Рішення № 80686517, 26.03.2019, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/114/19

Провадження № 2/139/26/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2019 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Як слідує із позову, сторони перебували у договірних правовідносинах на підставі заяви без номера від 23 серпня 2012 року. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 4700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Позивач стверджує, що «Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями», у зв’язку з чим станом на 20 січня 2019 року утворилася заборгованість на загальну суму 27144 гривні 66 копійок, з яких: 13729 гривень 03 копійки – нараховано відсотків за користування кредитом, 11646 гривень 84 копійки – нараховано пені, 500 гривень – штраф (фіксована частина) та 1268 гривень 79 копійок – штраф (процента складова).

Банк 05 лютого 2019 року звернувся до суду з відповідним позовом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 18 лютого 2019 року судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 в с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 43).

Ухвалою від 21 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецьким районним судом та відкрито провадження у справі (а.с. 44). Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження, копією позовної заяви та додатками до позову відповідачу було направлено 21.02.2019, та отримано нею 27 лютого 2019 року (а.с. 48-49).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України). За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

АТ КБ «ПриватБанк» стверджує, що перебуває з ОСОБА_2 у договірних правовідносинах на підставі договору (заяви) без номера від 23 серпня 2012 року, предметом якого є кредит в сумі 4700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 стверджує, що відповідач своїм підписом у заяві підтвердила, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми тягне нікчемність договору (ст. 1055 ЦК України).

Цивільним процесуальним законодавством закріплено принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), а також обов’язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». ОСОБА_3 доведення може випливати зі співіснування вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Позивачем не доведено перед судом існування правовідносин із ОСОБА_2 на підставі кредитного договору від 23 березня 2008 року, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення їй пін-коду, строку дії картки саме за цим договором. Виписки з рахунку, у випадку, якщо він був відкритий на ім’я відповідача, до позовної заяви також не додано. За таких обставин суд не може прийняти як належний доказ існування заборгованості відповідача перед позивачем розрахунки заборгованості ОСОБА_2 перед Банком за договором від 23 березня 2008 року станом на 31 серпня 2015 року (а.с. 5) та станом на 20 січня 2019 року (а.с. 6--7). Таким чином, суд вважає безпідставною вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за таким договором.

В той же час, наявність кредитних правовідносин між Банком та ОСОБА_4 на підставі кредитного договору від 23 серпня 2012 року (а.с. 8), не доводить заборгованість ОСОБА_2 за цим договором перед Банком, а тому на підставі такого договору у суду нема підстав стягувати заявлену заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в позові, судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову в суд судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись: ст.ст. 526, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Акціонерному товариству ОСОБА_1 «ПриватБанк» відмовити в позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у зв’язку з його недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено і підписано 26 березня 2019 року.

Суддя:______