОСОБА_7 з метою його приховання чи подальшої реалізації та слідчий дійшов вірного висновку, про необхідність накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження нерухомим майном (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12307373101).

З матеріалів справи вбачається, що потерпілому стало відомо з відкритих джерел, а саме з інтернет сайту «prozorro» (https://prozorro.gov.ua/) ОСОБА_7 укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) без номеру від 01 травня 2018 року предметом якого є Приміщення площею 1800,00 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5. Також слід врахувати що гр. ОСОБА_7 обізнаний про наявність арешту, оскільки ним неодноразово оскаржувалась ухвала про накладення арешту. Все вищенаведене свідчить про намагання гр. ОСОБА_7 розпорядитися або змінити спірне майно, що прямо суперечить меті досудового слідства.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону. ;

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи, на які у кримінальному провадженні накладено арешт та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Опис вказаного об'єкта:

літ.А-лабораторний корпус, цегла,загальнаплоща-1030,9 кв.м.;

літ.Б-Б'Б" - головний корпус, цегла, загальна площа 3825,1 кв.м.;

літ.В - склад інвентаря, цегла, загальнаплоща 488,1 кв.м.;

літ.Г - котельня, цегла, загальнаплоща 345,7 кв.м.;

літ.Д - пожежний резервуар, цегла, загальна площа 35,00 кв.м.;

літ.Ж - вбиральня,цегла;

літ.К - пожежний резервуар, цегла;

літ.Л - автозаправочна станція, цегла;

літ.М- каналізаційна станція, цегла;

літ.Н - склад склотари, метал;

літ.О - склад матеріалу, метал;

літ.П-склад солі, цегла;

№1-огорожа,залізо/бетон.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Суддя С.С. Федоріщев