Ухвала суду № 80687557, 22.03.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4806/19

Провадження № 2-з/161/12/19

У Х В А Л А

22 березня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,

вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -

в с т а н о в и в :

21 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій просить заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об’єкту нерухомого майна – житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, який знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а Волинської області, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1735405107101, заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об’єкту нерухомого майна – земельної ділянки площею 0,046 гектарів, що знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а Волинської області, заборонити ТзОВ «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, 04080, вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору б/н від 03.10.2007 року укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яке 17.12.2012 року відступило свої права ТзОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_2 з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору № 33-10 від 03.10.2007 року укладеного між тими самими сторонами, а саме: житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, який знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а (тринадцять а) Волинської області, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1735405107101, земельної ділянки площею 0,046 гектарів, що знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а (тринадцять а) Волинської області, в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»

Вказує, що намір ТзОВ «Кредитні ініціативи» вчинити дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» порушить його право, як позичальника на відстрочення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року № 1304-VII (надалі Закон 1304-VII).

Зазначає, що з метою захисту проти протиправних дій ТОВ «Кредитні ініціативи» має намір підготувати та подати у строк, передбачений ЦПК України позов про захист прав споживача щодо зупинення дії п. 5.4 Іпотечного договору б/н від 03.10.2007 року укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору № 33-10 від 03.10.2007 року укладеного між тими ж сторонами на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 07 червня 2014 року та зобов’язати ТзОВ «Кредитні ініціативи» не вчиняти дії з метою звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 07 червня 2014 року.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і лише у разі необхідності, та мають бути співмірними із заявленими вимогами.

З долучених до заяви матеріалів, вбачається що 03 жовтня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 33-10, за умови якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби у сумі 30000 доларів США під 13% річних з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за користування ним – не пізніше 01.10.2027 року. Погашення кредиту мало здійснюватися щомісячно згідно з графіком.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором 03.10.2007 року між банком ба ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до п. 1.2. якого договору предметом іпотеки є нерухоме майно, що складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в місті Луцьку по вулиці Тарасова, 13а та земельної ділянки загальною площею 0,0464 гектарів, що знаходиться в місті Луцьку по вулиці Тарасова, 13а переданої для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Даним іпотечним договором передбачено, що Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем зобов’язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволено-звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема- у разі порушення іпотекодавцем обов’язки встановлених цим договором (п. 5.3)

Також в Іпотечному договорі зазначено, що підпункт 1 пункту 5.4. є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя згідно Закону України «Про іпотеку» та вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Та підпунктом 3 даного пункту визначено, що Іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізації.

З рішення Луцького міськрайонного суду від 15.01.2016 року у справі №161/11555/15ц вбачається, що ТзОВ «Кредитні ініціативи», якому 17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило свої права, звернулось в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та даним рішенням постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №33-10 від 03.10.2007 року в розмірі 447764,89 грн., з яких заборгованість за кредитом - 413254,78 грн., заборгованість по відсотках – 21533,08 грн., комісії – 3718,56 грн., пеня – 9258,74 грн.

Також з долучених до заяви матеріалів вбачається, що 26 лютого 2019 року на ім’я заявника надійшло повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов’язанням.

Даним листом ТОВ «Кредитні ініціативи» вимагає від позичальника сплатити борг за кредитним договором №33-10 від 03.10.2007 року, розмір якого станом на 01.02.2019 року складає 43101,1 долар США, що по курсу НБУ станом на 01.02.2019 року складає 1195665,89 грн., з яких: - за кредитом: 545773,15 грн., - по відсотках: 287976,41 грн.; - по комісії: 28379,83 грн.; - по пені: 333536,50 грн.

Одночасно ТОВ «Кредитні ініціативи», в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку», попереджає позичальника, що в разі невиконання вищезазначеної вимоги протягом тридцятиденного строку ТОВ «Кредитні ініціативи» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

В свою чергу ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Кредитні ініціативи» заяву про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та безпідставність посилання про анулювання залишку заборгованості за основним зобов’язанням в зв’язку з можливим заниженням вартості предмета іпотеки, в якій просить зупинити звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 07 червня 2014 року, узгодити питання щодо розміру заборгованості по кредитному договору № 33-10 від 03.10.2007 року з врахуванням рішення Луцького міськрайонного суду від 15.01.2016 року в справі № 161/11555/15-ц та вимог діючого законодавства, та направити на його адресу висновок суб’єкта оціночної діяльності щодо оцінки предмета іпотеки - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що заходиться в м. Луцьку по вул. Тарасова, 13а та земельної ділянки площею 0,0464 гектарів, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Тарасова, 13а.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач має намір подати позов про захист прав споживача щодо зупинення дії п. 5.4 Іпотечного договору б/н від 03.10.2007 року укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору № 33-10 від 03.10.2007 року укладеного між тими ж сторонами на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 07 червня 2014 року та зобов’язати ТзОВ «Кредитні ініціативи» не вчиняти дії з метою звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 07 червня 2014 року.

Відтак, невжиття заходів забезпечення позову, про які заявляє ОСОБА_1 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, з метою охорони матеріально-правових інтересів позичальника від можливих недобросовісних дій з боку кредитора та гарантування учасникам справи реальної можливості захистити свої права, суд приходить до висновку про наявність підстав забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією виникнення, переходу, припинення речових прав, скасування державної реєстрації прав щодо об’єктів нерухомого майна – житлового будинку та земельної ділянки, які знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова.

В задоволені вимоги щодо заборони ТзОВ вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору б/н від 03.10.2007 року слід відмовити, оскільки такий захід забезпечення за змістом є тотожним задоволенню позовних вимог з якими позивач має намір звернутись до суду.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до ч.4. ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією виникнення, переходу, припинення речових прав, скасування державної реєстрації прав щодо об’єкту нерухомого майна – житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, який знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а, Волинської області, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1735405107101.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією виникнення, переходу, припинення речових прав, скасування державної реєстрації прав щодо об’єкту нерухомого майна – земельної ділянки площею 0,046 гектарів, що знаходиться в м. Луцьку по вулиці Тарасова, 13а, Волинської області.

Ухвалу до негайного виконання направити у відділ державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Про результати виконання ухвали відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області повідомити суд.

Відповідно до п. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 22 березня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк