Рішення № 80689960, 20.03.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/356/18

Категорія 29

2/295/3413/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області, Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом, де зазначив, що, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», 20.11.2015 року звернувся із заявою до Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії за віком.

Внаслідок помилкового застосування відповідачем при нарахуванні вказаної пенсії вимог чинного законодавства між сторонами виник спір з даного приводу.

Постановою Житомирського районного суду м.Житомира від 28.02.2017 року позов ОСОБА_1 до Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково, відповідача зобов»язано призначити пенсію відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», перерахувати пенсію з 23.12.2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Позивач зауважує, що при визначенні строку для перерахунку пенсії, суд керувався положеннями ч.2 ст. 99 КАС України, яка визначає шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Оскільки вказане призвело до неповного поновлення прав позивача, особа просить «визнати Житомирське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області винним в тому, що неправомірними діями нанесено значної матеріальної шкоди», зобов»язати відповідача в особі Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області відшкодувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 38041,86 грн. з нарахуванням індексації на втрачені доходи на момент виконання рішення суду, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5145,31 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначено, що за рішенням судів позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2016 року.

Сторона вважає безпідставними заявлену на відшкодування грошову суму як таку, що не є підтвердженою належними розрахунками, умови застосування положень ст. 1166 ЦК України за таких обставин відсутні.

Відповідач також заперечує з приводу відшкодування моральної шкоди, вказуючи на те, що вина Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у помилковому нарахуванні пенсії або її виплаті відсутня. При цьому, згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові.

Інші учасники в судове засідання не з»явились, про час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.

Постановою Житомирського районного суду м.Житомира від 28.02.2017 року позов ОСОБА_1 до Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково, відповідача зобов»язано призначити пенсію відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», перерахувати пенсію з 23.12.2016 року.

При цьому суд вирішив задовольнити вимогу про зобов»язання проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень ч.2 ст. 99 КАС України, а саме з 23.12.2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

На виконання постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 28.02.2017 року управління здійснило перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2016 року.

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд вважає необхідним зазначити, що внаслідок невірного нарахування пенсії позивачу останнім реалізовано право на судове розв»язання виниклого спору між ним та Управлінням пенсійного фонду, внаслідок чого отримане судове рішення із визначенням порядку та строку нарахування пенсійних виплат.

Отже, вказаними судовими рішеннями порушені пенсійні права позивача були відновлені.

При цьому строк, визначений для звернення до адміністративного суду положеннями ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), становив 6 місяців, який обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

До визначеного судовим рішенням строку, з якого відповідач зобов»язаний здійснити перерахунок, завдання шкоди позивачу як фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень не підтверджена. Відповідні обставини за судовим рішенням, ухваленим в порядку адміністративного судочинства з урахуванням вимог ч.2 ст. 99 КАС України, не встановлювались.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, які вказують на незаконність рішення Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті пенсійних виплат до 23.12.2016 року, коли між сторонами існував лише спір.

Правильність тлумачень вимог законодавства знайшли відтворення за прийнятими судовими рішеннями.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів на порушення його прав при нарахуванні та виплаті пенсійних виплат, пред»явлення вимог про стягнення моральної шкоди як взаємопов»язаної із незаконністю рішення, є безпідставними.

Вимога про визнання Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області винним в тому, що неправомірними діями нанесено значної матеріальної шкоди, не підлягає до задоволення, оскільки не відповідає способам захисту порушеного права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 258-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до держави України в особі Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області, Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 25.03.2019 року.

Суддя: Д.М.Лєдньов