Рішення № 80690316, 25.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/253/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року відкрито провадження по справі, зазначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він як батько ОСОБА_2 та його неповнолітній син по досягненню ним 16-річного віку звернулись із письмовою заявою до Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про видачу паспорта громадянина України у формі паперової книжечки зразка 1994 року, на що отримала лист в якому зазначається, що паспорт виготовляється лише у формі картки, який містить безконтактний електронний носій. Оскільки родина є віруючою та через свої релігійні переконання відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про до Єдиного демографічного реєстру та зняття біометричної інформації, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

08.02.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов. Зокрема зазначив, що заява про оформлення паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки без використання засобів Державного демографічного реєстру була викладена у довільній формі, без дотримання вимог п. 35 постанови № 302 і не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразку (у тому числі і у вигляді книжечки), таким чином на день звернення позивача із заявою, були відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі паперової книжечки.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

25.02.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про необґрунтованість відзиву на позов та не спростування доводів викладених у позові. Щодо надання позивачем заяви довільного характеру, позивач зазначив що в даному спорі має бути встановлено правомірність дій щодо саме відмови у видачі паспорту книжечки зразка 1994 року. Крім того, позивач зазначив, що до заяви про оформлення паспорту заявниками було надано дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см, та свідоцтво про народження, а сама заява містить дані про особу.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 11.12.2018 року позивач, в інтересах своєї неповнолітньої дитини та особисто ОСОБА_2, звернулись до Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України, в якій просили оформити та видати паспорт громадянина України виключно у вигляді паперової книжечки, який не містить безконтактний електронний носій, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України 26.06.1992 року № 2503-12, зразок якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України 04.06.1994 року № 353 (а.с. 11-13).

Листом від 13.12.2018 року № 5112/8819 Київським районним відділом у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області позивачеві було роз'яснено порядок звернення та вимоги законодавства щодо оформлення заяви для отримання паспорта громадянина України (а.с. 14-17).

Позивач не погодившись із Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, звернувся до суду.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У ч.2 ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) про «Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Так відповідно до ч.5 ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.

Як зазначено у пп. 1 п. 7 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до п. 35 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» заявник для оформлення паспорта подає, в тому числі, такі документи:

свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.

Згідно матеріалів справи, надана письмова заява позивача не відповідає приписам п. 35 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України», оскільки до заяви позивач не додав жодного документу, а сама форма заяви є довільною.

Зазначаючи про надання до заяви про оформлення паспорту заявниками двох фотокарток розміром 3,5х4,5 см та свідоцтва про народження, позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження цих обставин, також вказані обставини не підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, про відсутність у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області правових підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України будь-якого зразка.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області правомірно та обґрунтовано повідомлено позивача про відсутність правових підстав для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, оскільки форма заяви з якою позивач звернувся, була подана в довільній формі та без надання необхідних документів визначених постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2015 року № 302.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Корой С.М.

.