Рішення № 80689719, 21.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року м.Київ справа № 320/6630/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1С.) з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київській області (далі – відповідач) про зобов'язання Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київській області здійснити ОСОБА_1 обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 27 та ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особо в цілому по Україні за 2016-2017 роки у відповідному розмірі з дня призначення пенсії за віком, з 20.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після звільнення з військової служби 03.09.1998 року йому була призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У серпні 2018 року він звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київській області щодо переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме - з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до ст.ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Позивач вказує, що в результаті розрахунку, проведеного Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київській області, розмір його пенсії за віком виявився суттєво меншим, ніж мав становити за умови суворого дотримання норм Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Пояснює, що відповідач при обчисленні пенсії повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, як це передбачено частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, позивач наголошує, що 20 серпня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою не про перерахунок його пенсії, призначеної до 01.10.2017, а про призначення йому, з дня подання заяви, замість пенсії за вислугу років іншого виду пенсії - пенсії за віком. Тобто, мова йде про перше призначення нового виду пенсії, передбаченого Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 03.09.1998 позивач отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно заяви від 20.08.2018 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами) передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату дохід та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

З 01 жовтня 2017 року набули чинності окремі пункти Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", якими внесено зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", зокрема в розділ XV "Прикінцевих положень".

Відповідно до п.3-4 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київській області при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 20.08.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн., діяло в межах чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №320/6630/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази по справі та призначено підготовче засідання на 29.01.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2019.

Присутній у судових засіданнях 29.01.2019 та 28.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 29.01.2019 та 28.02.2019 представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, 28.02.2019 представниками позивача та відповідача подані письмові клопотання про продовження розгляду справи №320/6630/18 у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання учасників справи, протокольною ухвалою суду від 28.02.2019 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії СК №126191, виданим Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 17.04.1996, місце реєстрації: Київська область, м. Бориспіль, в/ч А2215 (а.с. 9-13).

Судом встановлено, що позивач з 03.09.1998 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Київській області (а.с. 104).

Згідно Атестату про зняття з обліку №871, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України Київській області 20.08.2018, пенсія за вислугу років виплачена позивачу по 31.08.2018 (а.с. 77).

11 серпня 2018 року ОСОБА_1 досяг віку 60 років, що відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" дає позивачу право на призначення пенсії за віком.

20 серпня 2018 року позивач звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком (а.с. 102).

Відповідно до протоколу призначення пенсії б/н, складеного 01.10.2018, позивачу призначено пенсію за віком з 01.10.2018 довічно у розмірі 7371,72 грн. з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки (а.с. 57-61).

Натомість, пенсію за віком у розмірі 7371,72 грн. позивач не отримував.

Так, в подальшому 01.10.2018 був складений інший протокол призначення пенсії б/н, відповідно до якого позивачу зроблено перерахунок пенсії, у зв’язку з уточненням даних в ЕПС, 01.10.2018 та визначено її розмір у сумі 5186,16 грн. з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, (а.с. 87-90).

30 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести обчислення його пенсії за віком, призначеної замість пенсії за вислугу років, із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2016 та 2017 роки, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначивши про те, що пенсія за вислугу років, яку він отримував раніше, була призначена на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 25).

Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 06.11.2018 №10567/03 повідомило ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії, вказавши, що розмір пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки – 3764,40 грн. (а.с. 26).

Посилаючись на протиправність застосування показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведено види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Таким чином, законодавцем розділено: пенсії, вперше призначені у 2018 році, призначаються із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, а перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

При цьому, суд звертає увагу, що у пункті 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мова йде лише про перерахунок пенсій, призначених відповідно до цього Закону, тобто Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, позивач з 03.09.1998 року отримував пенсію відповідно до іншого Закону, а саме відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII встановлено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З наведеного вбачається, що умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Тобто, законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд наголошує, що за призначенням пенсії, відповідно до умов статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач вперше звернувся 20.08.2018.

Оскільки, в даному випадку, відбулося саме призначення іншої пенсії за іншим законом у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, як це передбачено абзацом четвертим частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та абзацом 2 пункту 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач при вирішенні питання про призначення позивачу, за його заявою від 20.08.2018, пенсії за віком та визначенні її розміру, безпідставно не застосував приписи частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, а відтак протиправно призначив виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд під час розгляду справи встановив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії 20.08.2018, а тому перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно здійснити з 20.08.2018.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, натомість позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір на суму 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 10.12.2018 №0.0.1207278934.1, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.2), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код: 37838060, місцезнаходження: 08302, Київська область, м. Бориспіль вул. Головатого, буд. 4) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 08302, Київська область, м. Бориспіль, в/ч А2215) відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 20.08.2018.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 08302, Київська область, м. Бориспіль, в/ч А2215) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код: 37838060, місцезнаходження: 08302, Київська область, м. Бориспіль вул. Головатого, буд. 4).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21.03.2019.

Суддя Кушнова А.О.